Ухвала суду № 68735625, 18.07.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/423/17

Справа № 674/130/16-к Головуючий в 1-й інстанції Шклярук В. М.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач Кулеша Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Кулеші Л.М.,

суддів Матущака М.С., Бережного С.Д.,

з участю секретаря Павлишина В.І.,

судового засідання Коростелкіної Ю.І.,

прокурора

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Шамрая В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження, за апеляційною скаргою захисника Шамрая В.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Дунаєвецького районного суду від 05 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Обрано ОСОБА_2 міру запобіжного заходу - тримання під ватрою і взято під варту із залу судового засідання негайно, враховуючи строк відбування з 05 травня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 05 грудня 2015 року по 07 грудня 2015 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дунаєвецької ЦРЛ для подальшого зарахування до місцевого бюджету районної ради р/р 35426201049841 ГУДКУ у Хмельницькій області МФО 815013 код 02004255 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі - 3814 (три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 68 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 100000 ( сто тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 5775 ( п'яти тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 84 коп.

Долю речових доказів вирішено на підставі ст.100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 04 грудня 2015 року, керуючи транспортним засобом - мікроавтобусом «Мерседес-Бенц Віто», реєстраційний номер НОМЕР_1, близько 17 год. 30 хв., рухаючись по вул. Чорновола в смт.Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, в напрямку залізничного вокзалу, поблизу католицького костелу, в порушення вимог п.п. 1.5. 2.3 (б. д), 2.9 (а), 10.1. 12.1. 12.2. 12.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на узбіччя, яке не призначене для руху транспортних засобів, де вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7. які рухались в попутньому напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходи: ОСОБА_5. ОСОБА_7. ОСОБА_6 отримали відповідно: тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та легкі тілесні ушкодження.

Вказані наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться у прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, які передбачені в п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі, як убачається із її змісту, захисник Шамрай В.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, в частині призначення йому покарання, та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 звільнити з під варти у залі судового засідання.

Вважає, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим, призначене покарання не відповідає особі засудженого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з огляду на нижче викладене.

Вказує, що судом не враховано щире каяття обвинуваченого, та здійснено безпідставний висновок про введення правосуддя в оману.

Зазначає, що як пом'якшуючу обставину судом першої інстанції повною мірою не було враховано відшкодування обвинуваченим заподіяної матеріальної шкоди - у сумі 28500 грн., (повністю виплачена 09 лютого 2017 року) та моральної, яка сплачувалась: 31 березня 2017 року на суму 71500 грн, 03 травня 2017 року на суму 28 500 грн, та 04 травня 2017 року на суму 50 000 грн. (копії квитанцій додаються).

Згідно розписки від 10.05.2017 року потерпіла ОСОБА_4, підтверджує факт раніше отриманого повного відшкодування матеріального збитку загальною сумою 178500 грн. На момент виходу суду в нарадчу кімнату ОСОБА_2, у повному обсязі, відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, і потерпіла, вже на той момент, претензій до обвинуваченого не мала.

Суд першої інстанції вказані обставини не перевірив та не врахував при призначені виду та міри покарання.

Стверджує, що судом першої інстанції не враховано обставини, що пом'якшують покарання, думку потерпілої відносно призначення покарання, те що злочин скоєно з необережності, щире каяття, повне та добровільне відшкодування заподіяного збитку, що обвинувачений вибачився перед потерпілою, яка їх прийняла.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого та його захисника, на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ніким не оспорюються.

Подія злочину, доведеність винуватості обвинуваченого у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, відповідно до вимог ст.404 КПК України, колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку, в цій частині, не оскаржувались.

Покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, призначено у відповідності до положень ст.65, КК України, з наведенням у вироку обґрунтувань такого рішення. Воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, в межах санкції статті інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення, судом враховані фактичні обставини справи, тяжкість та спосіб вчиненого обвинуваченим злочину, дані про його особу, думка потерпілої щодо призначення покарання, а також пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.

Зокрема, враховані такі пом'якшуючі покарання обставини, як те що обвинувачений характеризується позитивно, злочин вчинив вперше, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей та матір похилого віку, інваліда другої групи, раніше не судимий, частково відшкодував шкоду.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп'яніння.

В силу положень ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційні злочини, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Наведені в апеляційній скарзі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 були враховані місцевим судом при призначенні покарання, та, на думку колегії суддів, не дають підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України - звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, та покладенням на нього відповідних обов'язків.

Повне відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4, щире каяття, інші пом'якшуючі покарання обставини, на що є посилання в апеляційній скарзі захисту, не дають підстав для пом'якшення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України, враховуючи тяжкість наслідків, які настали від злочину - смерті потерпілого ОСОБА_5 та вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною, та свідчить про його суспільну небезпеку.

З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку, у межах апеляційної скарги, немає.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ) ОСОБА_2 слід зарахувати в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 05 грудня 2015 року по 07 грудня 2015 року, включно, та з 05 травня 2017 року по 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Дунаєвецького районного суду від 05 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Шамрая В.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, - без задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ) зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 05 грудня 2015 року по 07 грудня 2015 року, включно, та з 05 травня 2017 року по 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні позбавлення волі.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Кулеша Л.М.