Рішення № 6870537, 07.11.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-5690

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"7" листопада 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Іваненко Ю.Г.

при секретарі - Арнаутові Я.Б.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за

позовною заявою ОСОБА_2

до ОСОБА_3

третя особа: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про визнання права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду) №1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) провести інвентаризацію господарської споруди (нежитлової споруди) №1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2 та провести державну реєстрацію права власності на цю господарську споруду (нежитлову споруду).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2007р. позов ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі та визнано за ним право, власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду) №1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язано КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна провести інвентаризацію зазначеної господарської споруди (нежитлової споруди) №1 та провести державну реєстрацію права власності на цю господарську споруду (нежитлову споруду).

10.10.2008р. ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою, в якій просив суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2007р. по справі № 2-5326 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, третя особа - Головне управління земельних ресурсів, про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, скасувати його, призначити справу до нового розгляду, визнати за ним право власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду) №1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язати КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна провести інвентаризацію та державну реєстрацію права власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2008р. рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2007р. по цивільній справі № 2-5326 було скасоване за нововиявленими обставинами, а справу призначено до нового розгляду.

Ухвалою суду від 7.11.2008 року було частково закрито провадження по справі, в частині вимог щодо зобов'язання КП KM БТІ зареєструвати за позивачем право власності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, повністю підтримав позовну заяву, просив суд її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в заяві на адресу суду просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи ГУЗР КМДА свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не відомо.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В даному судовому засіданні, встановлено, що 01.06.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір №НП-1, за яким ОСОБА_2 інвестував власні кошти у будівництво господарської споруди (нежитлової споруди) №1, загальною площею 6 (шість) кв.м., що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2, з метою отримання даної споруди у власність.

Земельна ділянка (кадастровий номер 90:036:001) використовується ОСОБА_3 на законних підставах, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди,

Відповідно до п. 1.2 договору №НП-1 від 01.06.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, об'єктом інвестування за договором є господарська споруда (нежитлова споруда) №1, загальною площею 6 (шість) кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути об'єкти нежитлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, в тому числі в управління.

Зазначена господарська споруда (нежитлова споруда) була побудована відповідно до договору підряду №П-15/05 від 15.05.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та АТЗТ «Олвіта» (код ЄДРПОУ - 24590070).

Згідно з п.3.1 вищевказаного договору №НП-1 від 01.06.2007р. ОСОБА_4 повинен був здійснити інвестиції за нежитлове приміщення до 31.08.2007р.

16.07.2007р. відповідачем-1 було надано позивачу довідку про фінансування будівництва господарської споруди (нежитлової споруди) №1, чим підтверджено сплату ОСОБА_2 100% суми, зазначеної в п.1.4 вищезазначеного договору №НП-1 від 01.06.2007р.

Згідно зазначеної довідки ОСОБА_2 сплатив на користь відповідача-1 суму у розмирі 2 500 грн. 00 коп., що складає 100% від зобов'язань позивача за договором №НП-1 від 01.06.2007р., чим повністю та належним чином виконав умови договору.

Відповідно до п.1.2 договору №НП-1 від 01.06.2007р. плановий термін завершення будівництва - III квартал 2007 року.

Пунктом 3.5 договору №НП-1 від 01.06.2007р. встановлено, що після закінчення повного циклу будівельних робіт та виконання позивачем п.3.1 цього договору, відповідач повинен був передати, а позивач повинен був прийняти по акту прийому-передачі об'єкт інвестування - господарську споруду (нежитлову споруду), що підлягає передачі позивачу.

Побудована господарська споруда (нежитлова споруда) №1 була прийнята ОСОБА_3 від АТЗТ «Олвіта» 10.07.2007р. на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, всупереч пунктам 2.1.2 та 2.1.3 договору №НП-1 від 01.06.2007р., після завершення будівництва не підписав з ОСОБА_2 акт прийому-передачі господарської споруди (нежитлової споруди) та не оформив на ім'я позивача правовстановлюючі документи на об'єкт інвестування у зв'язку з відмовою КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна здійснити дії щодо виготовлення технічного паспорту зазначеної господарської споруди (нежитлової споруди).

