Рішення № 6870446, 23.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 20/1900 За позовом приватного підприємства "Еванс-М", смт. Чорний острів Хмельницької області до відкритого акціонерного товариства "Нетішинхарчопром", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 10815,21 грн.

Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

позивача - Дем'янов І. Ю. за довіреністю від 01.10.2009 р.;

відповідача - не з'явився.

Рішення приймається 23.11.2009 р., оскільки в судовому засіданні 17.11.2009 р. оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач - приватне підприємство "Еванс-М", смт. Чорний острів Хмельницької області звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - відкритого акціонерного товариства "Нетішинхарчопром", м. Нетішин Хмельницької області 10815,21 грн. заборгованості (в т. ч. 9230,99 грн. основного боргу, 210,04 грн. інфляційних, 159,15 грн. 3% річних, 1215,03 грн. пені). Дана заборгованість, як вказує позивач виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повної та своєчасної оплати отриманого згідно договору на поставку продукції № 21 від 27.01.2009 р. товару.

Прибулий у судове засідання 17.11.2009 р. повноважний представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, у якій у зв'язку із сплатою 1000,00 грн. основного боргу відповідачем, просить суд стягнути з відповідача 9815,21 грн. заборгованості (в т. ч. 8230,99 грн. основного боргу, 210,04 грн. інфляційних, 159,15 грн. 3% річних, 1215,03 грн. пені).

Дане уточнення судом прийнято.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дати, час та місце судових засідань, явку повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.                    

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

27.01.2009 р. між приватним підприємством "Еванс-М", смт. Чорний острів Хмельницької області (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Нетішинхарчопром", м. Нетішин Хмельницької області (покупець) укладено договір № 21 (договір), за яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити пакувальні та витратних матеріалів (товар), в асортименті і по кількості, вказаним у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно пунктів 3.1., 4.2. договору товар постачається постачальником на протязі трьох днів з моменту отримання заявки (у письмовій формі) від покупця; оплата товару покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на протязі п'яти банківських днів від дати поставки.

Сторони домовились, що за порушення строку оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період порушення строків, за кожен день прострочення від суми простроченого платежу (пункт 5.2 договору).

На виконання умов договору позивачем (постачальником) згідно видаткових накладних проведено поставку пакувальних та витратних матеріалів (товару) відповідачу (покупцю) на загальну суму 19180,99 грн.

Відповідач поставлений позивачем товар прийняв, проте, у встановлений договором термін у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим станом на 08.10.2009 р. заборгованість відповідача за поставлений товар склала 9230,99 грн.

Відмова відповідача сплатити наявну заборгованість у добровільному порядку, стала підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача 10815,21 грн. заборгованості (в т. ч. 9230,99 грн. основного боргу, 210,04 грн. інфляційних, 159,15 грн. 3% річних, 1215,03 грн. пені).

При цьому, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено 1000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з чим позивачем згідно заяви від 16.11.2009 р. зменшено суму позовних вимог до 9815,21 грн. (в т. ч. 8230,99 грн. основний борг, 210,04 грн. інфляційні, 159,15 грн. 3% річні, 1215,03 грн. пеня). Таким чином основний борг відповідача за договором склав 8230,99 грн. (9230,99 грн. - 1000,00 грн.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов’язання виникають з договору. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов’язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, зокрема поставив відповідачу згідно видаткових накладних товар на загальну суму 19180,99 грн., у свою чергу відповідач поставлений позивачем товар отримав, проте, взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати останнього у встановлений договором термін не виконав. У зв'язку з чим на день звернення позивача з позовною заявою до суду заборгованість відповідача за договором склала 9230,99 грн. (основний борг).

При цьому, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено 1000,00 грн. основного боргу. Таким чином основний борг відповідача за договором склав 8230,99 грн. (9230,99 грн. - 1000,00 грн.).

Доказів повної оплати товару відповідачем суду не надано.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 8230,99 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання відповідачем, позивачем (згідно заяви від 16.11.2009 р.) проведено обрахунок 210,04 грн. інфляційних, 159,15 грн. 3% річних та 1215,03 грн. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення 210,04 грн. інфляційних є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до проведеного судом розрахунку станом на 07.10.2009 р. 3 % річних склали 158,40 грн., пеня - 1189,12 грн. У зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,75 грн. 3 % річних та 25,91 грн. пені належить відмовити.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на правову допомогу. До вказаного клопотання позивачем додано копії угоди на ведення справи в суді від 22.09.2009 р. та платіжного доручення № 517 від 05.10.2009 р. на суму 2000,00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, враховуючи суму позовних вимог, об’єм матеріалів позовної заяви, складність справи та строк її вирішенні у суді, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Еванс-М", смт. Чорний острів Хмельницької області до відкритого акціонерного товариства "Нетішинхарчопром", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 9815,21 грн. заборгованості задоволити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нетішинхарчопром" (м. Нетішин Хмельницької області, вул. Лісова, 38, код 04270601) на користь приватного підприємства "Еванс-М" (смт. Чорний острів Хмельницької області, провул. Вовчегорянський, 1, код 36269139) 8230,99 грн. (вісім тисяч двісті тридцять гривень 99 копійок) основного боргу, 210,04 грн. (двісті десять гривень 04 копійки) інфляційних, 158,40 грн. (сто п'ятдесят вісім гривень 40 копійок) 3 % річних, 1189,12 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень 12 копійок) пені, 101,72 грн. (сто одна гривня 72 копійки) витрат по оплаті державного мита, 324,12 грн. (триста двадцять чотири гривні 12 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 0,75 грн. 3 % річних та 25,91 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:1 –до справи,2 –позивачу,3 –відповідачу.