Ухвала суду № 68739838, 26.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3697/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представників позивача Іващенка С.В., Боженка І.Ф.,

представника відповідача Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна Комодітна Група-К» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна Комодітна Група-К», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 03.06.2016 р. № 0000020.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, позивач зареєстрований як юридична особа, є платником ПДВ, перебуває на обліку в Ніжинській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

18 травня 2016 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за березень 2016 р., за результатами якої складено акт перевірки № 587/12/22829124.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. б п. 200.4 ст. 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2016 р. на 691 106 грн. 00 коп.; порушення вимог п.п. 198.6 ст. 198, п.п. в п. 200.4 ст. 200 ПК України у декларації за березень 2016 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку (податкова декларація з ПДВ від 20 квітня 2016 р. № 9061194552 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 21 квітня 2016 р. № 9062002147) - завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації) на 21 538 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 р. №0000020, яким зменшено бюджетне відшкодування у сумі 691 106 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 172 776 грн. 50 коп.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом б) п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Підпунктом в) п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.5 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

При цьому, сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2016 р. позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 р., в якій у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначено суму 730 470 грн 00 коп.

У рядку 21 названої декларації «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» було зазначено - 513 128 грн 00 коп.

До названої декларації позивачем було додано: розрахунок коригування сум ПДВ (Д1); довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якій у рядку 1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» зазначено - 730 470 грн. 00 коп. Крім того, у рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» не зазначено нічого. У рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено 217 342 грн. 00 коп.; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 217 342 грн 00 коп.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Відповідно до квитанцією № 2зазначена декларація була прийнята податковим органом 20.0.2016.

21 квітня 2016 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2016 р. (далі - уточнюючий розрахунок за березень 2016 р.).

Так, зазначеним розрахунком було уточнено суму від'ємного значення, яка підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за березень 2016 р.) - 691 106 грн. 00 коп.

До названого уточнюючого розрахунку позивачем було додано: довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якому у рядку 1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» зазначено - 730 470 грн. 00 коп. Крім того, у рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» не зазначено нічого. У рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено 691 106 грн. 00 коп.; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 691 106 грн. 00 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, провівши камеральну перевірку податкової звітності позивача, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн. 00 коп. у зв'язку з тим, що позивачем у р. 19.1 невірно визначено показник для декларування рядків 19, 20, та не зазначено суму фактично сплаченого податку у попередніх та звітному податкових періодах (р. 2 Д3), у зв'язку з чим у р. 3 Д3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» позивачем помилково зазначено суму 691 106 грн. 00 коп., чим завищено бюджетне відшкодування на вказану суму.

В той же час, з п. 3.9 акта перевірки вбачається, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ, із даними первинних документів, загальна сума ПДВ, сплаченого митним органам у період грудень 2015 р. - березень 2016 р. складала 996 241 грн. 00 коп.

Отже, відповідачем визнано факт сплати позивачем до митних органів ПДВ у період грудень 2015 р. - березень 2016 р. у сумі 996 241 грн. 00 коп.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», код виду надходження 028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, при цьому код бюджетної класифікації - 14070100 (змінено з 8 лютого 2016 р., до цієї дати був код 14010300).

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що перерахування коштів відбулося саме за зазначеними вище реквізитами.

Таким чином, у позивача були правові підстави для заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 691 106 грн. 00 коп., однак при заповненні податкової звітності було допущено технічну помилку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання, презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга ст. 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першої ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 28 липня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.