Рішення № 68737006, 29.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2017 Справа №905/1321/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Покровськ Донецької області, ЄДРПОУ 32001618,

до відповідача, Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 25946285,

про стягнення 11286699,97 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Покровськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №01-24/539 від 02.06.2017р. до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 10316554,79 грн. та 3% річних в розмірі 970145,18 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1321/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 15.06.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1321/17.

В подальшому розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору підряду №2 56 від 12.06.2013р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобовязань з оплати вартості виконаних робіт та на тривале невиконання рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15, внаслідок чого виникли підстави для нарахування за період з 28.09.2013р. по 02.12.2016р. 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір підряду №2 56 від 12.06.2013р. із додатками №б/н б/д «Договірна ціна на закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги (Н 21) Мануйлівка Дмитрівка, км 0+000 км 7+100», №б/н б/д «План фінансування робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги від (Н 21) Мануйлівка Дмитрівка, км 0+000 км 7+100», додатковими угодами №б/н від 01.08.2013р. із додатком, №б/н від 23.09.2013р., №б/н від 25.12.2013р. із додатком, №б/н від 30.12.2013р. із додатком, №б/н від 11.01.2014р., №б/н від 28.02.2014р. із додатком, №б/н від 01.12.2014р., №б/н від 15.12.2014р., №б/н від 31.12.2014р. до нього; перелік актів приймання виконаних робіт (згідно договору 2 56 від 12.06.2013р.) не прийнятих Службою автомобільних доріг у Донецькій області, які за рішенням суду від 03.11.2015р. (справа №905/1682/15) визнані такими, що підлягають оплаті; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за серпень 2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р., рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. по справі №905/1682/15, платіжне доручення №1 від 02.12.2016р., правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.524 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.27, 35, 38, 54 57 Господарського процесуального кодексу України.

03.07.2017р. представник позивача на електронну адресу суду надіслав копію довідки Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України №01 24/627 від 30.06.2017р.

04.07.2017р. представник позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подав довідку Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України б/н від 04.07.2017р., якою засвідчив, що рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1682/15 не оскаржувалось та на розгляді у іншого судді дані позовні вимоги відсутні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/1321/17 на 15 днів по 29.08.2017р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

28.08.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано супровідний лист б/н від 21.08.2017р., до якого додано копію витягу з веб сайту Єдиний державний реєстр судових рішень постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017р. по справі №905/439/17.

29.08.2017р. відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано відзив №01.3 2009 від 28.08.2017р. на позовну заяву, у якому вказано, що акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. не містять такого реквізиту як «дата підписання», з огляду на що неможливо встановити момент настання обовязку по їх оплаті; зазначено, що відповідач 02.12.2016р. сплатив заборгованість в розмірі 10165915,20грн. за договором №2-56 і тому вважає, що оскільки на момент подачі даного позову інтереси позивача не були порушені, адже термін виконання зобовязання щодо оплати робіт не визначений, то сума заявлена позивачем до стягнення у справі №905/1682/15 не є простроченою, а тому нараховані на цю суму інфляційні витрати та 3% річних не підлягають стягненню.

До відзиву додано документи, наведені у переліку.

Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні; з доводами відповідача не погодився з посиланням на норми чинного законодавства; зауважив, що якщо не визначено дату підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, то такою датою вважається останній день місяця.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.08.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві №01.3 2009 від 28.08.2017р. на позовну заяву; наголосив на тому, що дату виникнення початку заборгованості або дату настання права вимоги судом у рішенні від 03.11.2015р. по справі №905/1682/15 не визначено, а відтак визначити дату підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та період прострочення не можливо.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Покровськ Донецької області, зверталось до господарського суду Донецької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 10 165 915,20 грн. заборгованості.

За результатами розгляду означеного позову, рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15 (повний текст рішення підписано 06.11.2015р.), яке набрало законної сили, позовні вимоги Дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення 10 165 915,20 грн. задоволено, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області 10 165 915,20 грн. заборгованості, 73080,00грн. судового збору.

Чинне процесуальне законодавство надає преюдиційного значення саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а отже, такі обставини не потребують доказуванню у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначеним рішенням встановлено наступне.

12.06.2013р. між сторонами був укладений договір підряду №2-56, згідно з п.1.1. якого Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв на себе зобовязання виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк. Замовник зобовязався прийняти закінчений обєкт і сплатити вартість виконаних послуг.

Строк дії договору встановлений до 31.12.2014 року. (п. 17.1. договору)

Ціна договору становить 19571775,60 гривень, у тому числі ПДВ 3261962,60 грн. (п.2.1. договору)

Розрахунки проводяться шляхом перерахування Замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (п.12.1. договору).

Позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 10165915,20гривень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних.

Акти підписані Замовником без зауважень, а тому суд вважає, що роботи були виконані належним чином.

Факт виконання робіт на заявлену суму підтверджено також узгодженою сторонами Інформацією про обсяги виконаних, але не прийнятих або умовно прийнятих робіт на замовлення регіональних служб станом на 01.04.2015р.

Судом встановлено визначення сторонами моменту оплати виконаних робіт протягом 20 банківських днів після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт, тобто у договорі не міститься жодних посилань на те, що остаточний розрахунок після завершення всіх робіт.

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи №905/1321/17, на виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15 Службою автомобільних доріг у Донецькій області 02.12.2016р. (платіжне доручення №1 від 02.12.2016р.) були перераховані Дочірньому підприємству Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України кошти у розмірі 10165915,20 грн.

