Рішення № 6870796, 30.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

30.11.09 Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" листопада 2009 року                               Справа № 20/152

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі”

16600, вул.Глібова,1, м. Ніжин;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські

лабораторії скануючих пристроїв”

16600, вул. Чернігівська,112-б, м. Ніжин;

предмет спору: про стягнення 2114,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кіфік О.М. –представник за довіреністю від 18.03.2009р. за № 01-07/457;

від відповідача: не з’явились;

в с т а н о в и в :

Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв” про стягнення 856,39 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.10.2009р. розгляд справи призначено на 20.10.2009р. з наступним відкладенням до 03.11.2009р., 12.11.2009р. та 25.11.2009р.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. повноважним представником позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подана заява №0107/525 від 30.10.2009р. про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 1942,29 грн. При цьому, одночасно був збільшений період виникнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію: з 01.03.2009р. по 31.10.2009р. Дана заява обґрунтована тим, що протягом вказаного періоду відповідач користувався тепловою енергією, що підтверджується відповідними актами про надання послуг, зокрема за березень, квітень, серпень, вересень 2009р., а також рахунками № 006 від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р., від 30.09.2009р. та від 31.10.2009р., проте грошові кошти за неї сплачені не були.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 2114,39 грн. у т. ч. 1942,29 грн. –основний борг, 4,28 грн. –нарахований на суму боргу індекс інфляції, 1,37 грн. –три проценти річних з простроченої суми та 166,45 грн. –пеня за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з викладеного, господарський суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 2114,39 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі № 1422974 (отримана відповідачем 05.10.2009р.) та ухвали про відкладення судового розгляду справи № 1465665 (отримана відповідачем 06.11.2009р.).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

10 травня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” (далі –Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючи пристроїв” (далі –Відповідач) укладено Договір №6 про постачання теплової енергії на опалення та гарячої води (надалі –Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Позивач зобов’язується виробляти і постачати Відповідачу теплову енергію для опалення та гарячу воду, а Відповідач зобов’язався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Додатком №1 до Договору, сторони визначили, що розмір опалювальної площі становить 82,28 м2.

Так, факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджується актами про надання послуг підписані обома сторонами, за березень 2009р. на суму 228,74 грн., за квітень 2009р. на суму 213,64 грн., за червень 2009р. на суму 239,44 грн., за липень 2009р. на суму 239,44 грн., за серпень 2009р. на суму 239,44 грн., за вересень 2009р. на суму 239,44 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається Відповідачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача по затвердженим тарифам.

Тарифи на теплову енергію затверджені рішеннями виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 03.10.2008р. за №516, де зазначено, що тарифи для відповідача на послуги централізованого опалення (з ПДВ) при наявності тепло лічильника становлять 209,50грн. за 1 Гкал.

Так, позивачем виставлено відповідачу рахунки від 31.03.2009р. на суму 228,62 грн.., № 006 від 30.04.2009р. на суму 213,64 грн., № 006 від 31.05.2009р. на суму 241,91 грн., № 006 від 30.06.2009р. на суму 239,44 грн., № 006 від 31.07.2009р. на суму 239,44грн, № 006 від 31.08.2009р. на суму 239,44 грн., № 006 від 30.09.2009р. на суму 239,44 грн., №006 від 31.10.2009р. на суму 300,24 грн., всього на суму 1942,29 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.5 Договору, розрахунки згідно даного Договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

Отже, виставлені позивачем рахунки відповідач повинен був оплатити до 01.04.2009р., 01.05.2009р., 01.06.2009р., 01.07.2009р., 01.08.2009р., 01.09.2009р., 01.10.2009р. та 01.11.2009р.

Відповідач, в порушення умов Договору, за отриману теплову енергію своєчасно та повністю не розрахувався і заборгованість на дату прийняття рішення становить 1942,29грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 1942,29 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р., суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору, за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.6.5. цього Договору - Відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нарахована пеня в сумі 166,45 грн.

Нарахування пені за період з 01.04.2009р. по 22.06.2009р. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору.

Таким чином, заявлена сума пені 166,45грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу 4,28 грн. інфляційних та 1,37 грн. 3%річних, які підлягають задоволенню та стягненню на його користь.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись ст. ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючи пристроїв” (16600, вул. Чернігівська, 112-б, м. Ніжин, Чернігівської обл., р/р 26007302835156 в ПІБ м. Ніжина, МФО 353434, код ЄДРПОУ 14220751) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” (16600, вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська обл., р/р 26006300001650 в ВАТ „Банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, код 32750668) 1942,29 грн. основного боргу, 166,45 грн. пені, 4,28 грн. інфляційних та 1,37 грн. 3% річних, а всього 2114,39 грн., а також 102,00грн державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П.Цимбал –Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 листопада 2009 року

Суддя М.П.Цимбал –Нарожна