Постанова № 6874500, 06.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 р. Справа № 2-а-3847/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

При секретарі судового засідання: Педорук Л.С.

За участю представників сторін:

позивача : Паламарчука О.П., Антощука В.Д.,

відповідача : Мельника Ю.М., Остапчук І.В.,

третьої особи: Тарасової Г.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

до: СТОВ "Довіра", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації у Вінницькій області

про: стягнення на користь Державного бюджету коштів, отриманих з порушенням вимог чинного законодавства, в сумі 27290 гривень

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Довіра, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації у Вінницькій області про стягнення у дохід Державного бюджету України коштів в сумі 27290 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2009 року, контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації (далі - Третя особа) за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2009 року.

В ході контрольного заходу охоплено фінансово-господарську діяльність Третьої особи, в тому числі обревізовано видатки на виконання державних програм (заходів), визначених законами України про державний бюджет України на 2006-2009 роки.

Під час ревізії, проведено зустрічну звірку в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальність Довіра(далі - Відповідач).

За результатами ревізії та зустрічної звірки встановлено порушення вимог пункту 3 Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, в частині отримання Відповідачем компенсації за залученими у 2007 році короткостроковими кредитами із сплатою понад 18 відсотків річних.

Таким чином, Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницької області встановлено незаконне витрачання фінансових ресурсів з Державного бюджету України на суму 27290 гривень, що знайшло своє відображення в акті ревізії від 30.06.2009 року №07-17/13.

У звязку із чим позивач Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулося до суду з позовом про стягнення з Відповідача до Державного бюджету України коштів в сумі 27290 гривень.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Натомість, представники СТОВ Довірапроти позову заперечували, суду пояснили, що Відповідачем не було порушено вимог Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, оскільки отриманий Відповідачем короткостроковий кредит не перевищував ставки 18 відсотків річних. А що стосується встановленого Позивачем в Акті перевірки ставки 0,05 відсотків комісійної винагороди за переказ кредитних коштів від загальної суми кредитних ресурсів, то, на думку Відповідача, з наданих КРУ у Вінницькій області доказів не вбачається, що ці кошти були витрачені саме за переказ кредитних коштів.

Третя особа у вирішенні адміністративної справи поклалася на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено наступне.

2 жовтня 2007 року було укладеного кредитний договір №1450 між Відповідачем, в особі директора Якименка Ю.В та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, в особі керуючої філією „Подільське відділення Промінвестбанку в м. Київ" Стрижні Н.В., останнім відкрито Відповідачеві відновлювану кредитну лінію (на проведення сільськогосподарських робіт у 2007-2008 році) в сумі 2 000 0000 гривень, термін користування яким визначено до 1 жовтня 2008 року.

Згідно із умовами кредитування вказаного Кредитного договору №1450 Відповідач у випадку, якщо рахунки контрагентів, на які перераховуються кошти з позичкового рахунку, відкриті в інших банках, зобов'язаний сплатити „Промінвестбанку" комісійну винагороду за переказ кредитних коштів у розмірі 0,1 відсотка від суми перерахування на відкритий „Промінвестбанком" рахунок №61116901033800 (п. 3.1 Кредитного договору) (а.с.28).

Пунктом 3.2 Кредитного договору №1450 передбачено, що Відповідач за користування кредитом сплачує „Промінвестбанку" 17 відсотків річних (а.с.28).

Відповідно до умов пункту 3.5 Кредитного договору №1450 за управління кредитом у формі кредитної лінії Відповідач сплачує „Промінвестбанку" комісійну винагороду в розмірі 1 відсотку від ліміту кредитної лінії, яка сплачується щомісячно за відповідним графіком (а.с.29).

30.06.2009 року Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2009 року.

За результатами проведеної ревізії Позивачем було складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2009 року, згідно яким із було встановлено порушення відповідачем вимог пункту 3 Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259, в частині отримання Відповідачем компенсації за залученими у 2007 році короткостроковими кредитами із сплатою понад 18 відсотків річних.

Окрім цього, за результатами вищезазначеної ревізії Позивачем у відповідності до ст. 15 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" направлявся Відповідачеві лист-вимога "Про усунення порушень законодавства з фінансових питань" від 15.07.2009 року №02-07-16-15/4993, який залишився без виконання.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Механізм використання у 2007 році коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, які спрямовуються на часткову компенсацію відсотків ставки середньостроковими кредитами, а також короткостроковими кредитами, залученими у кредитних спілках визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259 Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів.

Так, відповідно до п. 3 зазначеного вище Порядку компенсація на конкурсній основі підприємствам агропромислового комплексу, які залучили кредити у поточному році та залученими у 2006 році короткостроковими кредитами (далі позичальники), за умови, що сума відсотків за користування кредитом та за додатково укладеними договорами, предметом яких є надання банками послуг (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитом, консультаційні послуги), а також за кредитами кредитних спілок не перевищує у національні валюті 18 відсотків річних для короткострокових та 17 відсотків для середньострокових кредитів, а в іноземній валюті не більше ніж 12 відсотків річних для короткострокових 11 відсотків для середньострокових кредитів.

В той час, як вбачається із Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2009 року, сума перерахувань Відповідачем на користь „Промінвестбанку", зокрема основної плати за користування кредитом в сумі 340000 грн. (або 17 відсотків річних) та комісійної винагороди за управлінням кредитною лінією в сумі 20000 грн. (або 1 відсотка від загальної суми кредиту) та комісійної винагороди за переказ кредитних коштів в сумі 1000 грн. (або 0,05 відсотки від загальної суми кредиту) становить 18,05 відсотків від загальної суми кредиту, що перевищує граничні розміри відсоткової ставки передбаченої пунктом 3 Порядку №259. Отже, Відповідачем по вказаному кредитному договору отримано часткову компенсацію банківських відсотків в сумі 27290 гривень за рахунок Державного бюджету.

Окрім того, підтвердженням перевищення відповідачем граничних розмірів відсоткової ставки по кредитному договору є оглянуті судом платіжні доручення та банківські виписки (а.с.40-46), згідно із якими Відповідач перерахував комісійну винагороду у сумі 20000 грн., що становить 1 відсоток від загальної суми кредитної лінії та сплатив „Промінвестбанку" комісію у розмірі 0,1 відсотка за переказ кредитних коштів в інші банки на загальну суму 995,54 грн. Враховуючи вищевикладене, Відповідачем перераховано „Промінвестбанку" 0,05% відсотків комісійної винагороди за переказ кредитних коштів від загальної суми кредитних ресурсів.

За таких обставин, судом встановлено, що Відповідачем у справі були порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №259 Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів, а тому позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, задовольняючи позовні вимоги суд враховую те, що між Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області та СТОВ Довіра23 червня 2009 року була складена довідка зустрічної звірки в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Довірапо питанню достовірності взаєморозрахунків з управлінням агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 1 липня 2006 року по 1 квітня 2009 року за №07-07/13/3, котра як і акт перевірки була підписана сторонами без будь-яких застережень, що свідчить про відсутність заперечень щодо змісту довідки зустрічної звірки Відповідача та Третьої особи і згоду з встановленими ревізією правопорушеннями, що в свою чергу цілком узгоджується із п. 40 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення інспектування державною контрольно-ревізійною службоювід 20.04.06р. №550, відповідно до якого у разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Крім того, Відповідачем також не була виконана направлена йому вимога "Про усунення порушень законодавства з фінансових питань", яка відповідно ст. 15 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" є обов'язковою до виконання, водночас ця вимоги і не була оскаржена, а тому, на думку суду, є всі підстави вважати, що СТОВ "Довіра" погодилося із вчиненим правопорушенням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та враховуючи те, що на час розгляду справи у суді кошти в сумі 27290 гривень Відповідачем не повернені, суд приходить до висновку про стягнення цих коштів у дохід Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні(далі - Закон України) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 8 ст. 10 Закону України Про державну контрольно-ревізійну службу в Українівід 26.01.1993 року № 2939-ХП органам державної контрольно-ревізійної служби надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владний повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Окрім того, відповідно до пункту 15 статті 4 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито", позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (22880, Вінницька область, Немирівський район, с. Ситківці, код ЄДРПОУ 20101499, р/р 26003301262028 у Подільському відділенні ПІБ у м. Києві, МФО 322197) до Державного бюджету України (р/р 31114115700380 в УДК у Немирівському районі ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21080500, призначення платежу: повернення коштів до Державного бюджету, у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства) кошти в сумі 27290 гривень (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто гривень).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 06.11.09

СуддяСауляк Юрій Васильович