Рішення № 68732332, 07.09.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/2131/17

Справа № 2/243/2889/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.,

при секретарі Чевела С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обовязків ЗАТ КБ «ПриватБанк», в звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». 17 липня 2009року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

24 грудня 2008 року між позивачем і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 700,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача ОСОБА_1 щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Також позивач вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. В звязку з цим при зміні кредитного ліміту позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» керувався п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Крім цього, розмір відсотків за користування кредитом встановлений «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що передбачено п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 5.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невідємних частин договору. Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківський послуг, позичальник зобовязується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених укладеним договором.

Так, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що свої зобовязання за договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Натомість відповідач свої обовязки за вказаним договором не виконав і станом на 31 січня 2017 року сума заборгованості за кредитним договором складає 70960,36 гривень, яка складається з наступного: 8268,85 гривень заборгованість за кредитом, 56074,35 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 000,00 гривень заборгованість за пенею та комісією, 250,00 гривень штраф (фіксована частина) відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 3 367,16 гривень штраф (процентна складова) відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг.

В звязку з викладеним позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 70960 гривень 36 копійок, а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 1600 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 27 грудня 2016 року, в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, надали суду заяву, в якій просила суд розглядати справу в її відсутність, в якій позов не визнала, просила суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі договору про надання правової допомоги від 05 травня 2017 року, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

24 грудня 2008 року відповідачем ОСОБА_1 було особисто підписано Заяву № 1003021300081031302. З цієї Заяви слідує, що ОСОБА_1 ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були їй надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження. Крім цього, в цій заяві зазначено, що позичальник згоден з тим, що ця Заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг. Відповідно до цієї заяви, розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24 грудня 2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 31 січня 2017 року, а також довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 за договором № б/н від 16 березня 2007 року, та проти чого не заперечує ОСОБА_1, їй була видана кредитна картка «Універсальна» з відновлюваним типом кредитної лінії з кредитним лімітом, який змінювався, та який 24 травня 2011 року було збільшено до 10 700,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. На даний час тип картки не змінився.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з вимогами частини 1 статті 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 1 статті 628, статтею 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві, суд приходить до переконання про укладення сторонами саме кредитного договору, невідємними частинами якого є Заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» й «Тарифи Банку», та отримання в звязку з цим відповідачем кредитної картки, з відновлюваним типом кредитної лінії з кредитним лімітом, який змінювався, та який 24 травня 2011 року було збільшено до 10 700,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Так, згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязаннянедопустима. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24 грудня 2008 року, укладеного між

ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 31 січня 2017 року, вбачається, що станом на 31 січня 2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 8268 гривні 85 копійок, що складається з поточної заборгованості за кредитом в розмірі 7 873 гривні 65 копійок та простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 395 гривень 20 копійок.

Таким чином, вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 8268 гривень 85 копійок в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Так, Заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку» є невідємними частинами укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору. Згідно з п. 2 Умов та Правил надання банківських послуг розмір винагороди за послуги банку є невідємною частиною договору. Перелік може змінюватись та доповнюватись, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами. Винагорода банку сума зобовязань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом. Пунктом 5.8 цих Умов та Правил передбачено, що процентна ставка по кредиту за місяць, наступний за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць. Відповідно до п. 4.9 банк зобовязаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати держателю картки виписки про стан картрахунків та про поведених за минулий місяць операціях по картрахунках. При підключені держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

В той же час з довідок (а.с. 62 зв.б., а.с. 63), наданих представником позивача для підтвердження факту повідомлення відповідача про зміну процентів за користування кредитом, не вбачається, що позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав умови укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору та повідомив останню про зміну процентної ставки за даним кредитом.

Крім цього, положення пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору, в звязку з чим, на думку позивача, можлива зміна розміру відсоткової ставки за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку суперечать вимогам ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI, відповідно до якої встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

З пункту 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року слідує, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Так, в кредитному договорі, укладеному сторонами, суд не вбачає встановлення обставин, за якими застосовується інша процентна ставка, ніж погоджена сторонами при укладені вказаного кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку, що процентна ставка за кредитним договором, укладеним між сторонами, є фіксованою.

До того ж, з правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 19 грудня 2012 року по справі № 6-149цс12, слідує, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 9січня 2009року.

Натомість з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24 грудня 2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 31 січня 2017 року, вбачається, що протягом дії кредитної картки процентна ставка за користування кредитом змінювалась і становила у період з:

- 16 березня 2007 року по 31 грудня 2012 року 36% річних;

- 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року 30% річних;

- 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року 34,80% річних;

- 01 квітня 2015 року по 31 січня 2017 року 43,20% річних.

Тобто збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки з 01 вересня 2014 року відбулось під час дії заборони на таке підвищення, а тому розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 24 грудня 2008 року (з дати отримання кредитної карткивідповідачем) по 31 січня 2017 року слід перерахувати із розрахунку обумовленої договором ставки 36% річних, в звязку з чим ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року по даній справі було витребувано від позивача розрахунок заборгованості за відсотками за користування вказаним кредитом із розрахунку 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Натомість ПАТ КБ «ПриватБанк» такий розрахунок суду не надало та повідомило, що відсоткова ставка за користування кредитом банком була змінена правомірно.

Відповідно до п. 5.5 та 5.5.2 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів в році. Відсотки за користування кредитом (в тому числі простроченим та овердрафтом), передбачені тарифами, нараховуються в останній операційний день місяця за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку.

Так, при розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом, суд виходить з наступного:

7873 грн. 65 коп. (поточна заборгованість за кредитом) * 36 % / 360 днів * 2960 днів (за період з 24.12.2008 року день отримання кредитної картки відповідачем по 31.01.2017 року) = 23306 грн.

395 грн. 20 коп. (прострочена заборгованість за кредитом) * 36 % / 360 днів * 2960 днів (за період з 24.12.2008 року день отримання кредитної картки відповідачем по 31.01.2017 року) = 1169 грн. 80 коп.

23306 грн. + 1169 грн. 80 коп. = 24475 грн. 80 коп.

Таким чином, відповідач має сплатити банку заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 24 грудня 2008 року по 31 січня 2017 року в розмірі 24475 грн. 80 коп.

Що стосується вимоги позивача про сплату відповідачем заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3000 гривень, штрафу (фіксованої частини) в розмірі 250 гривень та штрафу (процентної складової) в розмірі 3367 гривень 16 копійок, то суд в цій частині керується наступним.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.

Так, в ході судового розгляду цієї справи було встановлено, що зареєстрованим та постійним місцем проживання відповідача є: Донецька область, м. Словянськ, вул. Смоленська, буд. 18. В той же час м. Словянськ входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24 грудня 2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 31 січня 2017 року, слідує, що станом на 14 квітня 2014 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за пенею та комісією відсутня. Відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» штрафи також не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3000 гривень, штрафу (фіксованої частини) в розмірі 250 гривень та штрафу (процентної складової) в розмірі 3367 гривень 16 копійок, не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 8 268 гривень 85 копійок та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 24475 гривень 80 копійок, а всього 32 744 гривні 65 копійок.

Отже сума задоволених позовних вимог становить 46,14% (32744,65 грн. * 100% / 70960,36 грн.). Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить: 738 гривень 24 копійки (1600 грн. * 46,14% / 100%).

Таким чином з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню: заборгованість за кредитом в розмірі 8 268 гривень 85 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 24475 гривень 80 копійок, а також судовий збір в розмірі 738 гривень 24 копійки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 74, 77, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК

України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1054, 1055 ЦК України, ч. 1, 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Смоленська, буд. 18, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. 29092829003111, МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2008 року в розмірі 32 744 (тридцять дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 65 копійок, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 8 268 гривень 85 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 24475 гривень 80 копійок, а також судовий збір у розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 24 копійки.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_4