Ухвала суду № 68713590, 05.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 365/578/14-ц Головуючий у І інстанції Денисенко Н.О.Провадження № 22-ц/780/4434/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 05.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», заінтересована особа ОСОБА_2 на дії державного виконавця Згурівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся із скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що у Відділі державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції перебував виконавчий лист № 365/578/14-ц про стягнення на користь банку з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. 06 червня 2017 року ПАТ «Родовід Банк» одержав постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, підставою для яких стало те, що транспортний засіб боржника не виявлений протягом року з дня оголошення в розшук, однак виконавчими листами встановлено стягнення заборгованості за кредитним договором, а не тільки звернення стягнення на транспортний засіб боржника. При цьому ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вжиття багатьох видів заходів щодо примусового виконання рішень, які державним виконавцем вчинено не було, що призвело до порушення прав ПАТ «Родовід Банк». На підставі вищевикладеного просив визнати незаконними дії державного виконавця по виконавчим провадженням № 52527530 та № 52526246 при винесенні постанов про повернення виконавчих документів стягувачу від 31 травня 2017 року і скасувати зазначені постанови.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишено без задоволення.

Заявник ПАТ «Родовід Банк», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року та постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд дав оцінку лише тим заходам, які були здійснені державним виконавцем та відомості про які містилися у матеріалах виконавчого провадження, але не надав належної оцінки тим обставинам, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа не були вжиті всі заходи, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2014 року у справі № 365/578/14-ц ухвалено рішення за позовом ПАТ «Родовід Банк», яким із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 25534,18 доларів США, що еквівалентно 134326,23 грн., та 147664,48 грн., а також судовий збір 3654 грн.

18 листопада 2014 року Згурівським районним судом Київської області видано виконавчий лист по даній справі із строком предявлення до виконання до 18 листопада 2015 року, в подальшому повернутий стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з тим, що транспортний засіб боржника, який оголошено у розшук, не виявлено протягом року.

04 жовтня 2016 року ПАТ «Родовід Банк» повторно звернувся до Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_2 на свою користь суми заборгованості та окремо судових витрат, на підставі яких державним виконавцем Чижик Є.В. 04 жовтня 2016 року відкрито виконавчі провадження ВП № 52527530 та ВП № 52526246 відповідно та в той же день направлено копії постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу стягувача та боржника.

Зазначені виконавчі провадження входили до зведеного виконавчого провадження № 51281405, під час виконання якого накладено арешт на транспортні засоби боржника і постановою від 31 травня 2016 року їх оголошено в розшук (а. с. 203).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 25 березня 2016 року, в Державній інспекції за підприємствами згідно переліку фізичних та юридичних осіб у листі від 02 березня 2016 року техніки не зареєстровано.

Згідно листів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 березня 2016 року та від 07 квітня 2017 року, за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, станом на 31 грудня 2015 та 2016 року особи, зазначені в листі, серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутні.

Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 06 квітня 2016 року, направляється інформація згідно з даними наявних автоматизованих інформаційно-пошукових систем станом на 04 квітня 2016 року щодо зареєстрованих транспортних засобів за вказаними у запиті громадянами та товариствами, зокрема направлено реєстраційну картку, згідно якої ОСОБА_2 є власником автомобілів НОМЕР_1, Камаз 5320 д.н.з. НОМЕР_2.

Згідно інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2, відомості з реєстрів відсутні.

Актом державного виконавця від 30 травня 2017 року встановлено, що будинок, розташований за адресою смт. Згурівка, вул. Б.Хмельницького 25, боржнику не належав.

Постановою державного виконавця від 31 травня 2015 року виконавче провадження повернуто стягувачу в звязку із невиявленням транспортного засобу протягом року з дня оголошення розшуку на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у звязку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про розяснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не зявився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій субєктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом із тим, судом першої інстанції взагалі не надано оцінки доводам заявника, що при виконанні рішення державним виконавцем не виконано всіх дій, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо розшуку майна боржника.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається із постанови від 31 травня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу, саме з підстав п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто ПАТ «Родовід Банк».

Судом першої інстанції не було зроблено висновку, чи належить застосовувати п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає повернення виконавчого документа стягувачу у випадку невиявлення транспортних засобів боржника, розшук яких здійснювався поліцією, протягом року, з врахуванням тих обставин, що предметом судового рішення було не звернення стягнення на транспортний засіб боржника, а стягнення з нього заборгованості, і що виконання рішення суду могло бути здійснене також за рахунок іншого майна.

Суд першої інстанції усунувся від встановлення і надання оцінки тим обставинам, чи державним виконавцем додержано вимоги ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої в разі звернення стягнення на грошові кошти чи інше майно боржника виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таким чином, суд першої інстанції вимоги закону, що регулюють дані правовідносини, залишив поза увагою, усунувся від належного зясування обставин, що мають значення для справи, та прийшов до передчасного і немотивованого висновку про відмову в задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 05 липня 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Сержанюк А.С.

ОСОБА_5