Ухвала суду № 68739682, 27.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2849/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» НАНУ про стягнення заборгованості в розмірі 711, 34 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» НАНУ про стягнення заборгованості в розмірі 711, 34 грн.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2016 року відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. ст. 183-2 КАС України відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати до суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

15 березня 2016 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про відмову від позовних вимог та закриття провадження у справі №826/2849/16 з огляду на повну слати відповідачем заявленої до стягнення суми коштів.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року клопотання задоволено.

Закрито провадження в адміністративній справі № 826/2849/16.

Попереджено позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.

Стягнено з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва судовий збір за звернення до суду із даним позовом в сумі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва подати у місячний строк з дня набрання постановою законної сили до суду звіт про виконання постанови в частині стягнення судового збору.

Попереджено суб'єкта владних повноважень про наслідки, які можуть настати в разі неподання такого звіту, а зокрема, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді першої інстанції в частині стягнення судового збору та подання звіту про виконання постанови за звернення до суду із позовом.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу судді першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи суддя суду першої інстанції виходив з того, що станом на 15.03.2016 року заборгованість відповідача в межах заявлених позовних вимог перед позивачем була погашена в повному обсязі.

З таким висновком судді суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Щодо сплати судового збору позивачем у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору, з огляду на що, беручи до уваги необхідність наповнення дохідної частини Державного бюджету України, суд скористався правом, передбаченим положеннями ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», та при відкритті провадження відстрочив УПФ сплату судових витрат за зверненням із позовом до дати прийняття остаточного рішення у даній справі.

Однак доказів сплати судового збору за звернення із цим позовом УПФ до суду не надано, з огляду на що вказаний судовий збір підлягає стягненню з позивача.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Платiжними реквiзитами Окружного адміністративного суду м. Києва для перерахування судового збору в гривнях є наступні реквізити:

Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 820019

Рахунок отримувача 31218206784007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення норми ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, при цьому кошти судового збору, як визначено ч. 3 ст. 9 цього Закону, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, що, як відомо, є невід"ємною складовою правової держави.

Тобто, як вбачається зі змісту положень Закону України «Про судовий збір», сплатою судового збору (в тому числі, суб"єктами владних повноважень, звільнення яких від сплати судового збору відмінено новою редакцією згаданого закону) законодавець мав на меті гарантувати належний рівень судочинства в країні.

Варто звернути увагу, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Окрім зазначеного вище, колегія суддів враховує практику Європейсьго суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» де суд зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» було зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями ст. 257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення (ч. 1).

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (абз. 1 ч. 2).

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4).

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 5).

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, а саме на п. 44 рішення у справі «Шмалько проти України» (Заява №60750/00) від 20.07.2004 р. суд, ставлячись із розумінням до того, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, чітко наголосив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Щодо подання звіту про виконання постанови, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (ч. 2).

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність та доцільність застосування в даному випадку положення ст. 257 КАС України та встановити судовий контроль за виконанням цього судового рішення в частині стягнення судового збору із суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 28 липня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.