Ухвала суду № 68713556, 05.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1584/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/3007/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 26 05.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року позивач ТОВ «Кредекс Фінанс» звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Заявлені вимоги мотивував тим, що 02 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 23138 доларів США для придбання автомобіля та взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 02 серпня 2014 року зі сплатою 11,88 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 передала у заставу автомобіль НОМЕР_1, який їй належить на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2007 року, згідно договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складала 123000 грн.

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого на користь позивача відступлено право вимоги заборгованості за договором споживчого кредиту. Через неналежне виконання умов договору у відповідача станом на 19 лютого 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 295638,31 грн.

На підставі вищевикладеного просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» на предмет застави - автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем; надати (визнати) право позивача підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу автомобіля під час його укладення з іншою особою покупцем, з наданням права (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду; витребувати у ОСОБА_2 автомобіль та передати у володіння ТОВ «Кредекс Фінанс».

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року позов ТОВ «Кредекс Фінанс» частково задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 242983,95 грн. звернуто стягнення на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» на предмет застави автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 ТОВ «Кредекс Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ «Кредекс Фінанс»), вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року відхилено, рішення залишено без змін.

Позивач ТОВ «Кредекс Фінанс», не погоджуючись із рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що позивач фактично не може реалізувати своє право на продаж заставного автомобіля через те, що відповідач не забезпечує доступ до автомобіля, чим не виконує умови договору застави; автомобіль фактично знаходиться у відповідача, позивач позбавлений можливості передати його новому покупцю на виконання договору купівлі-продажу, у позивача відсутні документальні повноваження, необхідні для відчуження автомобіля, зняття його з обліку та на вчинення усіх інших необхідних для продажу дій. Відмова в задоволенні похідних вимог фактично унеможливлює виконання судового рішення в примусовому порядку органами державної виконавчої служби, оскільки відповідач відмовляється передати предмет обтяження у володіння ТОВ «Кредекс Фінанс».

Відповідно до ст. 318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2015 року, відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково позов ПАТ «Кредекс Фінанс» про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_2 не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права ТОВ «Кредекс Фінанс», до якого перейшло право вимоги від кредитора ПАТ «УкрСиббанк», які підлягають до захисту шляхом повернення кредитних коштів у спосіб звернення стягнення на предмет застави.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 02 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11193018000. Відповідно до умов Кредитного договору, позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 23 138 доларів США, зі сплатою 11,88% річних, кінцевим терміном повернення до 02 серпня 2014 року. 02 серпня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір застави транспортного засобу: автомобіля: тип ТЗ: легковий універсал; марка: КІА; модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: НОМЕР_3; державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 16 - 31 т. 1).

Згідно з умовами договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ТОВ «Кредекс Фінанс» прийняло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11193018000 від 02 серпня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (а. с. 45 - 49 т. 1).

ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором; станом на дату відступлення права вимоги загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 242 983,95 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 157 664,43 грн., заборгованість за відсотками - 83 040,31 грн., заборгованість з пені - 2 279,21 грн. (а. с. 39 - 40 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобовязаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обовязок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, з урахуванням наведених вимог закону, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет застави.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні інших вимог, спрямованих на реалізацію виконання звернення стягнення на предмет застави, колегія суддів доходить висновку про їх правильність, оскільки спосіб звернення стягнення, визначений рішенням суду, сам по собі передбачає надання позивачу прав продавця; питання, які позивач просить вирішити, віднесені до стадії виконавчого провадження, відтак задоволення позовних вимог в цій частині колегія вважає надмірним і безпідставним.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені права державного виконавця у виконавчому провадженні та закріплено принцип обов'язковості вимог виконавців щодо рішень на всій території України.

Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо неможливості виконання рішення суду першої інстанції без задоволення похідних вимог є нічим не підтвердженими припущеннями і відхиляються колегією суддів.

Посилання ТОВ «Кредекс Фінанс» на норми Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про дорожній рух», Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1338, Положення про центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, затверджене Наказом МВС України № 72 від 30 січня 2013 року, висновків суду в цій частині не спростовують і відхиляються колегією суддів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.