Постанова № 68747281, 08.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4934/17 Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/770/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 08.09.2017

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., за участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року, якою

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Індії, працюючого консультантом з інженерно-технічних питань в Компанії «НТТ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0245/12500/17 від 18.05.2017 року, валюту у розмірі 2 141 доларів США повернуто громадянину Індії ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, 18.05.2017 о 00 год. 05 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Індії ОСОБА_2, який прилетів в Україну літаком авіакомпанії «Air Astana» з Казахстану м. Астана, рейсом № 401 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що останній повідомив, що має 10000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним було видано готівку в розмірі 13258 доларів США. Готівка знаходилась у нашийному гаманці правопорушника, належала йому особисто та переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми громадянину Індії було пропущено 11117 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 2141 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Своїми діями ОСОБА_7 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Клімов С.Г. подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду передчасною, винесеною без врахування дійсних обставин справи та норм чинного законодавства. Просить постанову суду скасувати, постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої валюти у сумі 2141 доларів США.

Зазначає, що суд однобічно та упереджено підійшов до застосування щодо ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, поверхнево вивчив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки. На думку представника, постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Вважає, що висновки суду щодо «індивідуального та надмірного тягаря» є передчасними, оскільки судом не було вивчено особу правопорушника, його рівень майнового становища та не встановлено, яким чином застосування конфіскації валюти може вплинути на матеріальний стан ОСОБА_2

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказувала, що постанова суду першої інстанції правильна та законна.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 (ОСОБА_2) у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ніким не оспорюється.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2) додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Однак, висновки першої інстанції про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 (ОСОБА_2) готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар», є немотивованим, надуманими та безпідставними.

Ігноруючи норми чинного законодавства України та звільняючи правопорушника від конфіскації предметів порушення митних правил, суд першої інстанції поза увагою залишив той факт, що ОСОБА_2 (ОСОБА_2) працює консультантом з інженерно-технічних питань в Компанії «НТТ» та отримує заробіток 15 360 доларів США (а.с. 35).

Суду не надано доказів про фінансові статки ОСОБА_2 (ОСОБА_2), а з урахуванням розміру його заробітної плати висновок суду про те, що конфіскація вилученої валюти становить для правопорушника «індивідуальний і надмірний тягар» є необґрунтованим.

До того ж, при перетині митного кордону ОСОБА_2 (ОСОБА_2) повідомив працівникам митниці недостовірну інформацію, а саме: відповів, що має при собі приблизно 10 000 доларів США, (тобто наближений до дозволеного законодавством розмір коштів для переміщення через митний кордон України без декларування). Згодом же видав 13 258 доларів США. До того ж, під час його опитування працівниками митниці пояснив, що свою вину у вчиненні порушення митних правил він визнає, а гроші переміщував для відкриття бізнесу в Україні.

У ході апеляційного розгляду даної справи представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не змогла логічно пояснити чому правопорушник при перетині митного кордону повідомляв недостовірну інформацію працівникам митниці щодо розміру наявних у нього коштів та їх належності.

Апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 (ОСОБА_2) готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосована у даному випадку.

Не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2) й вимоги конвенції «Про захист заробітної плати». Так, ст. 10 вказаної конвенції передбачає, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Разом із тим, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) не надав суду доказів про те, що вилучені кошти необхідні йому для його утримання, чи утримання його сім'ї, а при перетині митного кордону України пояснював працівникам митниці, що кошти він перевозив для відкриття бізнесу в Україні.

Посилання представника на те, що ОСОБА_2 дане правопорушення вчинив ненавмисно, не може бути підставою для закриття справи, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, може вчинятись як умисно, так і через необережність. Дана обставина не впливає на кваліфікацію та на вид стягнення.

Відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України №148 від 27.05.2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 (ОСОБА_2) винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та призначити стягнення в межах санкції статті передбаченої за вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2), скасувати.

Прийняти нову, якою громадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: АДРЕСА_3 працює: консультантом з інженерно-технічних питань в Компанії «НТТ», паспорт громадянина Індії для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 01.04.2014 року, орган, що видав: Muscat, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією вилученої згідно протоколу про порушення митних правил №0245/12500/17 від 18.05.2017 року валюти у розмірі 2141 (дві тисячі сто сорок один) доларів США в дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Державний бюджет України, Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: АДРЕСА_3 працює: консультантом з інженерно-технічних питань в Компанії «НТТ», паспорт громадянина Індії для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 01.04.2014 року, орган, що видав: Muscat, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу - судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Стягнути з громадянина Індії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: АДРЕСА_3 працює: консультантом з інженерно-технічних питань в Компанії «НТТ», паспорт громадянина Індії для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 01.04.2014 року, орган, що видав: Muscat, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 17 гривень 27 копійки.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива