Рішення № 68732180, 30.08.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/299/17

2/264/611/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"30" серпня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу. В обґрунтування позову вказав, що позивач працював у ПАТ «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд», де йому перестали виплачувати заробітну плату. Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 29.12.2016 року з ПАТ «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь позивача була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 14844,97 грн. Позивач 05.07.2016 року звільнився за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України. Після звільнення остаточний розрахунок із позивачем проведений не був та відповідач не сплатив йому заробітну плату за період з червня по липень 2016 року. Заборгованість по заробітній платі за вказаний період складає 3786,45 грн. Також відповідач повинен сплатити компенсацію втрати частини доходів в сумі 1024,73 грн. У зв'язку із не проведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки з 08.07.2016 року по день винесення рішення суду. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 3786,45 грн., компенсацію втрати частини доходів в сумі 1024,73 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 08.07.2016 року по день винесення рішення суду, а також витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач з 30.03.2014 року по 05.07.2016 року працював у відповідача, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача (а.с.6).

05.07.2016 року позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України (а.с. 37).

За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна платня.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 29.12.2016 року з ПАТ «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь позивача була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 14844,97 грн. (а.с. 7-8).

Згідно наданої відповідачем довідки від 20.06.2017 року сума заборгованості по заробітній платі з перед позивачем на теперішній час складає 15374,37 грн. (а.с. 40).

Відповідно до розрахункового листка (а.с.9) та довідки про заборгованість по заробітній платі (а.с. 40) встановлено, що заборгованість перед позивачем за період з червня по липень 2016 року становить 3786,45 грн.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заявлена позивачем заборгованість по заробітній платі в розмірі 3786,45 грн., тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Аналогічні норми закріплені в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати, відповідач має також обовязок здійснити позивачу компенсацію, передбачену Законом.

При розрахунку сум компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд керується наступним.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (надалі за текстом - Порядок).

Згідно пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Позивачем був проведений розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати, згідно із яким розмір компенсації становить 1024,73 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його вірним та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1024,73 грн.

Одночасно з цим, судом також було встановлено, що позивач в день свого звільнення 05.07.2016 року не працював, що підтверджується табелем обліку робочого часу, де в графі за 05.07.2016 року стоїть позначка «А», яка є днем відсутності працівника на роботі. В такому випадку відповідно до вимог статті 116 КЗпП України позивач мав обов'язок пред'явити до відповідача вимогу про проведення остаточного розрахунку. Відповідно до змісту статті 116 КЗпП України обов'язок працівника звернутися до працедавця із вимогою про здійснення остаточного розрахунку виникає у випадку, якщо працівник в день звільнення не працював. При цьому суд зауважує, що наведена норма не виділяє окремо причин невиконання трудових обов'язків працівником в день його звільнення. Такими причинами серед інших можуть бути простій підприємства.

Отже не виконання позивачем роботи у вказаний час, а саме в день свого звільнення, є тим випадком коли, працівник згідно статті 116 КЗпП України має додатково пред'явити вимогу про розрахунок і лише після пред'явлення такої вимоги про розрахунок у працедавця виникає обов'язок його проведення та можлива відповідальність за статтею 117 КЗпП України.

З урахуванням наведеного, виходячи з того, що позивач в день звільнення не працював, в заяві про звільнення не навів вимоги про проведення розрахунку в день звільнення і не предявив таку вимогу до адміністрації в подальшому до звернення з позовом до суду, а тому підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення по час предявлення позову до суду у відповідності із положеннями ст. 117 КЗпП України не має, оскільки за положеннями ст. 116 КЗпП України, якщо працівник в день звільнення не працював, то роботодавець зобовязаний виплатити всі суми, що належать йому до сплати, не пізніше наступного дня після предявлення вимоги звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Позивач 23.01.2017 року звернувся до Іллічівського районного суду м.Маріуполя із даною позовною заявою, з письмовою заявою про розрахунок до відповідача після свого звільнення не звертався, а тому такою вимогою про розрахунок слід вважати звернення із позовною заявою до суду 23.01.2017 року.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин з урахуванням положень ст.ст.116, 117 КЗпП України, позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з моменту звернення до суду з позовом, тобто з 23.01.2017 року по день ухвалення рішення, оскільки станом на теперішній час відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про виплату заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно ч.3 п. 3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наданого позивачем розрахункового листа вбачається, що розмір1 години робочого часу складає 14,35 грн.

За даними представленого відповідачем відомості обліку використаного робочого часу та заробітної плати (а.с. 43) позивач мав пятиденний восьмигодинний робочий графік.

Так, середньоденна заробітна плата позивача складає: 40 робочих днів (за травень червень 2016 року)* 8 робочих годин = 320 робочих годин * 14,35 грн./год : 40 робочих днів = 114,80 грн.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 23.01.2017 року по 30.08.2017 року складає 17220 грн. (150 робочих днів х 114,80 грн.).

Законних підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для зменшення сум середнього заробітку у суду не має, оскільки відсутній спір між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню складає 17220 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., в підтвердження чого представлено договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що позивач адвокатом була витрачена 1 година на юридичну консультацію та розяснення по справі, 1 година на підготовку правової позиції по справі, підрахунки по заборгованості, 1 година на формування та складання позовної заяви, додатків до неї (а.с. 10-11).

Згідно вимог статті 11, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224-226 ЦПК України, ст.ст. 115, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Я.Гугеля, буд.3, код ЄДРПОУ 01237193) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 3786,45 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень сорок пять копійок) з утриманням ПАТ «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, компенсацію втрати частини доходів в сумі 1024,73 гривень (одна тисяча двадцять чотири гривні сімдесят три копійки), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.01.2017 року по 30.08.2017 року в сумі 17220 гривень (сімнадцять тисяч двісті двадцять гривень) з утриманням ПАТ «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 1500,00 грн. (одна тисяча пятсот гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельна монтажна фірма «Азовстальбуд» (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Я.Гугеля, буд.3, код ЄДРПОУ 01237193) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Харитонова