21.07.2007р. позивачем на адресу відповідача-1 було направлено лист з вимогою виконати умови договору №НП-1 від 01.06.2007р. та надати першому для підписання акт прийому-передачі збудованої господарської споруди (нежитлової споруди), а, також, у встановленому чинним в Україні законодавством порядку оформити право власності на господарську споруду (нежитлову споруду) № 1.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2007р. на адресу позивача відповідачем-1 було направлено лист-відповідь, в якому останній зазначав, що не має змоги виконати умови п.3.5 договору №НП-1 від 01.06.2007р., оскільки КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна безпідставно відмовляється провести обміри господарської споруди (нежитлової споруди) № 1 та здійснити дії, спрямовані на виготовлення технічного паспорту на зазначену споруду.

Суд вважає, що такими діями ОСОБА_3 порушив право ОСОБА_2 на набуття права власності на нерухоме майно відповідно до діючого в Україні законодавства.

В судовому засіданні представником відповідача-1 не було надано документальних підтверджень звернення ОСОБА_3 до КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з вимогою щодо здійснення обміри побудованої господарської споруди (нежитлової споруди) №1 та виготовлення технічного паспорту на зазначену вище споруду.

Також, представником ОСОБА_3 в судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували відмову КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна провести обміри побудованої господарської споруди (нежитлової споруди) №1 та відмову в виготовленні технічного паспорта зазначену вище споруду.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 було порушено умови договору №НП-1 від 01.06.2007р.

Згідно з вимогами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у Цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до діючого законодавства об'єктами приватної власності можуть бути жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна та робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери, а також інше майно набуте з передбачених законом підстав.

Пунктом 7.2 договору №НП-1 від 01.06.2007р. встановлено, що такий договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Статтею 876 Цивільного кодексу України передбачено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п.п. «а» п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. №20 судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ за позовами про визнання права власності.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Об'єкт будівництва - господарська споруда (нежитлова споруда) №1, побудовано на земельній ділянці, якою відповідач-1 користується на протязі багатьох років і яка за ним про інвентаризована та дані про яку внесено до бази даних прав на земельну ділянку. Відповідач-1, відповідно до матеріалів справи, здійснив будівництво господарської споруди (нежитлової споруди) на земельній ділянці, якою він користується, але яка не була відведена для цієї мети.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Будівництво господарської споруди (нежитлової споруди) №1, відповідно до матеріалів справи, не порушило і не порушує права інших осіб, відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України сторони не довели обставини наявності заперечень власника (користувача) земельної ділянки, на якій побудовано господарську споруду, яка у відповідності до

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виявляється у відповідному рішенні міської ради, суд доходить до висновку, що за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, право власності на господарську споруду (нежитлову споруду) підлягає визнанню.

Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач має право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Позивач, укладаючи договір №НП-1 від 01.06.2007р. не знав і не міг знати, що відповідачем-1 побудовано господарську споруду (нежитлову споруду) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, це майно, відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України не може бути витребуване у позивача, тому право власності на це майно підлягає визнанню за позивачем.

Також судом встановлено, що листом №12556 від 10.04.2008р. КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна позивачеві було відмовлено в проведенні інвентаризації та державної реєстрації права власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду) №1, оскільки, відповідно до даних реєстрових книг КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, право власності на нерухоме майно за вказаною у рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2007р. по справі №2-5326 адресою (м. Київ, вул. вул. Бродівська, 81-б) зареєстровано за іншою особою.

Листом №12556 від 10.04.2008р. КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна позивачеві було запропоновано уточнити адресу належного йому нерухомого майна.

Згідно листа Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 18.04.2008р. за №06-4740, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації не заперечує проти присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_2 господарській споруді (нежитловій споруді) № 1.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про належність поштової адреси, вказаної у листі Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 18.04.2008р. за №06-4740 господарській споруді (нежитловій споруді) №1, побудованій відповідно до договору №НП-1 від 01.06.2007р., в якому зазначено будівельну адресу господарської споруди (нежитловій споруді) №1, як АДРЕСА_2.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись Закон України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 330, 376, 388, 392, 526, 545, 629, 876 Цивільного кодексу України, ст. ст.10, 57, 58, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Головне управління земельних ресурсів, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві, 10 червня 1997 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на побудовану господарську споруду (нежитлову споруду) №1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 90:036:001) за адресою: АДРЕСА_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.