Постанова № 68736922, 30.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 922/2315/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Інституту овочівництва і баштанництва НААН України

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017

у справі№ 922/2315/16 господарського суду Харківської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія"доДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва НААН Українипробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники :

Інституту овочівництва і баштанництва НААН України ТОВ"Торгова аграрна компанія"Фадєєв О.П. Цецик І.М.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2016 в підготовчому засіданні порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія" в розмірі 6086635,33 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Татищева О.Є.

До суду 28.12.2016 арбітражним керуючим Татищевим О.Є. подано клопотання (вх.№44604), в якому розпорядник майна просив заборонити: Національній академії аграрних наук України, Інституту овочівництва і баштанництва НААН, Державному підприємству "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН"), Головному Управлінню Держгеокадастру у Харківській області, Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі у Харківській області, Державним реєстраторам, що мають право на перереєстрацію права користування земельними ділянками: вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно стосовно оформлення, технічної інвентаризації, передачі, реєстрації та перереєстрації права землекористування земельних ділянок загальною площею 1204,6 га ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН", направлені на виконання Постанови Національної академії аграрних наук України (протокол № 8 від 25.05.2016) щодо передачі із землекористування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" земельних ділянок загальною площею 1204,6 га Інституту овочівництва і баштанництва НААН, які розташовані на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, та є у користуванні відповідно до акту на право постійного користування на землю серії ХР 12-00-000201 від 01.07.1994 у ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН", а також приймати будь-які рішення (розпорядчі акти) щодо земельних ділянок наданих у постійне користування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016 клопотання розпорядника майна (вх. № 44604 від 28.12.2016) задоволено.

Інститут овочівництва і баштанництва НААН України звернувся 24.03.2017 до суду із заявою (вх. № 10016), в якій просив скасувати заходи, вжиті ухвалою суду від 28.12.2016.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2017 (суддя Усатий В.О.) задоволено заяву Інституту овочівництва і баштанництва НААН України (вх. № 10016 від 24.03.2017); скасовано заходи забезпечення, які вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016.

Ухвала суду мотивована тим, що відпали підстави для забезпечення позову, вжитого ухвалою суду, у зв'язку з вилученням із землекористування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" земельних ділянок загальною площею 1204,6 га, які розташовані на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області шляхом передання їх в постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН на виконання постанови Національної академії аграрних наук України (протокол № 8 від 25.05.2016) щодо передачі із землекористування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (колегія суддів: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2017 скасовано; у задоволенні заяви Інституту овочівництва і баштанництва НААН України (вх. № 10016 від 24.03.2017) відмовлено.

Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 24.03.2017, не навів та не обґрунтував належним чином зміни обставин або певних причин, які відпали та були підставою для вжиття відповідних заходів до забезпечення позову.

Інститут овочівництва і баштанництва НААН України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017, ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2017 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального права, зокрема: ст.ст.8, 16, 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.2, 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст.ст.35, 36 Закону України "Про охорону земель".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У справах про банкрутство відповідно до ч.1 ст.18 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Так, господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Вжиття заходів щодо забезпечення у справах про банкрутство спрямовані на збереження ліквідаційної маси для забезпечення виконання грошових зобов'язань перед кредиторами боржника. Особливістю їх дії у справах про банкрутство є те, що вони діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Разом із тим, господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016 задоволено клопотання ліквідатора (вх.№44604 від 28.12.2016) та вжито відповідні заходи шляхом заборони відповідним особам, що мають право на перереєстрацію права користування земельними ділянками, вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно стосовно оформлення, технічної інвентаризації, передачі, реєстрації та перереєстрації права землекористування земельних ділянок загальною площею 1204,6 га ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН", направлені на виконання Постанови Національної академії аграрних наук України (протокол № 8 від 25.05.2016 року) щодо передачі із землекористування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" земельних ділянок загальною площею 1204,6 га Інституту овочівництва і баштанництва НААН, з посиланням на положення ст.ст.16, 18 Закону про банкрутство та ст.65, 66, 67 ГПК України.

При прийнятті ухвали від 28.12.2016 місцевий господарський суд зазначив про недотримання порядку, визначеного ст.144 Земельного кодексу України, припинення права користування земельними ділянками при прийнятті Президією НААН України даної постанови, право НААН України виключно надавати згоду на вилучення земельних ділянок та ненаділення її повноваженнями щодо прийняття рішень про надання в користування земельних ділянок, їх вилучення або припинення права користування ними.

