Ухвала суду № 68741982, 07.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 р. Справа № 522/441/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лукянчук О.В.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови №076/16 від 08 грудня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №169 від 18 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М.

01 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення №000105 на проведення позапланової перевірки будівництва за вказаною адресою.

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 24 листопада 2016 року відповідачем зафіксовано факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири шляхом демонтажу міжкімнатних перегородок, об'єднання житлової кімнати з балконом, влаштування туалету в приміщенні комори, заповнення прорізів балкону стіновими блоками та склопакетами, встановлення пристроїв опалювання на балконі. Жодних дозвільних документів на проведення реконструкції позивачем отримано не було, що є порушенням вимог п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Того ж дня відповідачем винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 25 листопада 2016 року та складено протокол про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою встановлено, що позивачем дійсно знесено міжкімнатні перегородки, що є ознакою реконструкції квартири, але на момент проведення перевірки реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт була відсутня, що не заперечується і позивачем, у зв'язку з чим встановлено порушення позивачем п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.16, п.17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

В свою чергу, порядок накладення адміністративного стягнення, в тому числі, за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, визначений КУпАП.

Частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол та акт перевірки від 24 листопада 2016 року містить посилання на те, що при його складанні був присутній позивач ОСОБА_2, який пояснень до протоколу не надав, від підпису та отримання копії протоколу відмовився.

Проте, в матеріалах справи містяться докази того, що на час проведення перевірки позивач був за межами території України (лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №64/К-8134 від 23 червня 2017 року), в свою чергу при розгляді справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції були встановлені обставини щодо відсутності позивача під час проведення перевірки та складання протоколу, що також не заперечувалось і відповідачем.

При цьому, контролюючим органом зазначено, що безперешкодний доступ до приміщення, що реконструюється, надано представником замовника (власника) будівництва ОСОБА_5, якою надано і всі інші документи, зокрема копію паспорта позивача, правовстановлюючі документи на квартиру та технічний паспорт, а також довіреність від позивача на представлення його інтересів в простій письмовій формі.

Натомість, посилання в акті перевірки від 24 листопада 2016 року, припису від 24 листопада 2016 року, протоколі від 24 листопада 2016 року та постанові №076/16 від 08 грудня 2016 року (а.с.15-18, 20-23) на дані паспорту позивача, реєтраційний номер облікової картки платника податків, договір купівлі-продажу від 18 червня 2016 року, технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна від 10 червня 2016 року виконаний ПП «Науково-конструкторською фірмою «Абата» підтверджують надання вказаних документів перевіряючому безпосередньо під час проведення перевірки.

В свою чергу, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на невідповідності в протоколі про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2016 року (а.с.17) в частині зазначення його складання у присутності ОСОБА_2 та відносно ОСОБА_6, проте, приходить до висновку, що недоліки в оформлені протоколу не вплинули на правильність винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в тому числі з урахуванням доведених відповідачем обставин щодо виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання на це відповідного права (дозвільних документів).

Щодо доводів апелянта про не сповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбулося 08 грудня 2016 року о 10:00 год., колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено, ч.1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З оскаржуваної постанови №076/16 по справі про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2016 року вбачається, що її прийнято за відсутності ОСОБА_2

В свою чергу, згідно матеріалів справи, позивача сповіщено про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення (а.с.56).

Отже, на момент прийняття постанови у відповідача були наявні докази сповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а відтак її розгляд за його відсутності є правомірним, що в свою чергу відповідає положенням ч.1 ст. 268 КУпАП.

Згідно п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року №45 будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Згідно ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації для будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг.Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.6).

Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.7).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи відомості технічного паспорту на квартиру (а.с.46-1-48) та матеріалів фотофіксації, які були зроблені під час перевірки (а.с.54-55), позивачем дійсно знесено міжкімнатні перегородки, що є ознакою реконструкції квартири.

При цьому, жодних доказів, які б спростували такі висновки суду першої інстанції апелянтом не надано.

За таких обставин, встановивши, що позивачем здійснюється реконструкція квартири АДРЕСА_1, за відсутності реєстрації будь-яких дозвільних документів, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою за ч.7 ст. 96 КУпАП.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 вересня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лукянчук