З огляду на тривале прострочення замовником грошового зобовязання (після винесення рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15), підрядник звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Як слідує, судом визнано настання строку виконання грошового зобовязання у сумі 10165915,20 грн. та наявним право вимоги сплати заявлених до стягнення сум. Отже, момент оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Разом з цим, певної дати не зазначено.

З цього приводу є наявною суперечність з боку сторін. Позивач вважає, що оскільки в актах та довідках відсутня дата їх підписання, але зазначено місяць, за який вони складені, тому, з огляду на приписи ст.254 ЦК України, за відсутності доказів іншого, документи вважаються підписаними в останній день відповідного місяця, а саме, за серпень 2013р. - 31.08.2013р. З огляду на таке, строк оплати виконаних робіт за актом за серпень 2013р. відповідно по 27.09.2013р.

Відповідач, у свою чергу, наполягає на тому, що рішенням у справі №905/1682/15 встановлено лише сам факт підписання актів виконаних робіт на суму 10165915,20 грн., що вказує на підтвердження лише наявності заборгованості Служби автомобільних доріг у Донецькій області, але не встановлено дату підписання цих актів, а отже, твердження позивача, що останні підписано сторонами 31.08.2013р. є таким, що не відповідає дійсності.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із назви ст.625 Цивільного кодексу України та змісту Глави 51, в якій вона розташована, згаданий у її диспозиції борг є заходом відповідальності за невиконання грошового зобовязання, який є наслідком такого невиконання порушення у розмінні ст.610 Цивільного кодексу України. В свою чергу, саме борг є підставою та базою для нарахування стягуваних в межах розглядуваної справи суми інфляційної індексації та 3% річних.

Оскільки ознакою боргу за наведеними статтями Цивільного кодексу України є прострочення виконання грошового зобовязання, як вже було зазначено вище, у світлі приписів ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, які закріплюють вимоги щодо виконання зобовязань, у тому числі за строком, цілком логічним є висновок суду про існування певного строку (терміну), в межах якого виконання відповідного зобовязання вважатиметься належним (не простроченим).

Як свідчать матеріали справи, у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акті приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості та акті приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 10165915,20 грн. відсутні визначення дати, місяця і року їх підписання, міститься лише вказівка місяця із зазначенням року, за який їх складено «серпень 2013р.».

Разом з тим, суд не може погодитись із твердженнями позивача щодо моменту настання строку для виконання спірних зобовязань 31.08.2013р.

Договір №2 56 від 12.06.2013р. має додатки №б/н б/д «Договірна ціна на закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги (Н 21) Мануйлівка Дмитрівка, км 0+000 км 7+100», №б/н б/д «План фінансування робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги від (Н 21) Мануйлівка Дмитрівка, км 0+000 км 7+100» та додаткові угоди №б/н від 01.08.2013р. із додатком, №б/н від 23.09.2013р., №б/н від 25.12.2013р. із додатком, №б/н від 30.12.2013р. із додатком, №б/н від 11.01.2014р., №б/н від 28.02.2014р. із додатком, №б/н від 01.12.2014р., №б/н від 15.12.2014р., №б/н від 31.12.2014р.

За змістом даних документів сторони вносили зміни до спірного договору, а саме змінювались місцезнаходження та банківські реквізити сторін, план та графік фінансування робіт, обсяги у сумі 10165915,20 грн. віднесено на 2014р., терміни завершення виконання робіт та строк дії договору продовжувались до 31.12.2015р.,

З огляду на таке, цілком імовірним можливо було закінчення робіт як у 2013р. так і у 2014-2015рр., як і підписання спірних актів.

При цьому, встановлено обсяг виконаних робіт на суму 10165915,20 грн. за серпень 2013р. Проте, таке не може однозначно свідчити про підписання цих актів саме у цьому місяці, беручи до уваги врегулювання умов виконання цих робіт, у тому числі у грудні 2014р.

Інші вихідні данні відсутні.

Однак, беручи до уваги доведеність матеріалами справи №905/1682/15 факту виконання позивачем своїх зобовязань у відповідності до умов договору №2 56 від 12.06.2013р., визнання судом у рішенні господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15 обґрунтованими позовні вимоги, а отже, настання строку виконання зобовязання відповідача, за висновками суду, у даній справі цілком логічно існування заборгованості з оплати вартості робіт у розмірі 10165915,20 грн., у перебіг часу з дати винесення рішення у справі №905/1682/15, тобто з 03.11.2015р., та по 01.12.2016р. (02.12.2016р. борг погашено).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як було зазначено раніше, рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2015р. у справі №905/1682/15 набрало законної сили, то факт наявності у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості в сумі 10165915,20 грн. є встановленим та не потребує повторного доказування.

За приписами п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

У п.5.3 наведеної постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на таке, здійснив перерахунок нарахувань на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, за визначений вище період (для нарахування 3% річних з 03.11.2015р. по 01.12.2016р., для інфляційних витрат: з 11.2015р. по 11.2016р.), суд дійшов висновку, про розмір 3% річних у сумі 329277,03грн., інфляційних витрат у розмірі 1462011,60 грн.

З огляду на таке, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, у розмірі визначеному судом.

Заперечення відповідача відхиляються судом, з огляду на викладене вище.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м.Покровськ Донецької області, до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 10316554,79 грн. та 3% річних в розмірі 970145,18 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Уральська, буд.12, код ЄДРПОУ 25946285, р/р №35235001008630 Державна казначейська служба України, МФО 820172) на користь Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, буд.2, код ЄДРПОУ 32001618, р/р №26000300110689 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) 1791288,63 грн., у тому числі 1462011,60 грн. інфляційних витрат та 329277,03 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 26869,33 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 29.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2017р.

Суддя О.В. Кротінова