Ухвала суду № 68735970, 30.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1438/17

Номер справи місцевого суду: 522/16013/17 1-кс/522/16307/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2017 року м. Одеса

головуючого судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Стоянової Л.І.,

прокурора: Лященко А.В.,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах захисту підозрюваної ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2017 року, у рамках кримінального провадження за №42017160000001104 внесеному до ЄРДР 16.08.2017 року за ознаками ч.3 ст.368 КК України,-

встановив

Оскарженою ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_4, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, у кримінальному провадженні №42017160000001104 від 16.08.2017 року про обрання відносно підозрюваної:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, яка працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 22.08.2017 року по 20.10.2017 року, з визначенням застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 192000 гривень.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що вона, будучи призначеною на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління ДФС в Одеській області, вступила у попередню змовою з начальником відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Подільського ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_6, для проведення перевірки законності здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7, з метою одержання неправомірної вигоди.

Так, 22.08.2017, приблизно о 10.35 годин, знаходячись в службовому кабінеті № 10 начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Подільського ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_6, за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченко, 126, ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 300 (триста) доларів США, у якості неправомірної вигоди, з метою не відображення більш суттєвих порушень чинного законодавства, виявлених під час перевірки його торгівельного павільйону.

Після скоєння зазначеного злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 затримано працівниками прокуратури області та УСБУ в Одеській області.

При прийнятті рішення щодо обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийняв до уваги те, що вона обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а також послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: те, що підозрювана, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а прокурором надано достатньо доказів на підтвердження того, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.

Приймаючи зазначене рішення, слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч.4 ст.183 КПК України вважав за необхідним визначати підозрюваній ОСОБА_3 заставу, у звязку з тим, що ОСОБА_3 підозрюється в учиненні тяжкого злочину.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисником підозрюваної - адвокатом ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді була подана апеляційна скарга, в якій він вказав, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

При цьому захисник вказує, що слідчий суддя неповно зясував усі обставини, неповно дослідив та не оцінив їх в сукупності, необґрунтовано застосував до підозрюваної найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у непомірному для підозрюваної розмірі. Крім того, апелянт послався на необґрунтованість предявленої ОСОБА_3 підозри.

Також апелянт зазначає, що слідчим та прокурором не доведено можливість застосування стосовно підозрюваної більш мякого запобіжного заходу.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті

обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя загалом дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і зазначена підозра на даній стадії досудового розслідування, ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.08.2017 року; витягом з ЄРДР від 16.08.2017 року; протоколами огляду від 22.08.2017 року; протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.08.2017 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10,; наказом №211-о від 26.04.2017 року про призначення ОСОБА_3 на посаду.

При цьому апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ, пунктом 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року якого, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що надані слідчим та прокурором докази, які містяться в матеріалах провадження, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри спростовуються наявними в матеріалах провадження та дослідженими під час апеляційного розгляду доказами.

Також апеляційний суд вважає, що слідчим та прокурором надано відповідні докази на підтвердження існування ризиків, які знайшли своє відображення в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

На існування зазначених ризиків вказують наявні у матеріалах справи та встановлені під час апеляційного розгляду дані щодо вчинення підозрюваною протиправних корупційних дій, якій відводилась основна роль в організації та виконанні інкримінованого їй злочину, що вказує на те, що перебуваючи на волі та будучи посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, та покарання, яке передбачено за вчинення інкримінованого їй злочину (від 5 до 10 років позбавлення волі), існує можливий ризик того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що вона має чоловіка, матір похилого віку та хвору дитину - доньку ОСОБА_11 на утриманні, має постійне місце роботи, за яким позитивно характеризується, про що свідчать численні подяки та грамоти, не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді, а обґрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення не дає переконання у тому, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

В звязку з наведеним, твердження захисника підозрюваної про відсутність доказів про існування зазначених у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді ризиків, апеляційний суд вважає безпідставними та вважає обґрунтованими посилання слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд вважає що прокурором надано достатні та переконливі дані, які вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та підтвердження відсутності обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які не є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а стороною захисту не надано жодного доказу, які свідчать про протилежне та спростовують ці твердження прокурора.

Під час розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах захисту підозрюваної ОСОБА_3, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, на думку апеляційного суду, невірно застосував норми кримінального процесуального закону.

Як пояснив прокурор в апеляційному суді, підозрювана проживає разом із чоловіком, користується автомобілем, якій їй належить на праві власності, має квартиру у спільній власності, розмір її заробітної плати за минулий рік склав 97056 гривень. Зазначені прокурором дані підтверджуються наявною в матеріалах справи декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік (а.п. 63-67).

За таких обставин, з урахуванням встановленого органом досудового розслідування майнового стану підозрюваної, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника про те, що слідчим суддею необґрунтовано визначений розмір застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 192 000 гривень, оскільки клопотання слідчого не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в зазначеному розмірі, враховуючи, що розмір неправомірної вигоди складав 300 доларів США, що за курсом НБУ на момент вчинення злочину становив 7635, 51 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (в редакції від 06.12.2016 р.) розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В той же час, слідчий суддя районного суду, посилаючись на можливість призначення підозрюваній застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначивши заставу у розмірі 120 (сто двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 192000 гривень, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави.

При цьому слідчий суддя знехтував вимогами ч.4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В матеріалах справи відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 192000 гривень і такі докази прокурором не надані апеляційному суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на зазначені вище обставини, ухвала слідчого судді у цій частині не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням максимального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш мякі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,-

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах захисту підозрюваної ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2017 року, у рамках кримінального провадження за №42017160000001104 внесеному до ЄРДР 16.08.2017 року за ознаками ч.3 ст.368 КК України, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, строком на 60 днів, тобто до 20.10.2017 року з визначенням застави, як запобіжного заходу у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198000 (сто девяносто вісім тисяч) гривень - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_4, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, у кримінальному провадженні №42017160000001104 від 16.08.2017 року про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 20.10.2017 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_3 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2017 року; Заставна сума за ОСОБА_3; (Судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрювана звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобовязати підозрювану після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрювану обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання указаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14