Ухвала суду № 68731852, 06.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/572/2017(м)

264/46/17

Категорія 55 Головуючий у 1-й інстанції Іванченко А.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.

секретар - Герасимова Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованої суми індексації заробітної плати з компенсацією, моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі – ОСОБА_3 «ММК ім. Ілліча»), посилаючись на те, що з 24 лютого 1993 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах з відповідачем. При виплаті заробітної плати їй не проводилась індексація, передбачена діючим законодавством. Просила стягнути з відповідача на свою користь заборговану індексацію заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 30 червня 2010 року в розмірі 4108,33 грн. та у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2017 року у задоволенні позову відмолено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, та закінчує розгляд справи у відсутності представника позивача - ОСОБА_4 які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про що свідчить запис в книзі телефонограм за № 1981(а.с.139,140) та розпискою про отримання повідомлення в суді (а.с.138). Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи призначений на 06 вересня 2017 року без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_4, надані в судовому засіданні 01 вересня 2017 року, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_3 «ММК ім. Ілліча» - ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши письмові матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків їх виплати.

В частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди рішення суду не оскаржується і колегією суддів не переглядається.

У відповідності з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 24 лютого 1993 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах з відповідачем. За цей період їй нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.

Відповідно до розрахунку індексації заробітної плати ОСОБА_2 з компенсацією за затримку у виплаті, за період з березня 2003 року по липень 2006 року сума нарахованої індексації становить 527,04 грн., сума нарахованої компенсації відповідно становить 543,56 грн., а починаючи з 1 серпня 2006 року позивачу вже нараховувалась індексація випереджаючим шляхом на підставі підвищення заробітної плати, внаслідок чого за вказаний період відсутня заборгованість з індексації та компенсації у відповідача перед позивачем .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що механізм реалізації положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було введено у дію з 25 травня 2006 року та обов’язок щодо сплати індексації заробітної плати та компенсації позивачу за період з березня 2003 року по липень 2006 року включно в розмірі 1070,60 грн. утворилася у відповідача до практичної реалізації положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на підставі «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», що підтверджується наданим представниками ОСОБА_3«ММК імені Ілліча» розрахунком. В ході розгляду справи представником відповідача надані докази повної сплати суми індексації заробітної плати з компенсацією, яка нараховується при втраті частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати за вказаний період. Крім того, відповідач, починаючи з 1 серпня 2006 року по 30 червня 2010 року включно, виплачував позивачу у відповідності до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» випереджаючим шляхом заробітну плату з урахуванням прогнозного рівня інфляції, та це підтверджується наданими суду письмовими доказами, тому позовні вимоги щодо стягнення індексації заробітної плати з компенсацією за цей період задоволенню не підлягають.

З таким висновком не можна не погодитися враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 33 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108/95- ВР) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень ст.1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-Ш «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050-Ш), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі – Закон №1282-XII) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078), що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати, відповідно до ст.34 Закону № 108/95- ВР провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» у разі невчасної виплати сум заробітної плати провадиться компенсація втрати частин доходів.

Згідно зі ст.1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-Ш «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050-Ш) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-Ш передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-Ш компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.

Колегія суддів не погоджується і з доводами апеляційної скарги щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем з індексації заробітної плати та компенсації у зв’язку з порушенням строків їх виплати за період з 1 березня 2003 року по 30 червня 2010 року виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 4 №1282-XII, в редакції закону яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Вказану статтю було доповнено ч.5 згідно із Законом України від 25 березня 2005 року N2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (набув чинності з 31 березня 2005 року), відповідно до якої у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. (ст.10 Закону №1282-XII).

Згідно п 1. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (п.2. Порядок № 1078).

Відповідно до абз. 5, 6 п. 4 Порядку № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Як вбачається з наданого відповідачем до матеріалів справи розрахунку сум індексації заробітної плати та компенсації у зв’язку з порушенням строків їх виплати з березня 2003 року по липень 2006 року, сума індексації за цей період становить 527 грн.04 коп., сума компенсації за несвоєчасну сплату – 543 грн.56 коп. (а.с.26).

Зазначені сума індексації та сума компенсації за несвоєчасну сплату, в загальному розмірі 1060 грн. 60 коп. відповідачем була нарахована позивачу та виплачена з урахуванням податку та обов’язкових платежів у лютому 2014 року, що підтверджується довідкою № 04/58 від 26 січня 2017 року та розрахунковим листком ОСОБА_2 за лютий 2014 року ( а.с.27, 60).

В ході розгляду справи апеляційним судом представником відповідача до матеріалів справи був наданий детальний розрахунок індексації заробітної плати за вказаний період (а.с.145).

Перевіривши зазначений розрахунок індексації заробітної плати, колегія суддів погоджується із визначеною відповідачем сумою індексації у розмірі 527 грн. 04 коп. та сумою компенсації за несвоєчасно виплачену суму індексації в розмірі 543 грн. 56 коп., оскільки вони визначені відповідно до положень наведених вище Закону № №1282-XII та Порядку № 1078, Закону № 2050-Ш та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та статистичних даних Міністерства фінансів України щодо індексів інфляції в Україні .

Наданий позивачем до апеляційної скарги розрахунок суми індексації за період з квітня 2003 року по липень 2006 року, розмір якої становить 2078 грн.40 коп. не може бути прийнятий до уваги, оскільки він проведений не у відповідності до положень Закону № №1282-XII та Порядку № 1078.

Як пояснила в апеляційному суді представник позивача, для розрахунку суми індексації був застосований розмір прожиткового мінімуму за відповідний період для працездатних осіб та розрахований індекс споживчих цін. При розрахунку заробітна плата ОСОБА_2 не приймалась до уваги, розрахунок проведений програмою, не пояснив якою та без врахування базових місяців, коли проводилось підвищення заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем з індексації заробітної плати за період з серпня 2006 року по 30 червня 2010 року, оскільки ОСОБА_3 «ММК ім..Ілліча» у цей період виплачував заробітну плату позивачу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції.

Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (набув чинності з 31 березня 2005 року) статтю 4 Закону № 1282-ХІІ було доповнено ч.5 , відповідно до якої, у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» п. 5 Порядку № 1078 був доповнений абз. 4-6 , відповідно до яких у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Проведення виплати відповідачем заробітної плати ОСОБА_2 за період з серпня 2006 року по липень 2010 року випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції підтверджується наданими до матеріалів справи розрахунком індексації заробітної плати, з якого вбачається, що розмір індексації заробітної плати за звичайним методом значно менше фактично сплаченої суми підвищення заробітної плати, у складі якого сплачувалася сума індексації (а.с.26), наказами відповідача про підвищення заробітної плати (а.с.35-40), а також наданим апеляційному суду ОСОБА_3 «ММК ім. Ілліча» детальним розрахунком індексації заробітної плати за цей період (а.с.135-136).

Позивачем та його представником позовні вимоги ОСОБА_2 як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не були доведені належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду, позивачем та його представником в суді апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи вищевикладене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, в межах доводів апеляційного оскарження на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду не вбачається, тому рішення суду піддягає залишенню без змін, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: С.А.Зайцева

ОСОБА_6