Рішення № 6870327, 24.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                 Справа № 1/150

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. - Україна”, м. Київ

до Приватного підприємства “Моноліт-Будлуг - А”, м. Луганськ

про стягнення 40857 грн. 95 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Левіна Т.М., дов. № 377 від 20.09.08;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: про стягнення 25653 грн. 12 коп. сплачених коштів за договором, 2719 грн. 23 коп. пені, 12485 грн. 60 коп. збитків /з врахуванням заяви позивача за листом від 09.11.09 № 393 про уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач збільшив позов на суму збитків та у частині пені та зменшив на суму 3% річних та у частині боргу/.

Позивачем надані належні докази доплати державного мита на суму 54 грн. 21 коп. за платіжним дорученням від 10.11.09 № 17309 та на суму 80 грн. 71 коп. за квитанцією № ПН3826 від 24.11.09 з ціни позову, яка визначена судом у розмірі 48929 грн. 35 коп. без врахування зменшення позивачем позовних вимог, оскільки при зменшенні ціни позову витрати покладаються на позивача. Копію заяви про уточнення вимог позивач надіслав відповідачу за квитанцією від 11.11.09, тому заяву прийнято до розгляду.

          Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.

Так, між Приватним підприємством “Моноліт-Будлуг-А'', м. Луганськ /відповідачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М. - Україна", м. Київ /позивачем/ було укладено договір № 050601 від 12.06.09, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи та послуги, зазначені у підписаному сторонами кошторисі, а відповідач – оплатити їх у порядку, вказаному у п. 1.4.2 укладеного договору.

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У випадку відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті, і він підписується другою стороною.

          Як було встановлено при розгляді справи, факт часткового виконання робіт на суму 90346 грн. 88 коп. констатує та підтверджує складеним актом за формою КБ-2в позивач, а не підрядник, оскільки такий акт підрядником не складався.

          Для з‘ясування результатів виконаних робіт позивачем було також складено акт перевірки виконаних робіт по обладнанню складу та колірувальні на базі 2-х контейнерів 20 футів, за змістом якого йдеться про відсутність матеріалів та обладнання на суму 36989 грн. 40 коп.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач у рахунок сплати робіт перерахував відповідачу 116000 грн. 00 коп., що підтверджено платіжними дорученнями від 25.06.09 та від 12.06.09 на суми 58000 грн. 00 коп.

У відповідності до спільного наказу Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.02 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві " КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" та запроваджено їх до застосування з 01.07.02. Тому позивачем обгрунтовано складено акт за типовою формою на суму 90346 грн. 88 коп.

Відповідачем позов не оспорений, доказів повного виконання робіт не надано.

Таким чином неналежне виконання відповідачем зобов'язання по виконанню робіт на суму 25653 грн. 12 коп. підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідальність підрядника за прострочку виконання робіт, які за календарним планом мали бути виконані до 20.07.09, передбачена сторонами у п. 4.5 договору на виконання підрядних робіт № 050601 від 12.06.09 у вигляді пені у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми робіт, по яких настав строк за календарним планом.

Позивачем розраховано пеню у розмірі 2719 грн. 23 коп. за період з 21.07.09 по 03.11.09 у відповідності до чинного законодавства та матеріалів справи, яка є обгрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також заявлено до стягнення 12485 грн. 60 коп. збитків, які обгрунтовані тим, що згідно кошторису № 12/01 від 12.06.09 вартість охоронної сигналізації та монтаж складали 5700 грн. 00 коп., пожежної сигналізації та монтажу –4900 грн. 00 коп., а разом –10600 грн. 00 коп. У зв‘язку з тим, що зазначені роботи не були виконані, позивач уклав договір підряду № 49 від 25.08.09 з ТОВ "Санрайс" на виконання цих робіт, вартість яких склала 23085 грн. 60 коп. та дані кошти були сплачені позивачем повністю, що підтверджено платіжними дорученнями № 16934, №16352. Тобто додаткові витрати склали 12485 грн. 60 коп., що є різницею між передбаченими договором з відповідачем та виконаними фактично іншим підприємством.

У відповідності до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність відповідних елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки /збитки/, причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками та вина правопорушника.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 623 ЦК України, якою регулюється відшкодування збитків, завданих порушенням договірного зобов"язання, боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків має доказуватись кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов"язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред"явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином за матеріалами справи збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення є, зокрема, вартість невиконаних робіт та тих, які виконані ТОВ "Санрайс", розмір яких є реальним та доведеним позивачем відповідно до вимог ст. 623 ЦК України.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Приватного підприємства “Моноліт-Будлуг-А”, м. Луганськ, вул. Переяслівська, буд. 13, ідент. код 35024727 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М. - Україна", м. Київ, вул. Червонопрапорнаа, б. 26, ідент. код 31111213 –25653 грн. 12 коп. збитків, 12485 грн. 60 коп. збитків, 2719 грн. 23 коп. пені, 408 грн. 58 коп. витрат по держмиту та 197 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 30.11.09.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова