Ухвала суду № 68718055, 05.09.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/6346/17

н\п 1-кс/490/4606/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., за участю секретаря Головацького О.С., слідчого Станкова С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_1 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Cлідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 клопотанням про накладення арешту на документи, добровільно видані ОСОБА_3 01.09.2017 року в ході проведення огляду, а саме: паспорт громадянина України на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ЕО 699529, виданого 30.03.1999 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_3; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_4 №3036415696.

В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12017150000000505 від 19.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом шахрайства чужим майном, використовуючи можливості ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб та їх особистих звязків, здійснив виготовлення підроблених документів з неправдивими анкетними даними для протиправного використання з метою заволодіння чужим майном. Даним документом є паспорт громадянина України ЕР 538461, виданий 01.07.2015 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області на імя ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_6 за безпосередньої участі ОСОБА_5, 26.08.2015 року у Миколаївській міській раді здійснили реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та систематично здійснювали підробку офіційних документів податкової звітності на імя ФОП ОСОБА_7, в яких відображені неправдиві дані про нібито доходи даного приватного підприємця.

В березні 2017 року, використовуючи напрацьовані особисті звязки, за сприянням інших осіб у вигляді надання позитивних рекомендацій у відділенні комерційного банку ПАТ «Кредобанк» в м. Херсоні, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 подали до ПАТ «Кредобанк» в м. Херсоні завідомо підроблені документи на імя ОСОБА_7 та отримали погодження заяви по кредитуванню на придбання нового автомобіля «VW Passat», 2015 року випуску. 22.03.2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_7, від імені якого по підробленим документам виступав ОСОБА_5, укладено кредитний договір №7182/2017 щодо надання кредиту в сумі 1077916,74грн. для придбання автомобіля «VW Passat», 2015 року випуску. 23.03.2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_7, від імені якого по підробленим документам виступав ОСОБА_5, укладено договір застави №НМА 996644, який засвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_8 щодо заборони відчуження транспортного засобу до повної сплати суми кредиту, при цьому відомості про такі дії за ініціативою банка-кредитора внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою забезпечення виконання умов договору кредитування.

Після отримання у володіння вказаного автомобіля, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 08.04.2017 року, без законних на те підстав, в порушення встановленого законом порядку, з використанням особистого електронного ключа доступу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого приватному нотаріусу м. Києва ОСОБА_10, зняли раніше накладене обтяження (заборону відчуження) із зазначеного автомобіля та 11.04.2017 року розпорядилися автомобілем «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на власний розсуд - продали його ОСОБА_11О, заволодівши шляхом обману грошовими коштами останнього у невстановленій на даний час сумі.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, використовуючи можливості ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інших невстановлених осіб та їх особистих звязків, здійснив виготовлення підроблених документів з неправдивими анкетними даними для протиправного використання з метою заволодіння чужим майном. Даним документом є паспорт громадянина України ЕО 699529, виданий 30.03.1999 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_3 В подальшому, в липні 2017 року, використовуючи напрацьовані особисті звязки, за сприянням інших осіб у вигляді надання позитивних рекомендацій у відділення № 13 ПАТ «КБ» Глобус», за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 53/1-А разом з ОСОБА_3 подали до зазначеного відділення банку завідомо підроблені документи на імя ОСОБА_4, в тому числі паспорт громадянина України, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_3, з метою погодження заяви по кредитуванню на придбання нового автомобіля «KIA Sportage», на імя ОСОБА_4 та отримали погодження заяви по кредитуванню на придбання нового автомобіля «KIA Sportage».

01.09.2017 року в ході проведення огляду ОСОБА_3 добровільно видав паспорт громадянина України на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_3, та ідентифікаційний код, виданий на імя ОСОБА_4, який після проведення огляду вилучено. На даний час в органу досудового розслідування існує розумна підозра вважати, що вказані документи можуть містити в собі сліди вчинення злочину, за такого, накладення на них арешту необхідно з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення.

В судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням викладеного, оскільки є достатні підстави вважати, що вищевказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на документи, добровільно видані ОСОБА_3 01.09.2017 року в ході проведення огляду, а саме:

- паспорт громадянина України на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ЕО 699529, виданого 30.03.1999 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, в який вклеєна фотокартка ОСОБА_3;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_4 №3036415696.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН