Ухвала суду № 68714838, 05.09.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3785/16-к Номер провадження 11-кп/786/501/17Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 286; т.з.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Рябішина А.О.,

суддів: Захожая О.І., Томилка В.П.,

з секретарем - Журою Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170010000680 за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області О. Плескача на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2017 року щодо,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей , працюючого заступником директора ТОВ "Полтавабудсервіс плюс", проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

якого визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

з участю: прокурора Живила В.Я.,

захисника адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а :

До Апеляційного суду Полтавської області надійшла апеляційна скарга заступника прокурора Полтавської області О. Плескача на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2017 року , яким обвинуваченого ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обовязків , передбачених п. 1,2 ч. 1 , п.2 ч. 2 ст. 76 КК України; запобіжний захід у виді особистого зобовязання залишено до набрання вироком законної сили; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої задоволено та стягнуто з обвинуваченого на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_7 в сумі 2483 грн. 36 коп.; цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 залишено без розгляду; цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення коштів задоволено частково та стягнути на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7308 грн. 00 коп., витрати на лікування 2244 грн. 88 коп., витрати на поховання та спорудження надгробного памятника 13188 грн. 00 коп., а всього кошти в сумі 22740 грн. 88 коп.;

цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення коштів задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_5 кошти в сумі 7308 грн. 00 коп.;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 4718 грн. 28 коп.;

вирішено питання про речові докази.

Не погоджуючись з вказаним рішення суду заступником прокурора Полтавської області О. Плескачем подано апеляційну скаргу, в які він просить оскаржуваний вирок скасувати у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. В іншій частині вирок суду просить залишити без змін.

Апеляцію обґрунтовує тим, що не призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк , суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та взагалі не зазначив у вироку , з яких підстав не застосовується таке додаткове покарання.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінального правопорушення при таких обставинах.

Так, ОСОБА_2 22.12.2014 року приблизно 17 год. 40 хв. в темну пору доби, керуючи власним автомобілем марки "3A3-DAEWOO", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Пролетарська від вул. Леніна в напрямку вул. Панянка у м. Полтаві зі швидкістю 40-50 км/год., під'їжджаючи до пішохідного переходу не переконавшись в тому, що на проїзній частині немає перешкод для руху, в тому числі пішоходів, чим порушив п. 18.1. Правил дорожнього руху України, допустив наїзд передньої частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка у межах його видимості переходила вулицю зліва направо по пішохідному переходу.

У результаті дій водія ОСОБА_2 пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 1374 від26.01.2014року стосовно живої особи можуть бути оцінені лише в своїй сукупності як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку такі, що призвели до смерті останньої 25.12.2014 року у реанімаційному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфасовського.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що перебувають у причинному звязку з виникненням даної пригоди згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 400 від 27.10.2016 року стало порушення водієм ОСОБА_2 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби запинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

До початку апеляційного розгляду справи від ОСОБА_2 надійшло заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому обвинувачений вказує, що місцевий суд при прийнятті рішення про не призначення йому додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, в повні мірі дотримався вимог закону, врахував тяжкість вчиненого, обставини справи та дані про його особу, а тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржений вирок суду слід залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, захисника та обвинуваченого , які заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження , доводи апеляційної скарги , провівши судові дебати , заслухавши останнє слово обвинуваченого , колегія суддів апеляційного суду приходить до таких висновків:

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, вид та розмір призначеного йому основного покарання сторонами кримінального провадження не оскаржені, у зв'язку з чим колегією суддів не переглядаються.

Доводи прокурора щодо безпідставного не призначення додаткового покарання колегія суддів вважає непереконливими і такими , що не заслуговують на увагу. Так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає право суду залежно від обставин, що мають значення, як призначити, так і не призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Міркування, наведені судом першої інстанції на підтвердження своїх висновків, зокрема відносно обставин, що пом'якшують покарання, щодо характеристики особи обвинуваченого та інші є досить вагомими і поряд із позицією потерпілих у справі давали всі підстави для того, щоб не застосовувати до обвинуваченого додаткову міру покарання.

Перевіряючи вирок суду на відповідність вимогам законодавства колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції. Крім того, колегія суддів звертає увагу на нелогічність позиції прокурора , який погодившись із застосуванням до обвинуваченого звільнення від відбування призначеного покарання , тобто фактично врахувавши позицію обвинуваченого та його захисника , позицію потерпілих , категорично наполягає на застосуванні додаткового покарання. При цьому, колегія суддів вважає , що прокурором не наведено досить вагомих і переконливих доводів , які не були враховані судом першої інстанції і які в даному випадку послугували б підставою для апеляційного суду для призначення додаткового покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції допущено не було.

З урахуванням наведеного колегія суддів підстав вважати вирок суду несправедливим через його м"якість , не знаходить , а тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вказане вище, керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення , а вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2017 року відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України без змін;

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді:

______ ______ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9