Рішення № 68706082, 05.09.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3366/17

Провадження 2/639/1599/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання - Макушенко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, який в подальшому уточнила.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.02.1999 між сторонами укладено шлюб, який рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2016 розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.03.2016 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2016 з відповідача на користь позивача на утримання доньок стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач вказує, що старша донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє на псоріаз голови, у зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати на лікування псоріазу, а саме: купує мазі, лосьйони, таблетки, спеціальні шампуні, які назначає лікар.

Так, протягом 2016-2017 років, позивач самостійно понесла витрати на лікування доньки у зв'язку із вказаним захворюванням у розмірі 8525,00 грн.

Крім того, донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має захворювання очей - міопія середнього ступеню обох очей ПВХРД, на лікування якого позивач понесла витрати у розмірі 2419,56 грн.

Як зазначає ОСОБА_1, відповідачу відомо, що доньці лікарі поставили вищевказані діагнози, однак, не зважаючи на це, позивач сама несе додаткові витрати у зв'язку із хворобами доньки. Відповідач не виявляє бажання брати участь в додаткових витратах на доньку.

Більш того, вказує позивач, відповідачеві відомо, що їх донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має здібності до вивчення зарубіжних мов, відвідує курси та розвиває ці здібності.

Так, донька навчалася та продовжує навчатися на курсах німецької мови в іспано-англійському центрі «ElSol», вартість навчання яких складає 13500,00 грн.

Також, протягом того часу як йде розгляд справи у суді, у позивача збільшилися додаткові витрати на суму 847,70 грн на лікування хвороби доньки.

Таким чином, позивач самостійно витратила грошові кошти на додаткові витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та здібностями доньки в розмірі 38792,26.

За підрахунками позивача в середньому вона витрачає грошові кошти на додаткові витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та здібностями доньки у розмірі 2285,00 грн.

Тому, враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на утриманя їх доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразово додаткові витрати у сумі 19396,13 грн, а також стягувати щомісяця витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та здібностями доньки в розмірі 1142,50 грн.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги з уточненнями підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином, відповідно до ч. 7 ст. 74 ЦПК України, повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України не повідомив суд про причини своє неявки.

Згідно статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

12.02.1999 сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Миргородського міськвиконкому Полтавської області, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2016, що набрало законної сили 22.06.2016 (а.с. 9).

Таким чином, вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Від шлюбу сторони мають двох дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7, 8).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.03.2016, яке набрало законної сили 12.04.2016, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2015 і до досягнення ними повноліття (а.с. 10-11).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2016 рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.03.2016 змінено в частині мотивів і обґрунтування, та доповнено другий абзац резолютивної частини рішення після слів «усіх видів заробітку» словом «доходу». В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.12-13).

Як вбачається з консультативних висновків, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє на псоріаз голови, у зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати на лікування псоріазу, а саме: купує мазі, лосьйони, таблетки, спеціальні шампуні, які назначає лікар (а.с. 15-20).

Товарними чеками та квитанціями підтверджується, що протягом 2016-2017 років, позивач понесла витрати на лікування доньки у зв'язку із вказаним захворюванням у розмірі 8968,96 грн (17-20, 49-51).

Позивач у своїй заяві зазначала, що на лікування псоріазу голови доньки вона понесла витрати у розмірі 8525,00 грн, а також додатково за період розгляду справи у суді ще 847,70 грн, що в загальній сумі становить 9372,70 грн, проте суд не погоджується з даною сумою, оскільки з деяких квитанцій взагалі не вбачається в якому розмірі були понесені витрати.

Крім того, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має захворювання очей - міопія середнього ступеню обох очей ПВХРД обох очей (а.с. 22), на лікування якого позивач понесла витрати у розмірі 2189,56 грн (а.с. 21-28, 31).

Із замовлення № 4001636960 від 27.12.2016 вбачається, що були понесені витрати у сумі 230 грн на аналіз крові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32).

Також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує курси англійської та німецької мови в іспано-англійському центрі «ElSol», всього за навчання яких було внесено 13500,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виходячи з положень ст. 154 Сімейного Кодексу України судом враховано, що позивач звернулась до суду за захистом прав її неповнолітньої дитини, що перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Позивач особисто понесла додаткові витрати, у зв'язку із хворобами доньки, а також здібностями до вивчення іноземних мов, оскільки відповідач не бере участі в додаткових витратах на доньку.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено загальний розмір додаткових витрат у сумі 37944,56 грн, проте вказана сума у судовому засіданні свого підтвердження не знайшла.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позивач самостійно витратила грошові кошти на додаткові витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та здібностями доньки в розмірі 24888,52 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача понесені додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 від загальної суми, яку позивач самостійно понесла на утримання дитини, пов'язане з хворобою та здібностями доньки, тобто - 12444,26 грн.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та особистими здібностями доньки в розмірі 1142,50 грн щомісячно.

За підрахунками позивача, в середньому вона витрачає грошові кошти на додаткові витрати на утримання дитини, пов'язані з хворобою та здібностями доньки у розмірі 2285,00 грн.

Проте, жодного такого розрахунку позивачем суду не надано, у зв'язку з чим суд, враховуючи принцип розумності , матеріальне становище обох сторін , вважає за достатнє для додаткового матеріального забезпечення дитини стягувати з відповідача щомісячно додаткові витрати на утримання доньки в розмірі 800 грн.

Оцінюючи вказані обставини та досліджені у судовому засіданні докази, які містяться в матеріалах справи, суд зважаючи на те, що дитина проживає з позивачем та потребує належного матеріального забезпечення, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 640 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 217, 224, 367 ЦПК України, ст. 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, одноразово додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 12444 (дванадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 800 (вісімсот) грн щомісячно, починаючи з 01.06.2017 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача -820019, рахунок отримувача -31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк