Постанова № 6874690, 28.10.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-4421/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни

При секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівни

За участю представників сторін:

позивача : Строгого Ігоря Леонідовича, діє на підставі довіреності № 564/03 від 20.07.2009р. (а.с.10)

відповідача : Козинець Діни Олександрівни, діє на підставі доручення від 22.07.2009р. (а.с.27)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3"

до: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

15 жовтня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.09.2009р. № Ю 2916.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.09.2009р. Товариство отримало вимогу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про сплату боргу від 04.09.2009р. № Ю 2916, відповідно до якої від Товариства вимагалося сплатити недоїмку із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 98454,65 грн. Дані кошти було перераховано Товариством через банк, але вони, від незалежних від нього причин, затримались в банку.

Позивач вважає дану вимогу незаконною та необґрунтованою та просив суд її скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві .

Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях № 1043/06-38-1/09 від 27.10.2009р. (а.с.14-17).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" зареєстровано платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці 01.03.1991р., реєстраційний номер 0231040339, код 02772391 (а.с.18).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”(далі - Закон) страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону передбачено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На підставі даних положень відповідачем надіслано позивачу вимогу № Ю 2916 від 04.09.2009р. (а.с.7) про сплату боргу, оскільки, станом на 01.09.2009р., заборгованість зі сплати страхових внесків Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" становить 98454,65 гривень.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що вимога № Ю 2916 від 04.09.2009р. (а.с.7) про сплату боргу оформлена з порушенням пенсійного законодавства України.

Частиною 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок накопичувального фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Як вбачається з п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, виписки філії ВАТ КБ "Надра" про списання коштів (а.с.8-9), 6 лютого 2009 року з банківських рахунків позивача списані кошти в сумі 202053,46 грн. внесків із заробітної плати за січень та з авансу за лютий 2009р. для сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивачем фактично сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та строки, визначені чинним законодавством. Ненадходження даних коштів на рахунок Пенсійного фонду відбулося не з вини позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога № Ю 2916 від 04.09.2009р. (а.с.7) управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці прийнята необґрунтовано, без зазначення періоду в якому виникла заборгованість, без врахування усіх обставин, що мають значення для направлення вимоги, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про сплату боргу від 04.09.2009 року № Ю 2916.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" (21027, м. Вінниця, вул. Зодчих, 24) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.11.09

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна