Ухвала суду № 68704073, 05.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/1771/17-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1570/К/17 суддя Биканов І.Р.

Категорія - 59 (ІІ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Криворізького міськрайонного центру зайнятості на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 травня 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Криворізького міськрайонного центру зайнятості до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_3, про стягнення виплаченого забезпечення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

В С Т А Н О В И Л А:

13 квітня 2017 року Криворізький міськрайонний центр занятості звернувся до суду з позовом до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення виплаченого забезпечення та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 14 424,37 грн. виплаченого забезпечення.

Ухвалою суду від 17 квітня 2017 року позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 травня 2017 року ухвалою цього ж суду зазначена позовна заява визнана неподаною та повернута у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 17 квітня 2017року.

В апеляційній скарзі позивач Криворізький міськрайонний центр зайнятості просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки судом постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального закону та без врахування того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119,120 ЦПК України. Крім того, зазначає, що згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2017 року не внесено запис про державну реєстрацію припинення Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, а тому висновки суду першої інстанції щодо припинення цієї юридичної особи є надуманими та не відповідають дійсності.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм судових повісток про виклик в судове засідання на 05.09.2017 року - а.с. 26-28), в судове засідання не з'явилися (представники позивача Криворізького міськрайонного центру зайнятості та відповідача Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській областіпро причини своєї неявки суд не повідомили, а третя особа ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи за його відсутності), що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач Криворізький міськрайонний центр зайнятості відповідно до ухвали суду від 17 квітня 2017 року у встановлений термін, не виконав вимоги ухвали про усунення недоліків.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, заява вважається недоданою та повертається позивачеві (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, 13 квітня 2017 року Криворізький міськрайонний центр занятості звернувся до суду з позовом до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення виплаченого забезпечення та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 14 424,37 грн. виплаченого забезпечення.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить ряд недоліків, а саме: зазначено не вірне найменування відповідача, оскільки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області не існує, та не зазначено у якості третьої особи ОСОБА_3, на права та обов'язки якого може вплинути рішення у справі (а.с. 5).

17 травня 2017 року, тобто у межах визначених ухвалою суду від 17 квітня 2017 року, позивач надав суду уточнену позовну заяву та зазначив у якості третьої особи по справі ОСОБА_3 (а.с. 8-9).

Залишаючи без розгляду позовну заяву Криворізького міськрайонного центру зайнятості, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не в повній мірі виконано вимоги ухвали суду від 17 квітня 2017 року та не зазначено належного відповідача у справі (а.с. 10).

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Відповідно до статей 11, 27, 31 ЦПК України, позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами в цивільному процесі є юридично заінтересовані особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.

Сторони в цивільному процесі також характеризуються наступними ознаками: це особи, між якими виник цивільно-правовий спір, що підпадає під дію ЦПК України; вони ведуть цивільний процес у справі від свого імені; з приводу їх цивільної справи приймається судом остаточне рішення у цивільній справі; на них поширюються всі правові наслідки законної сили судового рішення у справі; вони несуть судові витрати в цивільній справі; їх правосуб'єктність допускає процесуальне правонаступництво.

Позивач (actor) - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді і розпочинається цивільний процес.

Відповідач (reus - особа, яка обороняється) - особа, яка за цивільною позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві.

Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 80 ЦК України).

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суду не внесено запис про державну реєстрацію припинення Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (а.с. 16-18), тобто Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, як юридична особа, наділене цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ч. 1 ст. 80 ЦК України).

Внесення ж до цього реєстру відомостей про призначення ліквідатора у жодному разі не свідчить про припинення юридичної особи, оскільки з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника юридичної особи та він наділений повноваженнями на здійснення представництва цієї особи, а тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірності висновків суду першої інстанції про відсутність такої юридичної особи, як Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на норми ч. 1 ст. 37 ЦПК України щодо можливості залучення до участі у справі правонаступників юридичної особи після її припинення на будь-якій стадії цивільного процесу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з направленням матеріалу до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Криворізького міськрайонного центру зайнятості - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 травня 2017 року скасувати.

Направити матеріал за позовом Криворізького міськрайонного центру зайнятості до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення виплаченого забезпеченнядо Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: