Ухвала суду № 68740656, 06.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610145/2 від 03.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, рішення про коригування митної вартості заявленого ним до декларування товару є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості подавалися відповідні обов'язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, але вони не були визнані достатніми. Проте, на думку позивача, ці документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. Таким чином, позивач вважає, що митницею неправомірно відмовлено у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс». задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610145/2 від 03.09.2015 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Одеська митниця ДФС в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, 21.08.2015 року між ТОВ «Омікрон плюс» (Покупець) та Фірмою «T-BUSINESS, INC» (Panama) (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/2 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікації до кожної партії товару (а.с. 28-30).

Згідно з п. 3.1 Контракту, базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Згідно з умовами Контракту допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 р., які зазначаються в інвойсах на окрему партію товару.

Відповідно до п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Рекламна, сувенірна продукція та подарунки поставляються на безоплатній основі.

Згідно п. 4.2. Умови поставки, зазначені у п. 4.1. Контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару.

Розділом 5 Контракту Сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару. Оплата провадиться на підставі наданих рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних. Всі платежі за Контрактом провадяться по платіжним реквізитам Сторін. Датою оплати вважається дата списання валютних коштів з банківського рахунку Покупця на адресу Продавця.

Також встановлено, що 02 вересня 2015 року згідно Контракту на умовах CIF Одеса морським транспортом було ввезено в Україну партію товару (частини насосів, клапани) на загальну суму 32 932,27 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері MRKU4056803 упакований в картонні коробки, згідно з інвойсом у кількості місць 2272, вагою нетто 26371,22 кг.,згідно з пакувальним листом брутто 28650,00 кг (а.с. 32,33).

02.09.2015 року було проведено фізичний огляд товару згідно Акту № б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів та здійснено зважування товару. Згідно акту фізичного огляду від 20.09.2015 року та Звіту про зважування №232942 від 02.09.2015 року вага вантажу разом з пакуванням (брутто) становить 28650,00 кг., кількість місць 2272 (а.с. 36-37).

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару декларантом ТОВ «Омікрон плюс» було складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 Наумову Д.Г. електронну митну декларацію № 500060001/2015/016356 від 03.09.2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару.

Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 32 932,27 доларів США (724 136,62 грн.).

На підтвердження митної вартості товару разом з ЕМД було надано такі документи: - картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566; - зовнішньоекономічний Контракт №OMKTBS/2 від 21.08.2015 року; - специфікацію № 14110SV від 01.09.2015 року; - рахунок-фактуру (Інвойс) №14110 від 01.09.2015 року; - пакувальний лист №14110 від 01.09.2015 року; - коносамент GL582108993 від 30.07.2015 року; - міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 14110; - інформацію про позитивні результати здійснення санітарно- епідемілогічного контролю товару (з відбитком штампу на товаросупровідних документах); - інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю); - акт фізичного огляду б/н від 02.09.2015; - звіт про зважування №232942 від 02.09.2015 року; - екологічну декларацію № 42864 від 02.09.2015 року; - лист органу з сертифікації № 128/09 від 03.09.2015 року; - лист ТОВ «Омікрон плюс» № 34/09 від 03.09.2015 року; - заяву ТОВ «Омікрон плюс» № 33/09 від 03.09.2015 року (а.с. 25-41).

За результатами перевірки ЕМД № 500060001/2015/016356 від 03.09.2015 року та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару інспектором ВМО-1 м/п «Одеса-порт» Наумовим Д.Г. 03.09.2015 року було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00276 (далі - Картка відмови), а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610145/2 (далі - Рішення про коригування), відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом (а.с. 43).

Згідно із зазначеним рішенням, митну вартість товару № 1 було скориговано на 2,0100 дол. США за одиницю, товару №2 було скориговано на 1,8000 дол. США за одиницю, товару №3 скориговано на 1,8100 доларів США за одиницю.

Як вбачається з Картки відмови, Позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів на підставі ст. 55 Митного кодексу України оскільки прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610145/2 від 03 вересня 2015 року та запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.

Як зазначено у рішенні про коригування підставою для здійснення коригування митної вартості стало спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числових значень складових митної вартості товарів.

На думку митного органу зазначені розбіжності полягають у наступному: відповідно до інвойсу від 01.09.2015 року № 14110 поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З цих підстав митний орган дійшов до висновку, що у документах містяться розбіжності.

TOB «Омікрон плюс» було запропоновано надати додаткові документи, а саме: Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); Виписку з бухгалтерської документації; Каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; Копію митної декларації країни відправлення; Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору (угоди, контракту); Ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано митному органу заяву від 03.09.2015 року № 33/09, в якій митному органу була надано обгрунтоване пояснення про неможливість надання документів, що додатково вимагались інспектором митного органу та про необґрунтованість такої вимоги, але митним органом не було враховано зазначені пояснення та обрано шостий (резервний) метод для визначення митної вартості товару.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції було зазначено, що оскаржуване рішення митний орган прийняв не обґрунтувавши в чому саме полягають розбіжності в наданих позивачем основних документах та як такі розбіжності впливають на можливість обчислення (перевірення) митної вартості товару.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів.

З матеріалів справи вбачається, що подані ТОВ «Омікрон плюс» до митного органу документи, з врахуванням інвойсу та пакувального листа в останній редакції - з виправленими помилками, на підтвердження вартості товару, не містять розбіжності та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною Контракту шляхом застосування першого методу.

Щодо вимог апелянта про надання документів про страхування товару, судова колегія зазначає, що згідно з п. 4.1., 4.2. Контракту, поставка товару здійснюється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару, ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Умови поставки містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб, вартість пакування (виконані роботи та матеріали), а також страхування - включені у вартість товару.

Відповідно до специфікації №14110SV від 01.09.2015 року поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF Одеса відповідно до Інкотермс 2010 року. Аналогічні положення містяться також у товаросупровідних документах, зокрема рахунку-фактурі (інвойсі) №14110 від 01.09.2015 року та пакувальному листі №14110 від 01.09.2015 року.

Пунктом 7 частини десятої ст. 58 Митного кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Згідно з правилами Інкотермс 2010, за умовами CIF, продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження).

Таким чином, згідно умов Контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки товару та страхування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у Специфікації та відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі окреме зазначення вартості страхування в документах митним законодавством не передбачається. Таким чином вимоги митного органу щодо окремого надання документів зі страхування для визначення митної вартості товару є безпідставними та незаконними.

З урахуванням зазначеного, судовою колегією суду апеляційної інстанції встановлено, що апелянт прийняв рішення про коригування митної вартості товару з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Також апелянт не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів, визначене за ціною договору.

Апелянтом не надано доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик