Ухвала суду № 68741193, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/20404/17

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017

у справі № 820/5876/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Красота та здоров'я» (далі - позивач, ТОВ «Красота та здоров'я»)

до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у Харківській області),

Головного державного ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Докуліної Олени Анатоліївни (далі - відповідач-2, Головний державний ревізор-інспектор Докуліна О.А.),

Головного державного ревізора-інспектора відділення перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області Волобуєвої Олександри Федорівни (далі - відповідач-3, Головний державний ревізор-інспектор Волобуєва О.Ф.),

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Красота та здоров'я» звернулось у жовтні 2016 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними дій відповідча-2 та відповідача-3 при здійсненні наміру провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Красота та здоров'я» на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 20.10.2016 № 2865 та про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 20.10.2016 № 2865.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 адміністративний позов задоволено частково: скасовано наказ ГУ ДФС у Харківській області від 20.10.2016 № 2865; стягнуто на користь ТОВ «Красота та здоров'я» судовий збір у розмірі 1378.00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи вказану постанову такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, відповідач-1 подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, яку ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 було залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю приписам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України внаслідок недодання до неї документа про сплату судового збору, а ухвалою від 31.01.2017 - у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто відповідачу-1 на підставі ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на не усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги особою, що її подала.

22.03.2017 відповідач-1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016, одночасно заявивши й клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 в задоволенні клопотання відповідача-1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 відмовлено. Апеляційним судом в цій ухвалі зазначено, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше. При цьому, податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України було залишено без руху, запропоновано зазначити інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду.

10.05.2017 на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 на адресу суду надійшла заява ГУ ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що відповідачем своєчасно подано апеляційну скаргу до суду, але апеляційна скарга не розглянута через відсутність фінансування на сплату судового збору. Вказує, що саме тому відповідач був позбавлений можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надати документ про сплату судового збору разом з вперше поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою від 24.05.2017 Харківський апеляційний адміністративний суд на підставі ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016, оскільки зі змісту клопотання заявника, що надійшло до суду 10.05.2017 вбачається, що інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не зазначено.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вже вказувалось в оскаржуваній ухвалі, обґрунтовуючи подане на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2017 клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, відповідач вказував на неможливість своєчасної сплати судового збору в зв'язку з відсутністю на рахунках коштів, призначених для його сплати, що й стало причиною пропуску строку апеляційного оскарження, при цьому, вказані підстави пропуску строку апеляційного оскарження не визнані апеляційним судом поважними, відповідач не навів інших причин пропуску такого строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не наведено будь-яких інших причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу та які б могли бути визнані поважними.

На думку колегії суддів, неможливість бюджетної установи, яка, звертаючись до суду, діє як суб'єкт владних повноважень, своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір не є поважною причиною пропуску нею певного процесуального строку.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 у справі № 820/5876/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько