
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"29" серпня 2017 р. Справа № 924/540/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Василишин А.Р. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
без участі представників сторін, які в судове засідання не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Дочірнього підп-риємства «Рітейл Вест» на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2017р. у справі №924/540/17
за позовом Анімаккорд ЛТД м.Нікосія Республіка Кіпр (м.Київ)
до Дочірнього підприємства «Рітейл Вест» м.Ірпінь Київської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» м.Ірпінь Київської обл.
про стягнення 64 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських
прав,-
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2017р. у справі №924/540/ 17 (суддя Виноградова В.В.) частково задоволено позов Анімаккорд ЛТД до Дочірнього підп-риємства «Рітейл Вест» (надалі в тексті – Підприємство), третя особа, яка не заявляє самос-тійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача – Товариство з обмеженою відповідаль-ністю «Астерс Груп» (надалі в тексті – Товариство) про стягнення 64 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.(т.1, арк.справи 205-208).
Рішенням присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 32 000 грн. ком-пенсації, в решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт використання об’єкта авторського права без належного дозволу підтверджується матеріалами справи, проте положен-ня законодавства України не ставлять розмір компенсації у залежність, зокрема, від кількості зафіксованих фрагментів аудіовізуального твору та персонажів, а лише встановлюють право стягнення компенсації виходячи із самого факту вчинення порушення авторського права.(т.1, арк.справи 208).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апе-ляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмель-ницької області від 14.07.2017р. у даній справі та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.(т.2, арк.справи 4-7).
Скаржник вважає, що рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріаль-ного права та неповним з’ясуванням усіх істотних обставин справи. Зазначає, що суд не враху-вав, що компенсація заявлена Позивачем не спів розмірна розміру доходу. Вказує, що матеріа-ли справи не містять доказів які б дали можливість ідентифікувати товар з персонажами «Ма-ша» та «Ведмідь», а придбані за товарним чеком від 09.05.2017р. рушники містять зовсім інші зображення відмінні від персонажів «Маша» та «Ведмідь». Зазначає, також, що поставка здійс-нювалася виключно рушників без зображення об’єктів авторського права Позивача. Зауважує, що Позивачем не доведено про кількість потерпілих внаслідок реалізації товару.(т.2, арк.справи 6).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2017р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 2).
У зв’язку із перебуванням у щорічній відпустці судді Гулової А.Г. на підставі роз поряд-ження керівника апарату від 28.08.2017р. автоматизованою системою документообігу суду про-ведено автоматичну заміну складу колегії суддів, визначено колегію: головуючий суддя Гряз-нов В.В., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р. Колегія у даному складі 28.08.2017р. прий-няла до провадження апеляційну скаргу Позивача.(т.2, арк.справи 18-20).
Сторони не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 29.08.2017р., хоч про час та місце розгляду були повідомлені у встановленому порядку(т.2, арк.справи 15-17), натомість напередодні судового засідання на електронну адресу суду надійшли клопотання Позивача та Відповідача про розгляд справи без участі їх представників.(т.2, арк.справи 22, 24).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуально-го права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Маша і Медведь»-правовласник та Анімак-корд Лтд-набувач 10.12.2014р. уклали договір №ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали «Маша та Ведмідь» та «Машині казки») (надалі в текс-ті – Договір), відповідно до п.1.1 якого правовласник у порядку, передбаченому цим договором, передає та відчужує набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набу-вач зобов’язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.(т.1, арк.справи 18-30).
Відповідно до термінів та визначень, наведених у Договорі, аудіовізуальні твори – це спі-льно кольорові анімаційні серіали «Маша і Ведмідь» та «Машині казки», російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами серій, керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(ви) анімаційних серіалів «Маша і Ведмідь» та «Машині казки», та охороню-вані елементи і об’єкти, які є складовою частиною серій, в тому числі графічне зображення, пер-сонажі, музика і фонограми незалежно від того, чи названі зазначені елементи і об’єкти безпо-середньо в додатках до цього договору.
Правовласник заявляє та гарантує, що правовласник є єдиним володільцем виключного права на аудіовізуальні твори та що після передачі/відчуження за актами передачі прав чи актами приймання-передачі виключне право на аудіовізуальні твори не буде закладено, під арештом та не буде обтяжене жодними іншими зобов’язаннями чи будь-якими іншими інтере-сами будь-якого характеру.(п.1.3 Договору).
Згідно з п.1.4 Договору – виключне право на аудіовізуальні твори передається та відчу-жується правовласником набувачеві у повному об'ємі для використання його будь-яким спосо-бом та у будь-якій формі згідно з умовами цього договору.
Виключне право на аудіовізуальні твори переходить від правовласника набувачу з дати підписання акта передачі прав (п.1.5 Договору).
Пунктом 1.7.1 Договору передбачено, що до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром за всіма діючими ліцензійними договорами (перерахованими у відповідному додатку до цього договору), укладеними правовласником щодо аудіовізуальних творів, право на яке підлягає передачі за цим договором. Правовласник зобов'язується у найкоротший строк по-відомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцен-зійними договорами.
Відповідно до п.2.1 Договору в якості відшкодування за відчуження виключного права на аудіовізуальні твори в рамках цього договору, набувач виплачує правовласнику суму, у стро-ки і спосіб оплати, зазначені у відповідному додатку до договору.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично зна-чимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів «Маша і Медведь» і «Машині казки», графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані зазначені елементи та об’єкти безпосередньо в додатках до договору.
Згідно з п.7.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом усього строку дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії виключного права за застосованим правом.
У решті питань, не передбачених цим договором, сторони керуються діючим законодав-ством Кіпру.(п.10.1 Договору).
Відповідно до додатку №1 від 10.12.2014р. до Договору сторони погодили, зокрема, ос-новні ідентифікуючі характеристики серій аудіовізуальних творів «Маша і Ведмідь» і «Машині казки», права на які підлягають відчуженню згідно з договором.(т.1, арк.справи 31-36).
У додатку №2 від 01.01.2015р. до Договору сторони погодили передачу набувачеві прав та зобов’язань за відповідними ліцензійними договорами, укладеними правовласником до під-писання договору.(т.1, арк.справи 37-48).
У додатку №3 від 01.01.2015р. до Договору сторонами узгоджено суми авансів (мініма-льні гарантії) за виконання аудіовізуальних творів, які були отримані правовласником від від-повідних ліцензіатів на підставі відповідних ліцензійних договорів, укладених правовласником до 01.01.2015р.(т.1, арк.справи 49-51).
30.04.2015р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору, у якій домовились, що серії аудіовізуальних творів і матеріали до них відповідно до п.п.4.1 та 4.2 Договору будуть передані набувачеві, і виключне право на них відчужене в повному об'ємі згідно з п.1.1.1 Договору не пізніше 30.09.2015р. (т.1, арк.справи 52-53).
Крім того, ТзОВ «Маша і Медведь» як правовласник передав Компанії «Анімаккорд Лтд» як набувачу виключне право в повному обсязі на серії з 14 по 26, з 30 по 47 аудіовізуального твору «Маша і Медведь», на серії з 1 по 26 аудіовізуального твору «Машині казки», матеріали до серій 50, 51 аудіовізуального твору «Маша і Ведмідь», про що свідчать акт передачі прав №1 від 01.01.2015 р., акти прийому-передачі №3 від 30.04.2015 р., №4 від 01.07.2015р.,).(т.1, арк. справи 54-63). Так, відповідно до п.4 акта передачі прав №1 від 01.01.2015р. одночасно з пере-дачею права на аудіовізуальні твори «Маша і Медведь» і «Машині казки», вказані в п.2 і п.3 вище, правовласник передав набувачу в повному об’ємі виключні права на всі юридично значи-мі охоронювані елементи і об’єкти аудіовізуального твору, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів та їх окремих серій, перерахованих в п.2 і п.3 вище, графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані зазначені елементи та об’єкти безпосередньо в додатках до договору.
Договір, всі додатки до нього та акти підписані уповноваженими представниками та скріплені відтисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 30,36,48,51,53,57,59,61,63).
Матеріали справи також містять:
- товарний чек №0310 від 09.05.2017р. на суму 49 грн. 80 коп. (ДчП «Рітейл Вест», м.Кам’-янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42/1, магазин «Фуршет» з кафетерієм) про купівлю-продаж руш-ника дитячого велюр 691 в кількості 2 шт.(т.1, арк.справи 72);
- квитанцію Приватбанку від 09.05.2017р. на суму 49 грн. 80 коп., що видана платіжним терміналом «Фуршет» за адресою: м.Кам’янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42.(т.1, арк.справи 72);
- диск CD-R за номером RFD80M-8104380BC на якому міститься відео файл із фіксацією факту придбання в магазині «Фуршет» за адресою: м.Кам'янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42. ДчП «Рітейл Вест» дитячих рушників з використанням зображень персонажів «Маша» та «Мед-ведь».(т.1, арк.справи 91).
Вважаючи, що Відповідач порушив авторське право, Анімаккорд ЛТД звернулося до гос-подарського суду із позовом, в якому просить стягнути за це матеріальну компенсацію.(т.1, арк. справи 2-6). В обґрунтування Позивач зазначає, що 09.05.2017р. у магазині «Фуршет» за адре-сою: м.Кам’янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42/1 було здійснено продаж (реалізацію, розпов-сюдження) контрафактного товару – дитячих рушників з використанням зображень персонажів «Маша» та «Медведь» з аудіовізуального твору – мультиплікаційного серіалу «Маша и Мед-ведь». Позивач посилається на те, що зображення персонажів «Маша» та «Ведмідь» незаконно використовується Відповідачем, без відповідного дозволу Анімаккорд Лтд, яке є власником вик-лючних прав в повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша і Ведмідь», в тому числі і на персонаж «Маша» та «Медведь», який в силу ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороняється як твір та просить суд стягнути 64 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Як вже зазначалося, суд першої інстанції частково задоволив позов, присудивши до стяг-нення з Відповідача на користь Позивача 32 000 грн. компенсації.(т.1, арк.справи 205-209).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задово-ленню, з огляду на наступне:
Предметом даного спору є стягнення матеріальної компенсації за порушення авторсько-го права на твір.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиз-нання або оспорювання.(ст.15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України). Спосо-би захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.1 ч.2 вказаної статті, є визнання права. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 ГК України.
Частиною 1 статті 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.(ст.321 ЦК України).
Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів приймає до уваги, що авторські права це особливий вид прав, який регулюється не лише цивільним кодексом, а й спеціальним нормативним актом – Законом України «Про авторське право та суміжні права» (надалі в тексті – За-кон).
Статтею 7 Закону визначено, що суб’єктами авторського права є автори творів, зазначе-них у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоєм-ці передали свої авторські майнові права.
Авторське право, згідно зі статтею 437 ЦК України, виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціа-льний знак, встановлений законом. Об’єктами авторського права є, зокрема, компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом ін-телектуальної діяльності.(ст.433 ЦК України).
Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної влас-ності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності станов-лять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого ав-тором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.(ст.435 ЦК Ук-раїни).
Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному викорис-танню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не ус-тановлено договором чи законом.(ст.440 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону аудіовізуальний твір – це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відо-бражають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і спри-йняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, те-левізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофіль-ми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікацій-ними), неігровими чи іншими.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, По-зивач є власником виключних прав на аудіовізуальний твір – мультиплікаційний серіал «Маша і Медведь», в тому числі персонажі «Маша» та «Медведь». Виключне авторське право Позивач отримав відповідно до умов договору на відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали «Маша та Ведмідь» та «Машині казки») 10.12.2014р. договір №ММ-2. (т.1, арк.справи 18-30).
За загальним правилом, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.(ст.443 ЦК України).
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбаче-них статтею 50 Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об’єктів суміжних прав, використанні творів і об’єктів суміжних прав з обходом технічних засо-бів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи ство-ренні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до ст.52 Закону, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, Відповідач, здійснюючи в магазині «Фуршет», який знаходиться за адресою: м.Кам’-янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42/1, господарську діяльність розповсюдив товар, зокрема, два рушники, на кожному з яких зображено персонажів «Маша» та «Медведь» з аудіовізуального твору – мультиплікаційного серіалу «Маша і Медведь», без дозволу порушив виключні майнові авторські права Позивача на вказаний аудіовізуальний твір.
При цьому матеріали справи не містять доказів надання Позивачем Відповідачу дозволу на використання ні самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєд-вєдь», ні його персонажів; між сторонами не укладалось жодних договорів на використання заз-начених персонажів.
Крім того, відхиляються як необґрунтовані посилання скаржника на недоведення Пози-вачем придбання контрафактного товару саме в магазині, у якому здійснює господарську дія-льність Відповідач, оскільки товарний чек №0310 від 09.05.2017р. на суму 49 грн. 80 коп. (ДчП «Рітейл Вест», м.Кам’янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42/1, магазин «Фуршет» з кафетерієм) про купівлю-продаж рушника дитячого велюр 691 в кількості 2 шт.(т.1, арк.справи 72); квитан-ція Приватбанку від 09.05.2017р. на суму 49 грн. 80 коп., що видана платіжним терміналом «Фуршет» за адресою: м.Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42.(т.1, арк.справи 72); диск CD-R за номером RFD80M-8104380BC на якому міститься відео файл із фіксацією факту при-дбання в магазині «Фуршет» за адресою: м.Кам’янець-Подільський, вул.Гагаріна, 42. ДчП «Рі-тейл Вест» дитячих рушників з використанням зображень персонажів «Маша» та «Медведь» (т.1, арк.справи 91) та фотокопії рушників в сукупності свідчать протилежне.
Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.432 ЦК України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та ін-ших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.«г» ч.1 ст.52 Закону при порушеннях будь-якою особою, зокрема, автор-ського права, передбаченого статтею 50 закону, суб’єкти авторського права мають право по-давати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компен-с-ції, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний у встановлених пунктом «г» ч.2 ст.52 Закону межах визна-чити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Так, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб’-єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків су-б’єкт такого права доводити не зобов’язаний. Водночас розмір доведених збитків має врахову-ватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. У визначенні розміру такої ком-пенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об’єк-та авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отрима-ного внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність рані-ше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість віднов-лення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. Такої ж думки дотримується Вищий господар-ський суд України, що знай-шло відображення у постанові пленуму від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирі-шення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної влас-ності».
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про ав-торське право і суміжні права» не ставлять розмір компенсації у залежність, зокрема, від кіль-кості зафіксованих фрагментів аудіовізуального твору та персонажів, а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Аналогіч-на правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 09.08.2016р. у справі №910/31626/15).
Певні обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кіль-кості неправомірно використаних об’єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).
Враховуючи викладене, а також те, що матеріалами справи стверджено факт порушення Відповідачем виключних майнових авторських прав позивача суд апеляційної інстанції зазна-чає, що позовні вимоги Анімаккорд Лтд про стягнення компенсації підлягають задоволенню частково – -в сумі 32 000 грн., що становить мінімальний розмір компенсації, визначений ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та відповідає характеру, обсягу пору-шення, розміру доходу, отриманого Відповідачем при реалізації товару із зображенням персо-нажів «Маша» та «Медведь», про що вірно зазначено судом першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд вважає необґрунтованими є посилання Скаржника на прид-бання товару в Третьої особи, оскільки особа, яка розповсюджує примірники, в яких відображе-но об’єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб’єкта такого права, несе від-повідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випад-ку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.(п.27 постано-ви пленуму ВГСУ 17.10.2012р. №12).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інс-танції про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Дочірнього підприємства «Рітейл Вест» на користь Анімаккорд ЛТД компенсації за порушення виключних майнових ав-торських прав в сумі 32 000 грн., а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Отже, з вищевикладених мотивів колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з’ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою. В той же час, судом першої інстанції в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єк-тивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрун-тування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуа-льного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рітейл Вест» на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2017р. у справі №924/540/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №924/540/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Гудак А.В.
Судове рішення № 68701677, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 29.08.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/540/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: