Ухвала суду № 68707762, 07.09.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

07.09.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/4464/17

Провадження № 2/642/1663/17

07 вересня 2017 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської Міської ради, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, скасування реєстрації права власності, скасування рішення, та усунення перешкоди у користуванні приватною власністю, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, скасування реєстрації права власності, скасування рішення, та усунення перешкоди у користуванні приватною власністю.

При вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовна заява не відповідає ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено кілька вимог як майнового так і не майнового характеру.

У справах про визнання правочину недійсним без

застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У

справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

Статтею 2 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 2 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, позивачем зазначено ціну позову 100 540,00грн., однак її жодним чином не обґрунтовано.

З тексту позовної заяви вбачається, що відповідно до договорів купівлі-продажу, станом на 2014 рік, вартість спірного будинку складала 565000 грн.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду із розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Так, враховуючи , що позивачем заявлено кілька вимог майнового та немайнового характеру , суд вважає за необхідне визначити розмір судового збору, необхідний до сплати позивачем за сукупністю його позовних вимог у розмірі 7500 грн., з подальшим стягненням недоплаченого чи з поверненням переплаченого судового збору.

Позивачем також може бути надана оцінка нерухомого майна, у встановленому законом поряду, яка буде прийнята судом при остаточному визначенні суми судового збору.

Враховуючи те, що кошти сплачені в рахунок судового збору надходять до державного бюджету України та направлені на забезпечення функціонування держави, несплата належної суми судового збору була б грубим порушенням прав та інтересів держави та її громадян.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної.

Так, враховуючи наведене, відповідно до ст. 121 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської Міської ради, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, скасування реєстрації права власності, скасування рішення, та усунення перешкоди у користуванні приватною власністю, - залишити без руху та надати термін для усунення недоліків, який згідно вимог ст. 121 ЦПК України не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Грінчук О.П.