Вирок № 68714861, 07.09.2017, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа № 560/694/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2017 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням судді Іванків О.В.

при секретаріКньовець Н.П.

з участю прокурора Постоєва І.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець кримінальне провадження №12014180110000414відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,-

за ч.2ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження при таких обставинах.

18 липня 2014 року біля 19 години 30 хвилин, ОСОБА_3 керуючи мотоциклом марки «VIPER ZS 125J», незареєстрованим в установленому законом порядку, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та достатніх навичок керування, в світлу пору доби, рухаючись в межах населеного пункту по вул.Центральній в с.Зелень Дубровицького району в напрямку центру села зі швидкістю біля 50 км/год, через неуважність та втрату пильності, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впоравшись з керуванням, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка попереду, перетинала дорогу в напрямку зліва на право. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани верхньої третини правої гомілки, відкритого внутрішньосуглобового перелому великогомілкової кістки з переходом на верхню третину, перелому малогомілкової кістки, саден верхньої третини правої гомілки, що супроводжувалось наявною картиною розвитку травматичного шоку; внутрішньотканевої гематоми поперекової ділянки та верхньої третини стегна справа; множинних гематом та саден «лівої ділянки голови, правої лобної ділянки, носа, верхньої та нижньої губи, обличчя, «гематом» повік правого ока, забою головного мозку легкого ступеня», які згідно висновку СМЕ №198/99 від 27.04.2015 року, в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

В безпосередньому причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і шкідливими наслідками, що настали, є грубе порушення водієм мотоциклу ОСОБА_3 наступних пунктів Правил дорожнього руху України:

п.12.3 - згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

п.1.3 - згідно якого учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 - згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.1 «а», «б» - згідно яких водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб;

п.2.3 «б», «д» - згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п.2.9 «в» - згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державгоінспекції, без номерного знаку;

Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, підтвердив фактичні обставини справи, викладені у обвинувальному акті, та пояснив, що визнає свою вину в скоєнні 18.07.2014 року дорожньо-транспортної пригоди що спричинила потерпілій ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, просить у потерпілої пробачення, відшкодував частину заподіяної шкоди і по мірі можливості буде відшкодовувати шкоду надалі..

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила фактичні обставини злочину, пояснила суду, що ОСОБА_3 вона не пробачила, вони не примирились, матеріальної та моральної шкоди він не відшкодував, просить застосувати до обвинуваченого найсуворішу міру покарання - позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 18.07.2014 року, приблизно о 19.30 год. він разом із ОСОБА_7 стояв в центрі села Зелень, неподалік магазину «Марія». В цей час помітив, як в їх сторону з боку с.Сварицевичі рухався мотоцикл, яким керував ОСОБА_3. Рухався він в напрямку центру с.Зелень. В цей час швидкість його руху становила приблизно 50 км/год. Він рухався по правій стороні руху, ближче до центру. Також неподалік нас, з лівої сторони напрямку руху ОСОБА_8 на краю проїжджої частини стояла ОСОБА_9, яка на лівому плечі тримала кошіль. Згодом, коли мотоцикл наблизився до неї на відстань не більше 15 метрів то він побачив, що ОСОБА_9 тримаючи кіш на плечі, почала переходити дорогу. В цей час ОСОБА_3 намагаючись її об'їхати повернув кермо мотоцикла в праву сторону, ближче до правого краю узбіччя, однак не зміг уникнути зіткнення.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 18.07.2014 року приблизно о 20 години він вийшов із магазину «Мрія», та побачив, як в його сторону, з боку с.Сварицевичі, в напрямку центру села, в середньому темпі, ближче до правого краю дороги їхав мотоцикл яким керувала особа чоловічої статі. В цей час з лівої сторони по напрямку руху мотоцикла дорогу почала переходити бабуся, в якої за плечима був плетений кошіль. Водій мотоцикла не зміг уникнути зіткнення, хоча і маневрував на дорозі.

Крім власного визнання, показань потерпілої та свідків, вина обвинуваченого доведена іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні, в т.ч. протоколом огляду місця події разом із планом-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та ілюстрованою таблицею(а.с.10-12), висновком судово-медичної експертизи №99 від 22.04.2015 року (а.с.73-75,) висновком судової інженерно-транспортної експертизи №544 від 20.10.2014 року (а.с.25-29).

Кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.2ст.286, КК України суд вважає правильною, і такою, що доведена у судовому засіданні.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, повністю визнав свою вину, дав послідовні показання про обставини вчиненого злочину, приймав участь у слідчих діях, попросив вибачення у потерпілої та сплатив в її користь 16000 грн, що підтверджується письмовими розписками, копії яких долучено до справи.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, досудовим слідством та судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, є постраждалим від аварії на ЧАЕС, не працює.

Враховуючи вище викладені обставини, тяжкість злочину, особу винного, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно ОСОБА_3 міри покарання в межах санкції ст.286 ч.2 КК України, із звільненням його від відбування покарання в межах встановленого судом іспитового строку, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат комунального закладу охорони здоровя на лікування особи потерпілої від злочину, на суму 4801,7 грн., повністю визнаний обвинуваченим і підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до розрахунків КЗ «Дубровицька центральна районна лікарня» розмір витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 становить 4801,7 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.1206 ЦПК України, особа, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Прокурором надано достатні і належні докази розміру витрат КЗ «Дубровицька центральна районна лікарня» на лікування ОСОБА_1 незаконними діями відповідача на суму 4801,7 грн., і ця сума підлягає до стягнення з обвинуваченого.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_10, то він підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У судовому засіданні потерпіла заявила позов про стягнення матеріальної шкоди в загальному розмірі 50000 грн., яка складається із витрат, понесених ОСОБА_1 під час лікування та у звязку із розглядом кримінального провадження. Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди обвинувачений визнав в частині документально підтверджених витрат.

Аналізом оригіналів платіжних документів (чеків, рахунків, накладних), наданих потерпілою, а також епікризу, наданого КЗ «Дубровицька центральна районна лікарня» та медичної карти стаціонарного хворого №8252/1081, наданої РОДКЛ, встановлено, що за період стаціонарного лікування у вказаних медичних закладах, та в подальшому, у відповідності до рекомендацій при виписці, ОСОБА_10 витратила на придбання ліків та медичного обладнання, оплату лабораторних та інших обстежень у відповідності до лікарських призначень, 39479,13 грн., і вказані кошти підлягають відшкодуванню обвинуваченим.

Суд приходить до висновку, що до матеріальної шкоди, заподіяної злочином, слід також віднести вартість придбаного пального на суму 2000 грн, оскільки потерпіла внаслідок отриманих травм була повністю нерухомою і потребувала доставлення до медичних закладів; а також кошти в сумі 1500 грн., витрачені ОСОБА_1 для оплати правової допомоги адвоката.

Таким чином, суд вважає доведеним розмір матеріальної шкоди в сумі 42979,13 грн. Враховуючи, що 16000 грн. добровільно відшкодовані обвинуваченим ОСОБА_3, позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму 26979,13 грн.

Потерпілою також заявлено позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн., який ОСОБА_3 визнав частково, на суму 8000 грн.

ОСОБА_10 та її представник пояснили суду, що отримання тяжкої травми у похилому віці повністю змінило життя потерпілої, яка зазнала сильного болю, перенесла складну операцію, в даний час продовжує лікуватись, змушена була переїхати проживати до сина в смт.Володимирець, оскільки потребує постійного стороннього догляду та допомоги рідних. Потерпіла відчуває як фізичні, так і моральні страждання та біль.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини, а в разі завдання шкоди смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала. Ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи характер та обсяг страждань потерпілої, її похилий вік та стан здоровя, істотність вимушених змін у її житті, які повязані з отриманою травмою, суд, виходячи із принципів розумності, співрозмірності та справедливості, приходить до висновку про наявність підставі для часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 25000 грн.

Також підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженню на залучення експертів.

Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави в особі фінансового управління Дубровицької районної державної адміністрації (р/р 31411544700128, МФО 833017, ЗКПО 37863689) витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 4801 (чотири тисячі вісімсот одну) грн. 70 коп.

Позов потерпілої задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_1 26979 (двадцять шість тисяч девятсот сімдесят девять) грн. 13 коп. матеріальної шкоди та 25000 (двадцять пять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього стягнути 51979 (пятдесят одну тисячу девятсот сімдесят девять) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 72 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Речові докази мотоцикл марки «Вайпер» синього кольору повернути ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: Іванків О.В.

ОСОБА_11