Ухвала суду № 68740956, 05.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року м. Київ К/800/8832/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року

у справі № 0670/6094/12

за позовом Приватного підприємства "Діатом"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "Діатом" (далі - ПП "Діатом", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 21 серпня 2012 року № 0000117222, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 767,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 129,00 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, позов ПП "Діатом" задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 21 серпня 2012 року № 0000117222.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого у цій справі виник спір, стали висновки, викладені в акті від 01 серпня 2012 року № № 2423/22-2/33649709 про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Діатом" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 червня 2009 року по 01 червня 2012 року. Згідно з цими висновками підприємство порушило, крім іншого, норми п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наслідком чого стало заниження ПДВ на суму 767 грн, в тому числі за листопад 2009 року на суму 211,00 грн., за січень 2011 року - 257,00 грн, за лютий 2012 року - 299,00 грн. Такий висновок контролюючого органу вмотивований обставинами, встановленими у ході податкової перевірки щодо формування позивачем даних свого податкового обліку за наслідками фінансово - господарських взаємовідносин із рядом контрагентів, які згідно з податковою інформацією (використані бази даних ДПС, листи контролюючих органів) мають ознаки фіктивності: водночас один чи декілька із платків податків не мають достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності; за місцезнаходженням відсутні; згідно з ЄДРПОУ деякі підприємства припинені або не мають спеціальну податкову правосуб'єктність через анулювання реєстрації платника ПДВ; засновники/директора деяких підприємств заперечують свою причетність до господарської діяльності підприємства; господарські операції свідчать про їх удаваність, направлені на отримання лише податкової вигоди.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 21 серпня 2012 року № 0000117222, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновок акту перевірки щодо заниження підприємством ПДВ на 767,00 грн не підтверджений посиланням на господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку підприємства. При цьому пункти 3.1.2, 3.2.2 розділу 3 акту перевірки, у яких викладені обставини допущених позивачем порушень, які стали підставою для висновку про безпідставне формування платником податку даних свого податкового обліку у листопаді 2009 року, січні 2011 року, лютий 2012 року, місять інші дані щодо сум безпідставного формування позивачем даних свого податкового обліку за вказані податкові періоди. Крім того, в акті перевірки зазначено про здійснення господарських операцій між позивачем і TOB "Валки-Ільменіт", TOB "Укреколайн", з якими підприємство не мало взаємовідносини, а у судовому процесі представники відповідача не надали доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у контрагентів позивача податкової правосуб'єктності на момент вчинення спірних операцій. Також суд дослідив докази, надані позивачем на спростування доводів ДПІ щодо недостовірності даних податкового обліку підприємства, зокрема із ВАТ "Житомиргаз": договори на будівельно-монтажні роботи газопроводу високого тиску ІІ категорії; податкові та видаткові накладні; акти приймання - передачі ТМЦ; довідки форми КБ-3, а також довідки КРУ щодо перевірки факту виконаних робіт по реконструкції ополювальної системи.

На підставі оцінки наведених обставин та доказів, з посиланням на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, суд зробив висновок, що ДПІ не доведено правомірність збільшення підприємству грошового зобов'язання у сумі 767,00 грн згідно з податковим повідомленням - рішенням, з приводу правомірності якого виник спір.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727), визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п. 5.2 цього ж Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено судами, висновки акту перевірки зводяться до констатації факту щодо порушення контрагентами позивача господарської та податкової дисципліни без зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку позивача, що могло би бути підтвердженням наявності/відсутності встановленого порушення.

Таким чином, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, спричинили помилкові висновки ДПІ про заниження позивачем ПДВ на суму 767,00 грн.

Поряд з цим, розв'язуючи спір, суди не звернули уваги, що податкова перевірка ПП "Діатом", за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, була проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції до внесення змін законом України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (п. 86.9 ст. 86 ПК України у редакції до внесення змін Законом України від 20 листопада 2012 року № 5503-ІV, який вступив у силу з 13 січня 2013 року).

Згідно наведених правових норм матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України, зокрема, в постанові від 27 січня 2015 року № 21-494а14.

Суди попередніх інстанцій не застосували вказані правові норми та залишити поза увагою ту обставину, що позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2012 року № 0000117222, проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, помилково надавши оцінку висновкам акту перевірки від 01 серпня 2012 року № 2423/22-2/33649709, які поряд з іншими доказами є предметом дослідження у кримінальному процесі, і можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду кримінальної справи, і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

За відсутності доказів прийняття судового рішення (вироку чи-то постанови про звільнення від відповідальності за нереабілітуючими обставинами) у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка, на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2012 року № 0000117222 у ДПІ не було законних підстав для прийняття останнього.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо підстав задоволення позову є передчасними, що, однак, не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 221, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі № 0670/6094/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна