Ухвала суду № 68741163, 29.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року м. Київ К/800/25336/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2015 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 рокуу справі №826/21965/15за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (надалі - ПАТ «Аграрний фонд»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ПАТ «Аграрний фонд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.05.2015 року №0004280125 та від 29.07.2015 року №0014280125.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ПАТ «Аграрний фонд» просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування ПАТ «Аграрний фонд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2014 року, результати якої оформлено актом від 24.04.2015 року №23/26-59-28-01-12.

За наслідками здійсненої перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Фермерського господарства «СОБ» ячменю третього класу та зерна, врожаю 2014 року, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на податкову інформацію від 01.12.2014 року №720/22-0/32783405 щодо контрагента ПАТ «Аграрний фонд», де з огляду на ненадання для проведення контрольного заходу первинної документації викладено думку про здійснення ФГ «СОБ» діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Також, відповідач звертав увагу на неможливість постачальником позивача виростити, зібрати та реалізувати спірну сільськогосподарську продукцію, оскільки в 2013 році пошкоджено та списано посіви озимої пшениці на площі 500 га, озимого ріпаку на площі 160 га, ярового ячменю на площі 300 га, а в 2014 році - посіви соняшника на площі 450 га.

Крім того, орган державної фіскальної служби дійшов висновку про недотримання ПАТ «Аграрний фонд» вимог п. 15, п. 15-1 пр. 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок безпідставного оподаткування податком на додану вартість операцій з придбання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД.

На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року №0004280125, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36877448,00 грн., у тому числі 36498019,00 грн. за квітень 2014 року та 379429,00 грн. за липень 2014 року, а також податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0014280125, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198927332,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 49731833,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ПАТ «Аграрний фонд» до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: актів передавання-приймання зерна; податкових накладних; платіжних доручень; банківських виписок; довідок ФГ «СОБ», які засвідчують, що реалізовані ячмінь та зерно вирощено власними силами на землях господарства; документів, які фіксують подальшу реалізацію придбаної в контрагента продукції тертім особам у рамках виконання договірних зобов'язань.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, можливої фіктивності його постачальника або здійснення ПАТ «Аграрний фонд» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ПАТ «Аграрний фонд» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання органу державної фіскальної служби на податкову інформацію щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про неможливість реалізації ФГ «СОБ» спірної продукції з огляду на загибель в 2013 році посівів пшениці та ячменю, а в 2014 році - соняшника, судові інстанції правильно врахували, що предметом розглядуваних поставок було зерно (ячмінь 3 класу та пшениця м'яка 3 класу), врожаю саме 2014 року.

Щодо висновків податкового органу про завищення ПАТ «Аграрний фонд» заявленої суми бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року на 198927332,00 грн., то слід зазначити, що відповідно до п. 15 та п. 15-1 пр. 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 01.01.2014 року та до 31.12.2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Судами з'ясовано, що ПАТ «Аграрний фонд» утворено постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №698. Згідно з п. 6 Статуту позивача його засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ПАТ «Аграрний фонд» підпадає під визначення Аграрного фонду, встановлене п. 15 та п. 15-1 пр. 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Більш того, позивач підпадає під визначення Аграрного фонду й відповідно до податкової консультації від 22.07.2015 року №15350/6/99-99-15-01-05-15.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у сумі 5133813,53 (п'ять мільйонів сто тридцять три тисячі вісімсот тринадцять гривень 53 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Ю.І. Цвіркун