Рішення № 68734181, 05.09.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1553/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третьої оcоби Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про виселення та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернулася до суду з позовом про виселення та зобов’язання вчинити певні дії покликаючись на те, що вона є власником квартири №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові та 24 січня 2012 року між нею і ОСОБА_2 було укладено договір про здачу в найм житлового приміщення, яким вона дала згоду на прописку відповідача та членів її сім’ї, а відповідач зобов’язалась виписатись по першій вимозі домовласника. Просить виселити ОСОБА_2, малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові та зобов’язати відповідача знятися із реєстрації місця проживання у квартирі №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові разом із малолітніми дітьми.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов заперечила, зазначила, що при реєстрації у квартирі №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові між нею та ОСОБА_1 було досягнуто згоди, що вона зможе безтерміново та безперешкодно проживати у даній квартирі разом із своїми малолітніми дітьми. На даний час іншого житла не має та не може забезпечити малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іншим належним житлом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов категорично заперечила, пояснила, що з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, які не забезпечені іншим житлом, у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов у задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові, у якій зареєстрована відповідач ОСОБА_2 та малолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника квартири, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 є колишнім членом сім’ї позивача ОСОБА_1, що не оспорювали та не спростовували сторони у судовому засіданні, а відтак суд вважає, що відповідач має право користуватись житловим приміщенням – квартирою №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові.

Крім цього, згідно ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Внаслідок наведеного, а також враховуючи те, що малолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не забезпечені іншим житлом, суд вважає, що виселення малолітніх дітей із квартири №43-а на вул. Бр. Міхновських, 23 у м. Львові призведе до порушення законних прав та інтересів дітей, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215-218 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі третьої оcоби Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про виселення та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_6

Копія вірна

Суддя: А.І. Ліуш