Рішення № 68731326, 06.09.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1686/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Франчук А.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 16975,19 грн. за кредитним договором б/н від 16.09.2011 року, яка складається з такого:

- 286,31 грн. - заборгованість за кредитом;

- 12004,35 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3400,00 грн. заборгованість за пенею та комісією;

- штрафи: 500,00 грн. фіксована частина, 784,53 грн. процентна складова,

а також понесені ним судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 16 вересня 2011 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав.

У звязку із зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2017 року має заборгованість у розмірі 16975,19 грн., яка складається з такого:

- 286,31 грн. - заборгованість за кредитом;

- 12004,35 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3400,00 грн. заборгованість за пенею та комісією;

- штрафи: 500,00 грн. фіксована частина, 784,53 грн. процентна складова.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав у повному обсязі, з тих підстав що у позовній заяві, просив вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнав в повному обсязі, пояснивши, що надані позивачем документи в обґрунтування заявлених позовних вимог свідчать про те, що кредитний договір б/н від 16 вересня 2011 року не укладався в письмовій формі, а отже у відповідності до ч.2 ст. 1055 ЦК України є недійсним. Крім того, вважав, що позивачем пропущений строк позовної давності, передбачений ст.ст. 257,258 ЦК України, а тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути уклепаний лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 16 вересня 2011 року ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та виявив бажання про оформлення на своє імя банківської послуги «Кредитка Універсальна», у якій зазначив свої персональні дані. У заяві відповідач погодився з тим, що підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також підтвердив факт ознайомлення та згоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення (а.с.6).

З довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що Договором передбачена базова % ставка на місяць 2,5%; розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.7).

Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3,2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється на рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Надання позивачем кредитних коштів відповідачу підтверджується випискою по картрахунку ОСОБА_3 (а.с.98-103).

Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, останній платіж за Договором здійснив 23 жовтня 2013 року, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.4-5), а також у виписці по картрахунку ОСОБА_3 (а.с.98-103).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.09.2011 року (а.с.4-5), вбачається, що станом на 28.02.2017 року нарахована позивачем заборгованість за кредитом складає 286,31 грн., заборгованість за процентами складає 12004,35 грн., заборгованість за пенею та комісією складає 3400,00 грн., заборгованість по судовим штрафам 1284,53 грн., загальна сума заборгованості складає 16975,19 грн.

При цьому, із розрахунку заборгованості вбачається, що з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2017 року проценти за користування кредитними коштами нараховувались позивачем у розмірі більшому ніж 2,5% місяць.

Однак, заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що підписана відповідачем, такої умови кредитування не містить.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України (в редакцій чинній на момент укладення кредитного договору), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.1). Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

З заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаної відповідачем, вбачається, що ним погоджена процентна ставка по кредиту 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.

Отже, проценти за користування кредитом, за період з 01.09.2014 року по 28.02.2017 року виходячи з базової процентною ставки 2,5% на місць повинні дорівнювати:

-з 01.09.2014 року по 28.02.2017 року 286,31 грн. х 2,5% = 7,16 грн. х 30 міс. = 214,80 грн.

До цієї суми слід додати проценти, нараховані позивачем до 01.09.2014 року у розмірі 232,30 грн.

Тож, загальний розмір процентів за користування кредитом складає: 214,80 грн. + 232,30 грн. = 447,10 грн.

Суд також вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором неустойки ( судових штрафів) у розмірі 1284,53 грн., нарахованих при подачі позову, оскільки 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Як встановлено судом, відповідач зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач звільняється від сплати неустойки (штрафів) у розмірі 1284,53 грн. на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитним договором б/н від 16.09.2011 року.

Крім того, позивач ані в позовній заяві, ані в розрахунку заборгованості за Договором не зазначив яку суму з нарахованих 3400,00 грн. складає пеня, а яку комісія. Відсутність розрахунку та відсутність розмежування позовних вимог в цій частині позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та комісії та наявності підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача. Тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3400,00 грн. слід також відмовити.

Таким чином, без врахування нарахованих комісії та пені, а також штрафів, загальний розмір заборгованості відповідача за договором б/н від 16.09.2011 року становить 733,41 грн., та складається з: 286,31 грн. заборгованість за кредитом; 447,10 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Отже, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 16.09.2011 року у загальному розмірі 733,41 грн.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_4 про те, що укладений між ОСОБА_3 та позивачем договір є недійним внаслідок недотримання письмової форми правочину з таких підстав. Судом встановлено, що укладення договору здійснювалось за принципом укладання між банком і відповідачем договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Тож, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідач приєднався до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби звязку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку. В даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між позивачем і відповідачем укладено договір у письмовій формі, що не суперечить чинному законодавству України. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії для придбання, припинення або зміни цивільних прав та обовязків, що за змістом ч.1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення сторонами двостороннього кредитного договору, складовими якого є Заява, Умови, Правила та Тарифи, з якими відповідач була ознайомлений.

Суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на таке.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до умов кредитного договору б/н від 16.09.2011 року відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт, видано картку, а сума обовязкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Судом встановлено, що у відповідності до умов кредитного договору б/н від 16 вересня 2011 року відповідачу була надана кредитна картка 5577212302581684 строком дії 01 серпня 2015 року (а.с.106). Позивач із вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, а також процентами за користування кредитом звернувся 22 березня 2017 року, тобто в межах строків, встановлених ст. 257 ЦК України. Крім того, пунктом 1.1.7.31 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені та штрафів, витрат банку складає 50 років (а.с.21).

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.88,209,214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 вересня 2011 року у розмірі 733 (сімсот тридцять три) грн. 41 коп., яка складається з такого:

- 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 31 коп. -заборгованість за кредитом;

- 447 (чотириста сорок сім) грн. 41 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок 29092829003111, МФО 305299) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням 11 вересня 2017 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О.В. Каліуш