Ухвала суду № 68737022, 07.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

07.09.2017 Справа № 904/7265/17

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 4303 від 27.04.2004 у загальному розмірі 18 213 грн. 52 коп.,

Суддя Фещенко Ю.В.,

Представники:

від позивача: Цвіркун А.А. - провідний юрисконсульт (довіреність № 10 від 03.01.2017)

від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 4303 від 27.04.2004 у загальному розмірі 18 213 грн. 52 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 15 203 грн. 66 коп. - основний борг;

- 561 грн. 30 коп. - пеня;

- 1 995 грн. 80 коп. - інфляційні втрати;

- 452 грн. 76 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 4303 від 27.04.2004 в частині повної та своєчасної оплати спожитої в період з лютого 2015 року по квітень 2017 року теплової енергії, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 15 203 грн. 66 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 15.12.2016 по 10.06.2017 в сумі 561 грн. 30 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня 2015 року по травень 2017 року у сумі 1 995 грн. 80 коп. та 3% річних за період прострочення з 16.03.2015 по 10.06.2017 у сумі 452 грн. 76 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 02.08.2017.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 43211/17 від 02.08.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 02.08.2017 документи.

У судове засідання 02.08.2017 з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 02.08.2017 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Судом наголошено, що позивачем вимоги ухвали у повному обсязі не виконані.

Так, ухвалою суду від 02.08.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.09.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 49092/17 від 07.09.2017), в якому він просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на мирне врегулювання спору та погашення відповідачем 30.08.2017 заборгованості перед позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи позивач долучив відповідні докази. Також, у вказаному клопотанні позивач просив суд повернути йому сплачений судовий збір.

У судове засідання 07.09.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому, судом було зауважено, що відповідач про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у судовому засіданні, що відбулося 02.08.2017 та підтверджується протоколом судового засідання.

У судовому засіданні 07.09.2017 представником позивача було повідомлено суд, що після порушення провадження у справі відповідач у повному обсязі погасив заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, та підтверджено наявність підстав для припинення провадження справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 27.04.2004 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 4303 (далі - договір, а.с.9-11), відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені договором (пункт 1.1. договору).

У пункті 6.1. договору сторони погодили, що договір укладається з 01.10.2004 по 31.12.2005 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляду. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Доказів зміни, розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений договір № 4303 від 27.04.2004 за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм § 5 "Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу" глави 54 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, норм § 3 "Енергопостачання" глави 30 розділу VІ Господарського кодексу України та спеціального закону.

Згідно з пунктом 1.2. договору під час виконання договору сторони керуються діючим законодавством України, відомчими "Правилами користування тепловою енергією", Правилами технічної експлуатації теплоспоживаючих установок теплових мереж, рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та другими законодавчими актами.

Постачальник відпускає споживачеві теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.10.2004 по 31.12.2005 (див. таблиці № 1, № 2). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору (пункт 1.3. договору).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності. Щомісячна сума оплати за договором коригується з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості діб і годин надання послуг.

За змістом пункту 4.2. договору, теплова енергія відпускається споживачеві в кількості згідно даних таблиці № 2, у вигляді гарячої води і (або) пари на такі потреби: опалення та вентиляцію (період опалювального сезону); гаряче водопостачання (протягом року, за винятком ремонтного періоду); технологічні потреби, кондиціювання повітря.

За приписами пунктів 2.4. та 2.5. договору щомісячно, в строк до 25 числа, споживач, який має засіб обліку, інформує постачальника за фактично спожиту теплову енергію з послідуючим складанням акту. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в акті межа розділу.

Так, позивачем були складені наступні акти про подачу теплоносію центрального опалення за адресою: АДРЕСА_1:

- акт № 761 від 31.10.2014 (а.с.27);

- акт № 1124 від 01.04.2015 (а.с.28);

- акт № 1574 від 02.11.2015 (а.с.29);

- акт № 1875 від 01.04.2016 (а.с.30);

- акт № 98 від 21.10.2016 (а.с.31);

- акт № 425 від 25.03.2017 (а.с.32).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем відпускалась теплова енергія у відповідності до щорічних розпоряджень виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду" та до визначених пунктом 4.2. договору періодів.

Тарифи на теплову енергію передбачені:

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 489 від 28.11.2014 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", які складають 1 555 грн. 38 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.38);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 410 від 27.02.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", які складають 2 235 грн. 73 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.39);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1088 від 31.03.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", які складають 1 924 грн. 87 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.40);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1438 від 30.04.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", які складають 1 839 грн. 26 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.41);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2690 від 29.10.2015 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", які складають 1 771 грн. 62 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.42-43);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 54 від 28.01.2016 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", які складають 1 703 грн. 53 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.44-45);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1757 від 29.09.2016 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", які складають 1 465 грн. 97 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.46-47);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2126 від 02.12.2016 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", які складають 1 761 грн. 66 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.48-49);

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 151 від 01.02.2017 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", які складають 1 917 грн. 64 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) (а.с.50-51).

На виконання умов договору Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснило поставку теплової енергії Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за період з лютого 2015 року по квітень 2017 року на загальну суму 20 484 грн. 49 коп. та, відповідно, позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури (а.с.13-26).

Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Вказане законодавче положення знайшло своє відображення у пункті 3.1. договору, в якому зазначено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. В протилежному випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.

Відповідачем зобов'язання в частині розрахунків за спожиту в період з лютого 2015 року по квітень 2017 року теплову енергію у встановлений договором строк були порушені, відпущена теплова енергія ним була оплачена лише частково - в сумі 5 280 грн. 83 коп., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в сумі 15 203 грн. 66 коп. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 15.12.2016 по 10.06.2017 в сумі 561 грн. 30 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня 2015 року по травень 2017 року у сумі 1 995 грн. 80 коп. та 3% річних за період прострочення з 16.03.2015 по 10.06.2017 у сумі 452 грн. 76 коп. Наявність вказаної заборгованості і є причиною спору.

В той же час, від позивача надійшло клопотання (вх.суду 49092/17 від 07.09.2017), в якому він просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на мирне врегулювання спору та погашення відповідачем 30.08.2017 заборгованості перед позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи позивач долучив відповідні докази (а.с.74-75). Також, у вказаному клопотанні позивач просив суд повернути йому сплачений судовий збір.

У судовому засіданні 07.09.2017 представником позивача було також підтверджено, що після порушення провадження у справі відповідач у повному обсязі погасив заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, та вказано про наявність підстав для припинення провадження справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом зауважено, що сплачена 30.08.2017 відповідачем сума і була предметом спору у даній справі.

При цьому, суд відзначає, що провадження у справі порушено ухвалою суду від 11.07.2017, отже, вказана заборгованість погашена відповідачем після порушення провадження у справі.

Суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на такі обставини.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, про що судом і було роз'яснено сторонам у судовому засіданні 21.06.2017.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1 600 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000 грн. 00 коп.); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.).

Ціна позову у даній справі становить 18 213 грн. 52 коп., отже, у відповідності до платіжного доручення № 468 від 26.06.2017 позивачем було сплачено 1 600 грн. 00 коп. судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Крім того, у поданому до суду клопотанні, позивач просив суд вирішити питання про повернення йому сплаченого судового збору.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 600 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі припиняється з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/7265/17 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 4303 від 27.04.2004 у загальному розмірі 18 213 грн. 52 коп. - припинити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) судовий збір у сумі 1 600 грн. (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 468 від 26.06.2017, оригінал якого повернути Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом - 07.09.2017 та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко