Ухвала суду № 68741156, 29.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року м. Київ К/800/20192/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року

у справі №2а/0370/3498/11 (25286/12/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія скла» (надалі - ТОВ «Нова лінія скла»)

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ТОВ «Нова лінія скла» звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 18.11.2011 року №0017441501.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про повну відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Нова лінія скла» з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, результати якої оформлено актом від 04.11.2011 року №9911/15-1/33559558.

За наслідками здійсненої перевірки Луцька ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем п. 3 пр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку із завищенням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка переноситься до рядка 06.6 декларації за другий квартал 2011 року, на 12253167,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач наголошував на тому, що відповідно до положень Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення попередніх років, зокрема 2010 року.

На підставі зазначеного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0017441501, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12253167,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 пр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку ст. 6 цього Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилось станом на 01.01.2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилось станом на 01.01.2010 року.

Разом з тим, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована в складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло в 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», без обмежень, передбачених п. 22.4 ст. 22 цього Закону.

Отже, у 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувались.

При цьому прямо передбачалось право врахувати в складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникла в 2010 році.

Таким чином, з огляду на приписи п. 3 пр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились станом на 01 січня 2010 року, а також тих сум, що виникли протягом 2010 року.

Крім того, слід зазначити, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ І.В. Приходько