Ухвала суду № 68723678, 07.09.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/877/17

Номер провадженняя № 1-кс/194/97/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м.Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколова Ю.І., за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В., прокурора Сорокіна М.О., слідчого Ніколаєва А.І., у присутності підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області Ніколаєва А.І. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040400000391 від 02.07.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, який не навчається, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

31.03.2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 190 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт;

13.08.2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 389 ч.2, 71, 72 КК України до 2 місяців арешту. Звільнений 06.12.2014 року з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області по відбуттю покарання;

21.12.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст 185 ч.2, 190ч.2, 70ч.1, 76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області Ніколаєв А.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Сорокіним М.О. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_1, будучи засудженим 21.12.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за вчинені кримінальні правопорушення передбачені ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2 до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, під час іспитового строку на шлях виправлення та перевиховання не став і знову скоїв умисні, корисливі кримінальні правопорушення при зазначених обставинах.

Так, 02.07.2017 року, ОСОБА_1, близько 2.00 години вступив в злочинну змову з ОСОБА_4, направлену на незаконне збагачення, шляхом крадіжки чужого майна, після чого о 4.00 годині вони з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, прибули до торгівельного павільйону розташованому за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом відтягування металевої решітки, пошкодження навісного замку та віджиму віконця вхідних дверей, проникли до торгівельного павільйону, з якого таємно, повторно викрали продукти харчування, алкогольні напої та інше майно, яке належить ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденими майном зникли та в подальшому розпорядилися ним на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 17805 гривень 57 копійок.

Отже, ОСОБА_1, своїми умисними злочинними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, 04.09.2017 року, близько 03.00 годині, маючи злочинний намір, направлений на незаконне збагачення, шляхом крадіжки чужого майна, прибув приміщення офісу «Центр підтримки сім'ї» Новомосковської регіональної громадської організації, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, де шляхом пошкодження захисної решітки вікна та самого вікна, проник до приміщення офісу, де таємно, повторно викрав системний блок комп'ютера, вартістю 1000 грн., який належить потерпілій ОСОБА_6

ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденими майном зник та в подальшому розпорядився ним на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 1000 гривень.

Отже, ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

05.09.2017 року ОСОБА_1 був затриманий о 17:20 годині згідно ст. 208 КПК України.

05.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_7 у скоєних злочинах свою провину визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв ці дві крадіжки при зазначених у підозрі обставинах.

Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом огляду місця події від 02.07.2017 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 02.07.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.07.2017 року, протоколом огляду та вилучення викрадених речей від 12.07.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.07.2017 року, протоколом огляду та вилучення викрадених речей від 13.07.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.07.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.08.2017 року, висновком судово-трасологічної експертизи № 20/4.6/467 від 16.08.2017 року, висновком товарознавчої експертизи № 148 від 09.08.2017 року, протоколом огляду місця події від 04.09.2017 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 04.09.2017 року, протоколом огляду договору позики та викраденого майна від 05.09.2017 року та речовими доказами.

Також слідчий зазначив про достатність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, встановлено наявні ризики, які свідчать про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав, в ньому наведених.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що питання стосовно обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишає на розсуд суду.

Вислухавши підозрюваного, прокурора, слідчого, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан його здоров'я; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання; вчинення ним умисного злочину із застосуванням насильства до потерпілого, репутацію; його майновий стан.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017040400000391, 12017040400000546 вбачається, що вказані факти були зареєстровані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

05.09.2017 року ОСОБА_1 був затриманий о 17:20 годині, згідно ст. 208 КПК України.

05.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

З наданих слідчим та досліджених в судовому засіданні доказів, зібраних в ході досудового розслідування, вбачається наявність обґрунтованої підозри, а саме з: протоколу огляду місця події від 02.07.2017 року, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 від 02.07.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 12.07.2017 року, протоколу огляду та вилучення викрадених речей від 12.07.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 13.07.2017 року, протоколу огляду та вилучення викрадених речей від 13.07.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 20.07.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 10.08.2017 року, висновку судово-трасологічної експертизи № 20/4.6/467 від 16.08.2017 року, висновку товарознавчої експертизи № 148 від 09.08.2017 року, протоколу огляду місця події від 04.09.2017 року, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 04.09.2017 року, протоколу огляду договору позики та викраденого майна від 05.09.2017 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обгрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Окрім обґрунтованої підозри у відношенні ОСОБА_1, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України за класифікацією злочинів відноситься до тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк до 6 років, також дані про особу підозрюваного та з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідки, а саме те, що підозрюваний раніше судимий за корисливі злочини, вчинив нові крадіжки, будучи на іспитовому строку, судимість в установленому законом порядку не погашена, не має офіційного джерела доходів, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2016 року, не одружений, на утриманні нікого не має, міцні соціальні зв'язки відсутні.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, так як підозрюваний, знаходячись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення як особою, що вчинила тяжкий злочин.

Також судом враховано, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання (продовження) запобіжного заходу - тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12 березня 2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Слідчий суддя погоджується із слідчим та прокурором, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного є необхідним.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю клопотання обґрунтованим, докази, надані слідчим та прокурором, доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно бути задоволено, оскільки більш м'який запобіжний захід не може запобігти вказаним ризикам.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає правильним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.5 ст.182 КК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 32000,00 гривень, а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України визначених законом обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області Ніколаєва А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 листопада 2017 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 02 листопада 2017 року, строк тримання під вартою обчислювати з 05 вересня 2017 року з 17.20 години.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тис.) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського міського суду Дніпропетровської області: р/р 37312066017442 в ГУДКСУ в м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ банку: 26239738; одержувач: ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/259/17 (провадження № 1 1-кс/194/31/17.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_4 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора, який здійснює досудове розслідування,

- повідомляти прокурора, який здійснює досудове розслідування про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.І. Соколова