Судом також зазначено що, з огляду на скрутний фінансовий стан державного підприємства та значну кредиторську заборгованість, ведення господарської діяльності ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" на зазначених земельних ділянках сільськогосподарського призначення є основним джерелом отримання прибутку, а отже єдиною можливістю відновлення його платоспроможності та погашення кредиторської заборгованості. Тому, реалізація вищезазначеної постанови Національної академії аграрних наук України від 25.05.2016, значно погіршить скрутний стан підприємства, що призведе до неможливості погашення кредиторської заборгованості.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції задовольнив клопотання розпорядника майна (вх. № 44604 від 28.12.2016).

З матеріалів справи вбачається, що Інститут овочівництва і баштанництва НААН України звернувся 24.03.2017 до суду із заявою (вх. № 10016), в якій просив скасувати заходи, вжиті ухвалою суду від 28.12.2016.

В обґрунтування заяви Інститут овочівництва і баштанництва НААН України посилався на те, що ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" є постійним користувачем земельної ділянки на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, а не власником цієї земельної ділянки. Крім того, ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" не має матеріальної бази для здійснення обробки земель, не має обігових коштів для придбання посівного матеріалу, оскільки знаходиться в процедурі банкрутства. Нездійснення боржником обробки земель негативно впливає на стан цих земель. Отже, затримка реалізації постанови Президії НААН України щодо передачі частини земель боржника в постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН України призводить до зниження родючості ґрунтів, втрати врожаю і недоотримання прибутку.

Скасовуючи заходи забезпечення, вжиті ухвалою суду від 28.12.2016, суд першої інстанції послався на норми спеціального законодавства, зокрема, ст.ст.2, 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст.ст.80, 84 Земельного кодексу України, ст.35, 36 Закону України "Про охорону земель", та виходив з того, що ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" є постійним користувачем земельної ділянки, а не її власником, перебуває у процедурах банкрутства, не здатне належним чином забезпечувати використання земельної ділянки, власником якої є держава. Судом встановлено, що реалізація постанови Президії Національної академії аграрних наук України про передачу землі із землекористування ДП "ДГ "Борки" ІОБ НААН" в постійне користування Інституту овочівництва і баштанництва НААН, не може порушити права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки направлена на розпорядження майном держави, а не боржника.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що місцевий господарський суд не навів та не обґрунтував належним чином зміни обставин або певних причин, які відпали та були підставою для вжиття відповідних заходів. При цьому, суд послався на наявність договору №37 від 15.04.2014 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції, укладеного між боржником та ТОВ "Агротрадиція", згідно з яким предметом договору є взаємні зобов'язання сторін щодо організації та виконання робіт із посіву, вирощуванню та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва високої якості; крім того зазначив, що Інститутом овочівництва і баштанництва НААН не доведено обставин наявності відповідних потужностей для здійснення усього комплексу робіт з обробки земель.

Однак, як вбачається з матеріалів справи строк дії договору №37 від 15.04.2014 закінчився 31.12.2016, тобто до прийняття ухвали про скасування заходів забезпечення. Обставини виконання цього договору не встановлювалися судом апеляційної інстанції, а матеріали справи свідчать про те, що постанова Президії Національної академії аграрних наук України про передачу земельної ділянки, була винесена у зв'язку з незадовільним станом господарської діяльності боржника.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що підстави, зазначені судом першої інстанції при введенні заходів забезпечення вимог кредиторів, не відповідали ні меті введення цих заходів, ні цілям, визначеним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні боржника, а отже, не могла бути включена до ліквідаційної маси. Подібні заходи забезпечення могли бути виправдані при розгляді спору про передачу права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції не зазначено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки встановлені судом першої інстанції обставини необхідності припинення заходів забезпечення вимог кредиторів, введених ухвалою суду від 28.12.2016, не були спростовані судом апеляційної інстанції. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови, не були врахована судом апеляційної інстанції і норми матеріального права: ст.ст.2, 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст.ст.80, 84 Земельного кодексу України, ст.35, 36 Закону України "Про охорону земель", на які правомірно послався суд першої інстанції.

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Харківської області від 24.03.2017 про скасування заходів забезпечення підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Інституту овочівництва і баштанництва НААН України задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі №922/2315/16 скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2017 про скасування заходів забезпечення залишити в силі

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук