Ухвала суду № 68741141, 04.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 вересня 2017 року м. Київ К/800/29678/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 810/5013/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 01.09.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 вбачається, що вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення, а строк касаційного оскарження такого судового рішення розпочався з моменту складення повного тексту - 13.12.2016, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень податковий орган посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 (К/800/36723/16) відповідачу повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не надав документу про сплату судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

На підтвердження відсутності належного фінансування з державного бюджету для сплати судового збору відповідачем надано копії витягу з тимчасового розпису асигнувань на І квартал 2017 року, витягу з тимчасового розпису асигнувань на 2016 рік, плану асигнувань загального фонду бюджету, довідки про зміни до кошторису на 2016 рік, витягу з тимчасового помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету на 2016 рік.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 810/5013/15 з моменту виникнення права на касаційне оскарження.

Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, таких доказів скаржником суду надано не було.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, визнаються неповажними.

Суддя-доповідач зазначає, що у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 810/5013/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.