Постанова № 68751535, 06.09.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1889/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представників позивача Григорука С.В., Божук А.А., представника відповідача Ткачук М.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, про скасування акту і податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 24.07.2017 суд відкрив провадження у справі за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради №455 від 30.06.2017, в якому позивач, посилаючись на порушення Податкового кодексу України і його прав, просить 1) скасувати акт перевірки від 04.04.2017р. №0305/22-01-14-03/14151464 в частині завищення податкового кредиту в загальній сумі 675292 грн., в тому числі за листопад 2014р. в сумі 358720 грн., грудень 2014 р. в сумі 316572 грн.; 2) скасувати акт перевірки від 04.04.2017р. №0305/22-01-14-03/14151464 в частині помилкового визначення, що у покупця право на формування податкового кредиту по податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі, виникає на підставі заяви із скаргою на постачальника у тому звітному (податковому) періоді у якому порушено постачальником порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі; 3) скасувати податкове повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість від 26.04.2017 року №0002671401; 4) скасувати податкове повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість від 26.04.2017 року №0002681401.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з тих же підстав, що вказані в позовній заяві.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити з підстав, вказаних у письмових запереченнях (стор.132-135 справи) та додаткових запереченнях на позов (стор.225-229 справи).

Заслухавши пояснення представників сторін і дослідивши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради (далі - КП «Тепловик») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 p., контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт від 04.04.2017 року № 0305/22-01-14-03/14151464 (далі - Акт перевірки) (стор.13-106 справи).

Перевіркою встановлено, що КП «Тепловик» у листопаді, грудні 2014 року по факту перерахування коштів на рахунок постачальника НАК «Нафтогаз Україна» відносив ПДВ до складу податкового кредиту, згідно податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року. Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до декларації з ПДВ за грудень 2014 р. КП «Тепловик» не подано. Контролюючим органом - Красилівська ОДПІ, листом від 27.03.2017, №385-22-10-12-02, повідомлено, що КП «Тепловик» до заяв із скаргою на постачальників у лютому, березні та листопаді 2014 р. не подано копій первинних документів, а саме: копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. КП «Тепловик» листом від 28.03.2017, №231 надано до перевірки супровідний лист, адресований Красилівській ОДПІ про надання копій документів до заяв із скаргою за листопад 2014 року. На наданому листі відсутні відомості про дату та вхідний реєстраційний номер Красилівської ОДПІ. Окрім цього, перевіркою встановлено, що НАК «Нафтогаз Україна» податкові накладні №8134 від 31.03.2013 p., №22137 від 30.11.2013 р. виписані з порушення вимог до п.201.1 ст.201 ПК України, оскільки на дати зазначені в податкових накладних у продавця податкові зобов'язання не виникали, відповідно в податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р., №22137 від 30.11.2013 р. не вірно зазначений основний реквізит «дата виписування податкової накладної». Також, перевіркою стверджено, що до податкових декларацій з ПДВ за березень, листопад 2013 року у періоди виписки податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р. КП «Тепловик» не подавав заяви із скаргами з копіями первинних документів про те, що продавець - НАК «Нафтогаз Україна», не зареєстрував ці податкові накладні в Єдиному реєстрі. Зроблено висновок, що в порушення вимог п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України (в редакції, яка діяла в 2014 році) КП "Тепловик" завищено податковий кредит на загальну суму 72817 гривень, в тому числі за лютий 2014 - 72770 гривень, за березень 2014 - 47 гривень, яке не враховано при винесенні податкових повідомлень - рішень, згідно з вимогами ст.102 ПК України.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) від 26.04.2017 року №0002671401, яким за порушення п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.7, п. 201.10 ст. 201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 675292 грн. за основним платежем та 168823 грн. і за штрафними санкціями ( стор. 11 справи); 2) від 26.04.2017 року №0002681401, яким за порушення пп.200-1.3 ст. 200-1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67529,20 грн. та за штрафними санкціями (стор. 12 справи).

Щодо позовних вимог про скасування в частині акту перевірки, суд зазначає наступне.

Позивач подавав Заперечення на Акт перевірки на які отримав Відповідь Головного управління ДФС у Хмельницькій області за №5398/10/22-01-14-03 від 25.04.2017, згідно якої висновки акту планової виїзної перевірки ПК "Тепловик" є правомірними та відповідають вимогам ПК України ( стор. 107 - 114 справи).

Вiдповiдно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727, акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв"язку з здійсненням суб"єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Отже, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, так як він тільки підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства і сам по собі він не зумовлює порушення будь-яких прав для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, а тому його висновки не можуть бути предметом спору. Цей висновок суду першої інстанції підтверджує правова позиція, яка викладена в постанові Верховного суду України від 10.10.2013 року №21-237а13, а тому позовні вимоги в частині скасування акту перевірки не підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2017 року №0002671401, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Під час проведення перевірки позивачем було надано контролюючому органу акт прийому-передачі природного газу від 01.04.2013 від ПАТ "Хмельницькгаз" про транспортування природного газу через газотранспортну систему в березні 2013 р. в розмірі 1842889 м куб., та акт прийому - передачі природного газу від 01.12.2013 р. від ПАТ «Хмельницькгаз» про транспортування природного газу через газотранспортну систему в листопаді 2013 р. в кількості 1034835 м куб., що свідчить, що НАК «Нафтогаз Україна» було виписано податкові накладні по даті відвантаження товарів, згідно з підп. б) п.187.1 ст.187 ПК України.

Відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно з п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Позивачем за касовим методом був сформований податковий кредит в сумі 675292 грн. , в т.ч. за листопад 2014 р. в сумі 358720 грн., грудень 2014 р. в сумі 316572 грн.

Отже, позивач формував податковий кредит та включав його до декларацій за касовим методом, оскільки датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів, тому безпідставними є доводи контролюючого органу про те, що до податкових декларацій з ПДВ за березень, листопад 2013 року (у періоди виписки податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р.) КП "Тепловик" мав подати заяви із скаргами, що продавець - НАК "Нафтогаз Україна", не зареєстрував такі податкові накладні в Єдиному реєстрі.

Відповідно до абз. 9, 11-12 п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

КП "Тепловик" було подано декларації з ПДВ за листопад 2014 р. та за грудень 2014 р., та віднесено у них до складу податкового кредиту ПДВ, згідно податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року. При цьому, до декларації з ПДВ за листопад 2014 р. платником податку було подано Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)", якою повідомлено податковий орган про те, що податкові накладні №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 р. не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (стор.164 справи).

Одним з принципів податкового законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.4.1.4 п.41. ст.4 ПК України).

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Пунктом 109.1 ст.109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідач не оспорює отримання і реєстрації декларацій з ПДВ за листопад 2014 року та за грудень 2014 року і Додатку 8 до декларації за листопад 2014 року про порушення НАК "Нафтогаз України" по податкових накладних №8134 від 31.03.2013 р. та №22137 від 30.11.2013 року і це встановлено судом. Однак, заперечує отримання ним листа КП "Тепловик" №1086 від 16.12.2014 року ( стор. 163 справи), яким платник скеровував підтверджуючі документи до згаданих податкових накладних, що на думку суду не вказує на вчинення позивачем податкового правопорушення, адже: 1) декларації з ПДП за листопад, грудень 2014 року і Додаток 8 до них зареєстровано податковим органом; 2) відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України платник податку має право, а не обов"язок, додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на постачальника і додати документи, які підтверджують факт отримання послуг. При цьому, відповідно до вимог цього ж пункту, надходження такої заяви є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з"ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов"язань з податку за такою операцією, чого відповідач не робив; 3) відповідач не оспорює реальність (фактичність) операцій позивача з НАК "Нафтогаз України" по договору №13/3076-БО-34 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 і це встановлено судом; 4) жодних доказів порушень НАК "Нафтогаз України" податковий орган не встановив, що відповідно, також вказує на відсутність порушень позивача.

Також, згідно положень ч.2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в п.71 рішення від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" відмічено, що "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства (нездійснення реєстрації податкових накладних) його контрагентом.

Отже, вчинені позивачем дії свідчать про надання контролюючому органу всіх необхідних відомостей за відсутності порушень визначених ПК України, що свідчить про відсутність його вини та добросовісне виконання ним своїх обов'язків як платника податків, а тому не має підстав для позбавлення його права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2014 року по взаємовідносинам з НАК «Нафтогаз Україна». Цей висновок суду підтверджує не виконання відповідачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України в редакції на момент спірних правовідносин щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не встановлення в 2017 році тільки факту відсутності у податкового органу документів, що підтверджують факт отримання послуг в 2014 році, які є реальними (фактичними) і належним чином підтвердженими, що на думку суду першої інстанції не є податковим правопорушенням в розумінні ст.109 ПК України.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0002671401 від 26.04.2017 з урахуванням встановленого судом у цій адміністративній справі, підлягає скасуванню.

Згідно з п.41 підрозділу 2 розділу XX ПК України, у разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.

Перевіркою встановлено, що в Декларації з ПДВ за червень 2015 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 24) в сумі 1782793 грн. (стор.69 справи).

Так як судом визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення №0002671401 від 26.04.2017, повинно бути скасовано податкове повідомлення - рішення №0002681401 від 26.04.2017, яке є похідним від першого.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свої дій чи рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов частково задовольняється.

Відповідно до ч.1,3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Згідно платіжного доручення від 30.06.2017 №621 позивачем сплачено 3200 грн., а відповідно до платіжного доручення від 18.07.2017 №647 - 13674,66 судового збору.

Отже, на користь позивача слід присудити суму судового збору пропорційно задоволеним майновим вимогам, а саме - 13674,66 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради №455 від 30.06.2017 року, задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0002671401 і №0002681401 від 26.04.2017.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради судовий збір у розмірі 13674,66 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 11.09.2017.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович