Ухвала суду № 68709358, 06.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року Апеляційний суд міста Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.,

суддів Шахової О.В.,

ПоливачЛ.Д.,

при секретарі Горак Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року про забезпечення позову,

у с т а н о в и л а:

У травні 2017 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі представника звернулось до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з відповідачів на користь Банку заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/9408/74/70237 від 04 квітня 2008 року у розмірі 102 479 доларів США 37 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 2 769 171 грн. 40 коп.

Крім того, представником позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: - однокімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв.м., жилою площею 17, 4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; - на 2/3 частини квартири, загальною площею 66,1 кв.м., жилою площею 39,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; - автомобіль марки «HYUNDAY», модель «SONATA», рік випуску - 2011, дата реєстрації - 15.11.2012 року. А також, просив накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: - автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», рік випуску - 2013, дата реєстрації - 11.02.2014 року.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, відкрито провадження у даній справі (а.с.90 Витягу зі справи).

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, частково задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на 2/3 частини квартири, загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В задоволенні інших вимог заяви - відмовлено (а.с.91 Витягу зі справи).

__________

Справа № 759/6828/17

№ апеляційного провадження 22-ц/796/9210/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивував, зокрема, тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки дане майно не належить відповідачці ОСОБА_5

В суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Інші особи, що беруть участь у справі, їх представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника скаржника, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Частково задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову та накладаючи арешт на 2/3 частини квартири, загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд дійшов висновку про те, що є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з Договору дарування квартири, укладеного 26 жовтня 2013 року між ОСОБА_5 (дарувальником) та ОСОБА_10 (обдарованою), дарувальник подарувала, а обдарована прийняла в дар належну дарувальнику на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2, 1/3 частина якої належала дарувальнику на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Київським електромеханічним заводом «Транссигнал» 29 вересня 1998 року згідно з розпорядженням (наказом) №534 від 29 вересня 1998 року; 2/3 частини якої належала дарувальнику на підставі договору дарування 2/3 частин квартири, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 21 травня 2010 року за реєстровим номером 1919 (а.с.97 Витягу зі справи).

Крім того, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація права власності, сформованого 26 жовтня 2013 року вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_10 (а.с.98 Витягу зі справи), що також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 17 липня 2017 року (а.с.99 Витягу зі справи).

Тобто, ОСОБА_5 вже не є власником квартири АДРЕСА_2, а тому її право не порушено.

Таким чином, доводи скаржника не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду, а тому відхиляються колегією суддів.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.М. Вербова

Судді: О.В. Шахова

Л.Д.Поливач