Ухвала суду № 68731768, 07.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/5385/17 Номер провадження 22-ц/775/1557/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Новосядлої В.М.

секретар Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», Національна Акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона з 21.11.2011 року працювала у «Єнакіївському управлінні по газопостачанню та газифікації» ВАТ «Донецькоблгаз». На теперішній час назва змінена на «Єнакіївське управління по газопостачанню та газифікації, структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Наказом №271л від 30.06.2015 року вона була звільнена з роботи за згодою сторін. За період її роботи є заборгованість по заробітній платі за 2015 рік: квітень 423,70 грн., травень 1852,86 грн., червень 2697,00 грн., а всього 4973,56 грн. Дана заборгованість до теперішнього часу не виплачена.

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 4973,56 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в сумі 47773,53 грн., а також моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн. 00 коп.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 2015 рік: квітень 423,70 грн., травень 1852,86 грн., червень 2697,00 грн., а всього 4973,56 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 100,00 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» судовий збір у розмірі 640,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

В іншій частині позову відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилась позивач - ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, в судовому засіданні не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Позивач просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм за № 3822 (а.с. 61).

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 30 червня 2015 року відповідно до наказу № 271л була звільнена з посади слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів Єнакіївського управління по газопостачанню та газифікації за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП.

Згідно довідки ПАТ «По газопосточанню та газифікації «Донецькоблгаз» №15/1-1299 від 01.06.2017р. позивачці ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за 2015 рік: квітень 423,70 грн., травень 1852,86 грн., червень 2697,00 грн., а всього 4973,56 грн.

Відповідно до ч.1 статті 47 КЗпПУ, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпПУ стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутня вина роботодавця в не проведенні своєчасного розрахунку з позивачем, що виключає можливість стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, у зв'язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що зобов'язання з додержання законодавства України про працю не входить до зобов'язань зі справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, є безпідставними, оскільки частиною 2 статті 360-7 ЦПК України передбачено, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається із правової позиції до Постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року за № 2059/05-4 встановлено, що відповідно до пунктів 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, на підставі наданих документів, Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставини непереборної сили з 01 липня 2014 року для ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Ніяких нових обставин, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та давали б підстави для проведення апеляційним судом переоцінки, зробленої судом першої інстанції, в апеляційному суді не наведено та нових доказів не надано.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення, у справі не встановлено.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: