Рішення № 6870303, 26.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.09                                                                                 Справа № 17/284

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укрпромвпровадження”, м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

про стягнення 26667 грн. 10 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача –Андрійчук І.М., довіреність № 1377 від 25.11.2009;

від відповідача –Тюрін О.В., юрисконсульт, довіреність №13 від 08.04.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 21785,60 грн., пені у сумі 1310,71 грн., 3% річних у сумі 675,05 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2897,48 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2009 надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 21785,60 грн., пеню у сумі 1309,32 грн., 3% річних у сумі 674,70 грн., інфляційні нарахування у сумі 2897,48 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 344-Ю від 25.11.2009 позов визнає частково, та зазначає, що оскільки договором передбачена 100% передплата, то строк виконання зобов’язання по оплаті товару у разі поставки позивачем без передплати не встановлений, а отже таке зобов’язання вникло у відповідача тільки після тримання претензії 12.05.2009. Таким чином, строк нарахування пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань повинен відраховуватись з 20.05.2009, у зв’язку з чим, пеня складатиме 1087,04 грн., 3% річних –302,61 грн., інфляційні нарахування 544,64 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укрпромвпровадження” (позивач у справі), як Постачальником та Товариством з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір № ТДВ/ВЗК/08036/Ю від 07.02.2008 (далі –Договір) за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікацій, зазначених у Додатках, які є невід’ємною частиною договору, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що асортимент товару передбачається у специфікаціях, які додаються до даного договору у Додатках.

Як встановлено у пунктах 5.1, 5.4 Договору, Постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW (згідно ІНКОТЕРМС-2000) автомобільним транспортом –м. Київ. Датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Згідно пунктів 6.1, 6.5-6.6 Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною вказаною у рахунках-фактурах, погоджених у специфікаціях, зазначених у Додатках до даного договору. Орієнтовна сума договору складає 13000000 грн., і складається з сум специфікацій доданих до даного Договору, які є невід'ємною частиною договору. Сторони передбачили, що сума договору може змінюватися після підписання ними додаткових угод до даного Договору.

Сторонами у пункті 7.1 Договору в редакції протоколу розбіжностей № 1 від 07.02.2008 до Договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у вигляді 100% передплати партії товару.

Факт поставки позивачем відповідачеві продукції підтверджується видатковими накладними на загальну суму 3625536,00 грн.

Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише частково у сумі 3603750,40 грн. та на час розгляду справи ця заборгованість складає 21785,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Також позивач просить стягнути на його користь пеню у сумі 1309,32 грн. за період з 22.10.2008 по 22.04.2009, 3% річних у сумі 674,70 грн. за період з 22.10.2008 по 02.11.2009, інфляційні нарахування у сумі 2897,48 грн. за період з 24.10.2008 по 04.11.2009.

Відповідач з позовними вимогами погоджується частково з підстав викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей та податковими накладними (а.с.37-56) на загальну суму 3625536,00 грн.

Також встановлено, що зобов’язання по перерахуванню позивачеві повної оплати за товар згідно Договору, в обумовлені Договором строки відповідачем виконано не було. Сплачено було 3603750,40 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.57-64). За відповідачем склалась заборгованість у сумі 21785,60 грн.

З пункту 7.1 Договору вбачається, що оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у вигляді 100% передплати партії товару.

Правила щодо попередньої оплати товару встановлені у ст. 693 ЦК України, згідно ч. 1 якої якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Як вже було зазначено, відповідач заборгував позивачу 21785,60 грн., оскільки не виконав своє зобов’язання щодо попередньої оплати вартості продукції за відповідним договором. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Статтею 538 ЦК України встановлено:

1. Виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання, а при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно.

Отже, при нездійсненні відповідачем попередньої оплати за товар, який позивач передав відповідачу без попередньої оплати, відповідач був зобов’язаний здійснити оплату одночасно з поставкою товару, а саме: 21.10.2008, оскільки заборгованість у відповідача виникла за видатковою накладною № У-1844 від 21.10.2008.

Отже, доводи відповідача судом відхиляються з огляду на їх безпідставність. Таким чином, сума основного боргу підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 1309,32 грн. за період з 22.10.2008 по 22.04.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 11.3 Договору у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

У зв’язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 674,70 грн. за період з 22.10.2008 по 02.11.2009 та інфляційних нарахувань у сумі 2897,48 грн. за період з 24.10.2008 по 04.11.2009.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 21785,60 грн., пені у сумі 1309,32 грн., 3% річних у сумі 674,70 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2897,48 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, буд. 1, ідентифікаційний код 34502350, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укрпромвпровадження”, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, офіс 400, поштова адреса: м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416, ідентифікаційний код 35141676, основний борг у сумі 21785,60 грн., пеню у сумі 1309,32 грн., 3% річних у сумі 674,70 грн., інфляційні нарахування у сумі 2897,48 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 266,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,98 грн. 00 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 30.11.2009.

Суддя                                                                       О.С. Фонова