Ухвала суду № 68715725, 06.09.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13296/17

1кс/755/4949/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Чуб Н.С., прокурора Швеця Т.О., захисника Свєтлічного І.В., розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури міста Києва Польової І.В., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000001116 від 01.09.2017 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю: с. Дружня, Бородянського району, Київської області, українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючому на посаді завідувача сектору контролю за декларування ПДВ юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

в с т а н о в и в:

06 вересня 2017 року слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3.

Клопотання погоджено з прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури м. Києва - Ладним І.О.

Клопотання обґрунтоване тим, що наказом №363-о від 16.06.2017 ОСОБА_3, призначено на посаду завідувача сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-XII від 23.12.1993 та примітки 1 до ст. 364 КК України ОСОБА_3, займаючи на час вчинення злочинних дій, посаду сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області, був представником влади - службовою особою правоохоронного органу, мав відповідні права та виконував обов'язки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище у ст. 368 КК України, серед інших, є керівники органів державної влади, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно положення про сектор контролю за відшкодуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Київській області, сектор контролю за відшкодуванням ПДВ входить до складу управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Київській області. Відповідно до вказаного Положення, сектор є структурним підрозділом Головного управління ДФС у Київській області.

Так, ОСОБА_3, будучи представником влади - службовою особою правоохоронного органу, займаючи посаду завідувача сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої владні та службові повноваження, скоїв умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до наказу виконуючого обов'язки начальника ГУ ДФС у Київській області від 18.08.2017 року № 1510 призначена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Мішель» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ. Виконавцем вказаної перевірки визначено завідувача сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3.

Приблизно в цей час у ОСОБА_3, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за зменшення штрафних санкцій та підтвердження основної суми на відшкодування ПДВ.

У зв'язку із цим, 31.08.2017 завідувач сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, перебуваючи на території приватного підприємтсва «Мішель» яке розташоване за адресою: Київська обл., смт Бородянка, вул. Вокзальна, 2-А, повідомив директору вказаного підприємства ОСОБА_5, що сума бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року нарахована неправомірно. Крім того, ОСОБА_3 наголосив, що має на меті зменшити розмір від'ємного значення заявленої до відшкодування суми ПДВ. Під час подальшої розмови ОСОБА_3 висунув вимогу ОСОБА_5 про надання неправомірної вигоди у вигляді 10 000 (десяти тисяч) грн. за зменшення штрафних санкцій з 80 000 грн. до 10 000 грн. та підтвердження у ході проведення перевірки основної заявленої суми ПДВ на бюджетне відшкодування в сумі 180 000 грн.

На вказану вимогу ОСОБА_3 був вимушений погодитися.

У подальшому, 05.09.2017, приблизно о 08 год. 00 хв., завідувач сектору контролю за декларуванням ПДВ території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи на території ПП «Мішель» яке розташоване за адресою: Київська обл., смт Бородянка, вул. Вокзальна, 2-А, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, до кінця, діючи умисно, з корисливого мотиву одержав від директора приватного підприємства «Мішель» ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 000 грн., за вчинення в інтересах вказаного приватного підприємства, дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за зменшення штрафних санкцій з 80 000 грн. до 10 000 грн. та підтвердження основної заявленої суми ПДВ на бюджетне відшкодування в сумі 180 000 грн. у ході проведення податкової перевірки.

Одразу після отримання грошових коштів, 05.09.2017 о 08 год. 45 хв. ОСОБА_3 було затримано слідчим прокуратури міста Києва на місці вчинення злочину.

У діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.368 КК України.

05 вересня 2017 року о 08 годині 45 хвилин ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення кримінального правопорушення.

05 вересня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 та його показаннями, викладеними в протоколах допитів як свідка; протоколом обшуку за місцем роботи ОСОБА_3 в Ірпінському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУДФС у Київській області; протоколом затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України від 05.09.2017; протоколом огляду речей та документів від 05.09.2017; протоколом огляду вилучених під час затримання ОСОБА_3 грошових коштів; актом документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 04.09.2017; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити вважав, що воно є обґрунтованим та є всі підстави для його задоволення. Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або особистої поруки, посилаючись на те, що останній має постійне місце проживання, раніше не судимий, та не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до ОСОБА_3

Зокрема, як встановлено в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, тому вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; репутацію; майновий стан; відсутність судимостей; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, приходить до висновку що до підозрюваного ОСОБА_3, може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, та покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п.2 ч.3 ст.132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури міста Києва Польової І.В. про застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017100000001116 від 01.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: с. Дружня, Бородянського району, Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді завідувача сектору контролю за декларування ПДВ юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Встановити строк тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом не більше 60 днів - до 03 листопада 2017 року.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

-цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: