Рішення № 68742084, 30.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8724/15-г 30.08.17 р.

За позовом BROADCAST MUSIC, INC (BMI) в особі Державної організації

"Українське агентство з авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті

Медіа Сервіс" (Телеканал "К1")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанія "VIA FILM (UK) Limited"

про стягнення 105 600,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Цубері Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник В.А. за довіреністю №83 від 26.05.2017 р.;

Соловей А.Б. за довіреністю № 71 від 14.12.2016 р.;

від відповідача: Мусійко О.І. за довіреністю №02-2017 від 18.01.2017 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. знаходиться справа № 910/8724/15-г за позовом Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Компанії "VIA FILM (UK) Limited", про стягнення 44 213,40 грн.

Ухвалами від 25.01.2017 р. у справі призначено судову експертизу відеозвукозапису, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_7 (Департамент судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства "Інформаційні судові системи", 03045, м. Київ, вул. Плещеєва, 10).

До господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8724/15-г, з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку з несплатою вартості дослідження.

Ухвалою суду від 04.07.2017 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 26.07.2017 р.

25.07.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявлено вимоги про стягнення з відповідача 105 600,00 грн., та яка прийнята судом до розгляду.

У судове засідання 26.07.2017 р. представник відповідача не з'явився, проте 25.07.2017р. через відділ діловодства суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 26.07.2017 р. представник третьої особи не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2017 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 26.07.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.08.2017 р.

14.08.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

15.08.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи та письмові пояснення.

15.08.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Ухвалою від 21.08.2017 р., у зв'язку з виходом судді Зеленіної Н.І. з лікарняного, розгляд справи призначено на 30.08.2017 р.

У судовому засіданні 30.08.2017 р. представники позивача підтримали клопотання від 15.08.2017 р. про призначення колегіального розгляду справи.

Представники відповідача заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Ухвалою від 30.08.2017 р. відмовлено у задоволенні клопотання про призначення розгляду справи у колегіальному складі суду.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 30.08.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.12.2015 р. у даній справі, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Компанія Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), 105 600,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 10 560 грн. штрафу в доход державного бюджету України.

Позовні вимоги мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), в ефірі належного йому телеканалу "К1" шляхом публічного сповіщення музичних творів з текстом, а саме творів: "Halo" у виконанні Beyonce; "You're Beautiful" у виконанні James Blunt; "Ghost And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності від 11.12.2013 року № 539-н і зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 13.12.2013р. № 10741020000047929, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України "Про облік організацій колективного управління" № 3/2003 від 22.08.2003 року.

На підтвердження повноважень Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на колективне управління виключними майновими авторськими правами Broadcast Music, Inc. (далі - ВМІ) способом публічного виконання спірних музичних творів свідчить укладений між сторонами договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004 року, умовами якого передбачено, що ВМІ передає Агентству виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору, у будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання "великих прав" за даним договором.

Відповідно до п. 10 статті ІІІ (в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 р.), Агентство з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net (мережа баз даних (також званих вузлами) побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та IPI (база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права).

Крім того, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC) від 02.04.2013 року, в якому зазначено, що ДП УААСП (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав") є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 року та зобов'язане діяти згідно з правилами CISAC. Кожне товариство має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору створеного його членами. Інформація про твори, надана членами кожного товариства також надається кожному товариству-партнеру. Товариства можуть отримати лані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISAC ("CIS-net"), наприклад: товариство до якого належить певний композитор, автор або видавець, може бути визначене, якщо звернутися до так званого каталогу Зацікавлених Сторін (більш відома як "ІРІ"). Управління ІРІ було передано швейцарському товариству SUISA. ІРІ - електронна база даних, яка вміщує інформацію про композиторів, авторів та видавців творів, які захищені авторським правом, і яка надається товариством SUISA для всіх товариств світу у електронному вигляді.

Також, між SUISA Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори, як власником і менеджером ІРІ Системи та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав"), як користувачем, була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.

З виписки із системи ІРІ вбачається, що авторські майнові права на твори "Наlо" у виконанні Веуоnсе, "You're Beautiful у виконанні James Blunt та "Ghosts And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire, перебувають в управлінні іноземної організації колективного управління - Broadcast Music, Inc.

Відповідно до договору про взаємне представництво інтересів, укладеного між Компанією Broadcast Music, Inc. та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав", на території України авторськими майновими правами щодо перелічених творів управляє Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.

Частиною 1 ст. 47 Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Згідно ч. 4 ст. 47 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо в організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами Компанії Broadcast Music, Inc. на перелічені вище музичні твори.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір, відповідно до ст. 440 ЦК України, відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За наказом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" № Ф/28/14 від 30.10.2014 р. "Про проведення фіксації", на виконання ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", з метою здійснення фіксації порушення авторських прав під час публічного сповіщення творів з репертуару Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", направлено начальника відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" ОСОБА_8 01.11.2014 р. для фіксації на матеріальні носії (аудіо та/або відео) факту публічного сповіщення творів в прямому ефірі телеканалом "К1" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"). Результати фіксації оформити у вигляді "Акту".

Актом фіксації публічного сповіщення творів від 01.11.2014 р., складеним уповноваженим представником Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" ОСОБА_8 та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в ефірі телеканалу "К1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), під час демонстрації телепередачі "КВН" здійснено публічне сповіщення музичних творів з текстом "Наlо" у виконанні Веуоnсе, "You're Beautiful у виконанні James Blunt та "Ghosts And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що надані позивачем відеозаписи ефіру телеканалу "К1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1"), під час демонстрування телепередачі "КВН", належним чином доводять факт використання відповідачем вказаних вище музичних творів.

Право позивача на проведення відео фіксації визначено, зокрема, п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про отримання права на використання, зокрема, музичних творів "Наlо" у виконанні Веуоnсе, "You're Beautiful у виконанні James Blunt та "Ghosts And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire, на підставі ліцензійної угоди № 0110/14VK1 від 01.11.2014 р., укладеною з Компанією VIA FILM (UK) LIMITED.

Так, 01.11.2014 р. між Компанією VIA FILM (UK) LIMITED (Правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") (Телекомпанія), укладено ліцензійну угоду № 0110/14VK1.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.2.5. вказаної Угоди, даною Угодою Правовласник надає Телекомпанії майнові права на використання Творів, у тому числі шляхом їх публічного повідомлення (телевізійного показу) на території віщання телевізійного каналу "К1" (територія України) (далі по тексту - "Територія") протягом Ліцензійного терміну і відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку до цієї Угоди, а Телекомпанія виплачує Правовласнику винагороду за надання майнових прав на Твори в порядку і строки, встановлені в даній Угоді та Додатку до неї. Зазначене в даному пункті Угоди право публічного сповіщення (телевізійного показу) включає право на передачу в ефір, по кабелю і через супутник кожного Твору на Території, при цьому кількість публічних повідомлень зазначено в додатку до цієї Угоди. Права на використання Творів, що передаються за цією Угодою, включають в себе також і наступні права: право на виготовлення версії Творів російською або українською мовою (дублювання, субтитрування, озвучення, синхронний переклад); право на виготовлення необхідної кількості ефірних копій Творів для їх використання в рамках цієї Угоди; право на використання фрагментів Творів загальним хронометражем не більше (3) трьох хвилин з метою їх анонсування та рекламування; право на промоушн трансляцій Творів в друкованих та електронних виданнях; право на розміщення або санкціонування розміщення реклами в перервах при телевізійному показі Творів відповідно до діючого законодавства України.

Пунктами 5.2., 5.3. Угоди передбачено, що кожна Сторона свідчить і гарантує іншій, що вона зараз ні в якій мірі, ні законодавством, ні судовим рішенням, ні іншим способом не обмежена в праві укладати і виконувати цю Угоду. Правовласник гарантує, що він володіє достатніми правами для укладення даної Угоди, включаючи права інтелектуальної власності в необхідному обсязі. У разі пред'явлення третіми особами будь-яких вимог та / або претензій щодо прав, переданих Телекомпанії за цією Угодою, або інших вимог і / або претензій щодо Творів, всю відповідальність і витрати, пов'язані з такими вимогами та / або претензіями, несе Правовласник. Телекомпанія звільняється від відповідальності за такими вимогами та / або претензіями.

Додатком № 1 до Ліцензійної угоди визначено обсяг творів, право на використання яких передано позивачу, серед яких містяться також випуски телепередачі "КВН".

Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.12.2015 р. у даній справі, господарський суд міста Києва встановив наступне.

За приписами частини другої та третьої статті 17 Закону України "Про авторське право та суміжні права", якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Господарським судом міста Києва за ухвалою від 25.02.2016 р. зобов'язано Компанію "VIA FILM (UK) Limited" надати суду авторські (ліцензійні) договори, укладені з авторами музичних творів (слів та музики) та/або власниками авторських і суміжних прав на твори "Halo" у виконанні Beyonce; "You're Beautiful" у виконанні James Blunt; "Ghost And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire.

Проте, Компанія "VIA FILM (UK) Limited" вказані вимоги суду не виконала, витребувані документи і пояснення не подала.

Відтак, у матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження того, що в рамках Ліцензійного договору відповідач з дотриманням всіх вимог законодавства в сфері інтелектуальної власності придбав невиключні майнові права на використання творів "Halo" у виконанні Beyonce; "You're Beautiful" у виконанні James Blunt; "Ghost And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire.

Враховуючи викладене, враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 15.12.2015 р. у даній справі, господарський суд міста Києва встановив порушення відповідачем вимог чинного законодавства при використанні творів "Halo" у виконанні Beyonce; "You're Beautiful" у виконанні James Blunt; "Ghost And Stuff" у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

При цьому, використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 України "Про авторське право та суміжні права", за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

До "УААСП" просить стягнути з відповідача компенсацію у загальному розмірі 105 600,00 грн., з розрахунку 11 мінімальних заробітних плат за використання кожного твору.

Пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) передбачено право суб'єкта авторського права подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Таким чином, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена, зокрема, в оглядовому листі № 01-06/417/2012 від 04.04.2012 р.

Проте, суд зазначає, що Вищий господарський суд України листом №07.01-11/1085/17 від 06.07.2017 р. роз'яснив господарським судам України, що у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення (абзац третій підпункту 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від (16.12.2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

Таким чином, беручи до уваги зазначену позицію Вищого господарського суду України та обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає обґрунтованим стягнення заявленої позивачем компенсації у загальному розмірі 48 000,00 грн., тобто у розмірі мінімальної компенсації за використання кожного твору.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

З огляду на обставини даної справи, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування санкції до відповідача у вигляді стягнення компенсації, суд дійшов до висновку про відмову у позовних вимогах про накладення штрафу на відповідача у розмірі 10 560,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації у загальному розмірі 48 000,00 грн. доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє із зазначених вище підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Мульті Медіа Сервіс" (Телеканал "К1") (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 22-А; код ЄДРПОУ 32798254) на користь Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офісне прим. 1-3; код ЄДРПОУ 31025266) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. компенсації та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 07.09.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна