Ухвала суду № 68735684, 07.09.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.09.2017

Справа 320/5769/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Слідчого судді - Урупи І.В.

при секретарі Литвиненко В.Є.

за участю прокурора Щербини О.О.

слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому:

-05.11.2012 Мелітопольським міськрайоним судом за ст. 185 ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

-25.12.2012 Мелітопольським міськрайоним судом за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 2, 70 КК України призначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі. 07.07.2015 звільнений від покарання по відбуттю терміну покарання;

-в Мелітопольському міськрайонному суді знаходяться матеріали кримінального провадження №12016080140005121 від 10.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, підозрюється в тому, що 13 липня 2017 року, приблизно о 17 годині, знаходячись біля магазину «Ветеран», розташований по вул. Монастирській буд. №72 в м. Мелітополі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, підійшов до вищевказаного магазину, біля якого стояв велосипед марки «Діскавері АТТАСК» помаранчевого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_5, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав спортивний велосипед марки «Діскавері АТТАСК», помаранчевого кольору, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 2600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст.185 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 14 липня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140003239, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, яке в подальшому було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 31 липня 2017 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля продуктового магазину «Воронцовський», який розташований по вул. Михайла Грушевського у місті Мелітополі Запорізької області, керуючись корисливими мотивами, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, повторно, підбіг до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та потягнув його за одежу, у результаті чого неповнолітній ОСОБА_6 впав на землю, після чого ОСОБА_2, наніс декілька ударів ногами по різних частинах тіла неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, тим самим застосував відносно останнього насильство, що не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого. У цей момент у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, з кишені його брюк, на землю, випав належний йому мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy S7, ІМЕІ: 358810/07/307927/9, у корпусі чорного кольору, вартістю 17000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператору «Київстар», з абонентським номером «НОМЕР_1», на рахунку якої грошових коштів не було та карта памяті обємом 1 ГБ, вартістю 50 гривень, який ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а також те що потерпілий спостерігає за його діями, підняв з землі вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung» та зняв з плеча неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, належну останньому, чоловічу сумку з матеріалу шкірозамінника, чорного кольору, вартістю 450 гривень, в якій знаходилось наступне майно:

-біометричний паспорт України на ім'я ОСОБА_6;

-ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_6;

-картка Приват банку, на ім'я ОСОБА_6, на якій грошові кошти були відсутні;

-зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Samsung» Galaxy S7;

-чоловічий шкіряний гаманець, чорного кольору, вартістю 400 гривень,

тим самим ОСОБА_2, відкрито викрав належне ОСОБА_6 майно, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 17900 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинене повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 01 серпня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140003491, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

07.08.2017 року винесено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.185 ч.2, ст. 186 ч. 2 КК України.

«07» серпня 2017 року повідомлення про підозру від 07.08.2017 року отримала сестра ОСОБА_2 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6. 07.08.2017 року ОСОБА_7 отримала повістку про виклик ОСОБА_2 на 10.08.2017 на 09 годину 00 хвилин до кабінету № 56 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

10.08.2017 о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_2 до слідчого не зявився.

11.08.2017 ОСОБА_2 був оголошений у розшук, та кримінальне провадження було зупинено.

11.08.2017 року слідчим судею Мелітопольського міськрайоного суду була винесена ухвала про затримання ОСОБА_2 для приводу у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.09.2017 о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був затриманий працівниками Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

06.09.2017 кримінальне провадження у звязку з встановленням місця знаходження підозрюваного відновлено.

Вина підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

-протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8;

-постановою про визнання речових доказів;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11;

-повідомлення про підозру ОСОБА_2

Враховуючи, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, та тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 років до 6 років, тривалий час був відсутній за місцем свого проживання та місце його перебування було не відомо, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Відносно нього в Мелітопольському міськрайоному суді знаходиться обвинувальний акт від 10.11.2016 року за ст. 186 ч. 2 КК України, який на теперішній час ще не розглянуто, так як ОСОБА_2 переховується від суду. Крім того, 10.11.2016 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайоного суду Міщенко Т.М., було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, 27.12.2016 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайоного суду Бахаєвим І.М. за клопотанням захисника було обрано запобіжний захід домашній арешт. У звязку з чим, можна передбачати, що знаходячись на свободі, ОСОБА_2, продовжує вчиняти злочини, на шлях виправлення не стає.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2:

1) продовжить переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) вчинить інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати ніж мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження відносно нього за ст. 186 ч.2 КК України, за яким відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після закінчення дії ухвали про застосування цього запобіжного заходу він поїхав в місто Київ на заробітки, повідомив про це свого захисника. Свою причетність до вчинення злочину за ст. 185 ч.2 КК України визнає, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України не вчиняв.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначених злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком відповідно до пяти та шести років, раніше судимий за скоєння умисних злочинів та продовжив злочинну діяльність після надходження до суду обвинувального акту за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став, а також з урахуванням того, що він переховувався від органів досудового розслідування у звязку з чим був оголошений у розшук, при цьому офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, слідчий суддя вважає, що запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш мякого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту, підозрюваний зобовязується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи особистість підозрюваного ОСОБА_2, який, будучи раніше неодноразово судимим, вчинив два нових умисних корисливих злочинів під час перебування на розгляді в суді кримінального провадження за ст. 186 ч.2 КК України, а також враховуючи те, що підозрюваний за місцем проживання не знаходився, у звязку з чим був оголошений у розшук, з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинені злочини він може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливе.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли б поручитися за підозрюваного ОСОБА_2, відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України неможливе.

Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 ніде не працює, постійного джерела доходів не має, вважаю, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - неможливе.

Таким чином, відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, те, що він підозрюється у скоєнні умисних корисливих злочинів, один з яких тяжкий, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме: з 10 годин 30 хвилин 06 вересня 2017 року до 04 листопада 2017 року включно.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 04 листопада 2017 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 листопада 2017 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя: І.В. Урупа