Ухвала суду № 68715582, 04.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/546/17 Справа № 706/1567/16-к Категорія: ч.2 ст. 185 КК України Головуючий по І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів за участю секретаря ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року, яким:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-21.04.2005 р. Христинівським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-16.11.2005 р. Христинівським районним судом Черкаської області за ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднане частково невідбуте покарання у виді 3 місяців за вироком Христинівського районного суду від 21.04.2005 р. та остаточно визначене покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі;

-22.10.2010 р. Христинівським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-08.07.2011 р. Христинівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднане частково невідбуте покарання у виді 1 місяця позбавлення волі за вироком Христинівського районного суду від 22.10.2010 р. та остаточно визначене покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 13.03.2015 р. по відбуттю строку покарання,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України в редакції Закону, чинного на час вчинення злочинів, покладено на ОСОБА_7 обовязки періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції (до уповноваженого органу з питань пробації), повідомляти кримінально виконавчу інспекцію (уповноважений орган з питань пробації) про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз в розмірі 1055 (одна тисяча пятдесят пять) грн. 52 коп.

Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за таких обставин, та він 16.09.2016 р. близько 12 год. 30 хв. в м. Христинівці, правомірно з дозволу господарів перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_8, що по вул. Чайковського, 1, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно і цілеспрямовано, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Alcatel 4009D», в якому знаходилася сім-карта стартового пакету оператора мобільного звязку «Київстар», що належить на праві власності ОСОБА_8, при цьому ринкова вартість телефону згідно з висновком судової товарознавчої експертизи складає 1000 грн., а вартість стартового пакету згідно з довідкою складає 25 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1025 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд.

Він же 01.05.2016 р. близько 21 год. 00 хв. в м. Христинівці, правомірно з дозволу господарів перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_9, що по вул. Українській, 15, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно і цілеспрямовано, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що ніхто з присутніх в будинку за ним не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа Asha 200», в якому знаходилася сім-карта стартового пакету оператора мобільного звязку «Київстар», що належить на праві власності ОСОБА_9, при цьому ринкова вартість телефону згідно з висновком судової товарознавчої експертизи складає 485 грн., а вартість стартового пакету згідно з довідкою складає 25 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 510 грн., після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд.

Він же 03.10.2016 р. близько 22 год. 00 хв. в м. Христинівці, правомірно з дозволу господарки перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_10, що по вул. І. Франка, 5, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно і цілеспрямовано, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що ніхто з присутніх в будинку за ним не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Самсунг С3530» в якому знаходилася сім-карта стартового пакету оператора мобільного звязку «Київстар», що належить на праві власності ОСОБА_10, при цьому ринкова вартість телефону згідно з висновком судової товарознавчої експертизи складає 430 грн., а вартість стартового пакету згідно з довідкою складає 25 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 455 грн., після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд.

Не погоджуючись з вказаним вироком, прокурор, подав апеляцію, в якій не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, та доведеності вини ОСОБА_7, вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію подану прокурором, і просила її задоволити з наведених в ній підстав, думку обвинуваченого ОСОБА_7, просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Висновок суду, щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за яке його засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені кримінального правопорушення.

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочину обвинуваченим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та обґрунтовано постановив обвинувальний вирок, а посилання прокурора на мякість призначеного покарання є необґрунтованими та безпідставними.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст. 65, 66, 67 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо мякості призначеного покарання не підлягає задоволенню, оскільки при призначенні покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, позицію потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні обвинуваченому, обставини, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Так, в якості обставин що помякшують покарання, судом першої інстанції вірно враховано, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин, що помякшують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута виключно при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України. А тому вирок суду є законним і обґрунтованим, а доводи наведені в апеляції прокурора щодо мякості призначеного покарання непереконливими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки доводи викладені в апеляції вже враховані судом першої інстанції при винесенні вироку.

За зазначених вище обставин призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів і призначено в межах санкцій ч.2 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене, вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року - залишити без задоволення.

Вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 08 травня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з моменту її проголошення.

Головуючий :

Судді :