Постанова № 68701478, 06.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа№ 910/11082/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2017

у справі № 910/11082/17 (суддя: Ващенко Т.М.)

за позовом Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

до Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України

про зобов'язання оформити та видати сертифікати

за участю представників сторін:

від позивача: Цвєткова К.В. - представник (довіреність б/н від 24.05.2017), Хасін І.Б. - представник (довіреність б/н від 04.01.2017);

від відповідача: Деледивка С.Л. - представник (довіреність б/н від 04.01.2017);

ВСТАНОВИВ:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (надалі - НМУ ім. О.О. Богомольця) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України (надалі - ДО «Центр тестування») про зобов'язання відповідача оформити та видати сертифікати про результати складення вітчизняними та іноземними студентами ліцензійних інтегрованих іспитів (ЛІІ), проведених у 2017 році в НМУ ім. О.О. Богомольця.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі № 910/11082/17 позов задоволено повністю, зобов'язано ДО «Центр тестування» оформити та видати сертифікати про результати складення вітчизняними та іноземними студентами ліцензійних інтегрованих іспитів (ЛІІ), проведених у 2017 році в НМУ ім. О.О. Богомольця, а саме: «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Медична психологія» (вітчизняні студенти); «Крок 2. Стоматологія» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Фармація» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Технологія парфумерно-косметичних засобів» (вітчизняні студенти).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, ДО «Центр тестування» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 апеляційну скаргу у справі №910/11082/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.09.2017.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзиви на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

У судовому засіданні 06.09.2017 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

06.09.2017 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.01.2013 між НМУ ім. О.О. Богомольця (у тексті договору - НМУ) та ДО «Центр тестування» було укладено Угоду № 1 про співпрацю (далі - Угода), за умовами якої (п. 1.1) сторони приймають на себе взаємні обов'язки щодо спільної організації, удосконалення навчального процесу на додипломному та післядипломному етапах підготовки фахівців та напрямів «медицина» та «фармація», ефективного використання матеріальних, кадрових, фінансових ресурсів, наукового потенціалу, які спрямовані на покращення якості підготовки спеціалістів.

Обов'язками НМУ є: створити належні умови для проведення спільної діяльності, зазначеної в п. 1.1 даної угоди спільно з фахівцями НМУ; брати участь та залучати висококваліфікованих фахівців з числа науково-педагогічних співробітників для проведення фахової експертизи з метою поповнення бази тестових завдань на безоплатній основі; надавати на безоплатній основі аудиторії для проведення тестових екзаменів, ліцензійних іспитів та їх перескладання (п. 2.1 Угоди).

Обов'язками ДО «Центр тестування» є: поширювати у навчальний процес сучасні форми і методи педагогічного оцінювання, що базуються на досягненнях медичної науки і практики охорони здоров'я; забезпечувати науково-педагогічних співробітників та студентів НМУ матеріалами для підготовки та проведення тестування; брати участь в організації та проведенні семінарів, науково-практичних конференцій, експертних комісій, тощо; дотримуватись правил внутрішнього розпорядку НМУ (п. 2.2 Угоди).

Згідно з п. 6.1 Угоди остання набирає чинності з 21 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2017 року.

Угода може бути розірвана достроково: за згодою сторін; на підставах, передбачених діючим законодавством України (п. 6.3 Угоди).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів розірвання Угоди та з огляду на обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/23284/16, яке набрало законної сили, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що Угода є чинною станом на час розгляду справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем лише частково виконано свої зобов'язання за Угодою, а саме, проведено ліцензійні іспити та повідомлено позивача про результати таких іспитів, однак, не оформлено та не видано сертифікати про результати складення вітчизняними та іноземними студентами ліцензійних інтегрованих іспитів (ЛІІ), проведених у 2017 році в НМУ ім. О.О. Богомольця, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і у апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що зупинення виконання ДО «Центр тестування» своїх зобов'язань перед позивачем було зумовлене відмовою НМУ ім. О.О. Богомольця компенсувати витрати на проведення зазначених іспитів та укласти відповідні договори, оскільки Угода № 1 про співпрацю від 18.01.2013 не врегульовує фінансових питань між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем покладеного на нього законом та Угодою обов'язку з оформлення та видачі сертифікатів про результати складення вітчизняними та іноземними студентами ліцензійних інтегрованих іспитів (ЛІІ), проведених у 2017 році в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця.

При цьому, доводи відповідача про порушення позивачем обов'язку здійснити компенсацію за проведення вказаних іспитів суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані, у зв'язку з чим дійшов висновку про неправомірність посилання ДО «Центр тестування» на ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо наявності в останнього права зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основні засади проведення тестових екзаменів «Крок» ліцензійних інтегрованих іспитів як форми зовнішнього оцінювання рівня професійної компетентності студентів (інтернів) вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців у галузі знань «охорона здоров'я» та закладів післядипломної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності визначаються відповідно до Порядку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів, погодженого заступником Міністра охорони здоров'я Лінчевським О. 12.04.2017 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2. Порядку основні організаційно-технологічні заходи щодо підготовки та проведення ліцензійних інтегрованих іспитів здійснює ДО «Центр тестування».

Згідно з п. 1.3 Порядку ліцензійні іспити проводяться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 №251, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 вересня 1998 року № 563/3003; Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, затвердженого наказом МОЗ України від 31 січня 2005 року №53, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 року № 244/10524; наказу МОЗ України від 15 січня 1999 року № 7 «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14 серпня 1998 року №251 «Про затвердження положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою напрямів «Медицина» та «Фармація»; наказу МОЗ України від 20 листопада 2006 року № 762 «Про запровадження ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка» як складової частини державної атестації лікарів-інтернів»; наказу МОЗ України від 20 листопада 2006 року № 763 «Про запровадження ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3. Стоматологія» як складової частини державної атестації лікарів-інтернів, які навчаються в інтернатурі за спеціальністю «Стоматологія», та відповідно до стандартів вищої освіти.

У п. 3.1 Порядку встановлено, що суб'єктами адміністрування ліцензійних іспитів є: Міністерство охорони здоров'я України; ДО «Центр тестування»; Вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку фахівців галузі знань «охорона здоров'я» та заклади післядипломної освіти цих фахівців.

Пунктом 3.2.2 Порядку визначено, що ДО «Центр тестування», зокрема, здійснює організаційно-технологічну підготовку та проведення ліцензійних іспитів; проводить тестування студентів (інтернів) за різними тестами для різних категорій студентів (інтернів), може використовувати різні варіанти тестів; здійснює обробку екзаменаційних бланків відповідей, визначає та оприлюднює результати ліцензійних іспитів, дотримуючись вимог цього Порядку; розробляє та видає інформаційні матеріали за результатами складання ліцензійних іспитів; здійснює оформлення та видачу сертифікатів про результати складання ліцензійних іспитів; здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України.

Пунктами 8.6, 8.7 Порядку встановлено, що при успішному складанні ліцензійного іспиту студенту (інтерну) видається відповідний сертифікат. Оформлення та видача сертифікатів здійснюється у 30-денний термін з дня оприлюднення результатів іспиту. У випадку неуспішного складання ліцензійного іспиту студент допускається до наступних етапів атестації. Сертифікат заноситься до реєстру сертифікатів фахівців з вищої освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» і є додатком до документа про здобуття вищої освіти відповідного освітнього рівня визначених напрямів підготовки. Сертифікати видаються уповноваженому представнику ВНЗ, про що здійснюється запис у відповідному журналі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.08.1998 № 251 затверджено Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» (а.с. 110-112, т. 1), згідно з пунктами 12-15 якого координацію та методичне керівництво з проведення ліцензійних інтегрованих іспитів здійснюють Комісія та Центр тестування після його створення, які в своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами Міністерства охорони здоров'я України, державними міжнародними стандартами вищої освіти, а також цим Положенням.

При успішному складанні ліцензійного інтегрованого іспиту студенту або інтерну видається відповідний сертифікат, форма якого затверджується Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Міністерством освіти України.

Наявність сертифіката є обов'язковою умовою для допуску студента або інтерна до наступних етапів державної атестації при присвоєнні кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Сертифікат заноситься до реєстру сертифікатів фахівців з вищою освітою за спеціальностями напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» і є додатком до документа про здобуття вищої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня визначених напрямів підготовки.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 7 від 15.01.1999 «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.98 № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація» (а.с. 113-115, т. 1) для виконання організаційно-методичних робіт з проведення ліцензійних інтегрованих іспитів згідно з Положенням про систему ліцензійних іспитів створено при МОЗ України Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація»; затверджено форму сертифіката про результати складання тестового екзамену ліцензійного іспиту за погодженням з Міністерством освіти України. Бланк сертифіката є документом, який виготовляється друкарським способом.

Відповідно до п. 5.2 вказаного Наказу директора Центру тестування зобов'язано забезпечити оформлення та видачу сертифікатів про результати складання тестового екзамену ліцензійного іспиту в 30-денний термін, передачу інформації про результати ліцензійного іспиту ректорам вищих навчальних закладів у 7-денний термін. Ведення реєстру сертифікатів.

Крім того, як вбачається зі Статуту ДО «Центр тестування», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №1076 від 17.10.2016, предметом діяльності відповідача є, зокрема, видача сертифікатів за результатами складання ліцензійних іспитів здобувачів вищої освіти галузі знань 22 «охорона здоров'я» (п. 2.6 Статуту).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України та ст. 176 ГК України, суб'єкти господарювання мають права разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання на умовах, визначених договором про спільну діяльність.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаної Угоди у позивача та відповідача виникли правовідносини, пов'язані зі спільною діяльністю з організації, удосконалення навчального процесу на додипломному та післядипломному етапах підготовки фахівців та напрямів «медицина» та «фармація», ефективного використання матеріальних, кадрових, фінансових ресурсів, наукового потенціалу, які спрямовані на покращення якості підготовки спеціалістів.

При цьому, як правильно встановлено місцевим господарським судом, умовами укладеної Угоди не встановлено обов'язку позивача оплачувати відповідачу компенсацію витрат на проведення ліцензійних іспитів.

Частина 2 статті 1131 Цивільного кодексу України встановлює, що умови договору про спільну діяльність, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відхилено доводи відповідача про необхідність здійснення позивачем компенсації витрат ДО «Центр тестування» на проведення ліцензійних іспитів, оскільки укладеною між сторонами Угодою не встановлено відповідного обов'язку НМУ ім. О.О. Богомольця.

Враховуючи відсутність встановленого Угодою обов'язку зі здійснення компенсації витрат на іспити, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність погодженого сторонами положення, що передбачає звільнення позивача від такого обов'язку як таке, що не відповідає змісту укладеного правочину, адже сторони правочину зобов'язані виконувати саме ті обов'язки, які прямо встановлені останнім.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що жоден із нормативних актів, що регулює питання складання ліцензійних інтегрованих іспитів, не ставить видачу сертифікатів у залежність від їх оплати.

Посилання апелянта на п. 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.05.1999 №105 «Про затвердження Статуту Центру тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація», колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 3 вказаного Наказу фінансове забезпечення діяльності Центру тестування, як компенсація вартості отримання від фахівців послуг по встановленню відповідності якості підготовки фахівців державним стандартам вищої освіти, здійснюється у встановленому порядку за рахунок витрат вищих навчальних закладів.

Однак, як правильно зауважив позивач та не спростував відповідач, враховуючи відсутність законодавчо встановленого порядку компенсації, ДО «Центр тестування» врегульовує відповідні питання з кожним вищим навчальним закладом на договірній основі.

Зважаючи на те, що між сторонами було укладено лише Угоду №1 від 18.01.2013, яка не передбачає обов'язку НМУ ім. О.О. Богомольця з оплати коштів на виготовлення сертифікатів та компенсації будь-яких витрат ДО «Центр тестування» на проведення іспитів, висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача обов'язку видати сертифікати незалежно від їх оплати є правомірним.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, відповідно до п. 8.6 Порядку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів, погодженого заступником Міністра охорони здоров'я Лінчевським О. 12.04.2017 на відповідача покладено обов'язок оформлення та видачі сертифікатів у 30-денний термін з дня оприлюднення результатів іспиту.

Сторонами у справі визнається, що ДО «Центр тестування» частково виконав умови укладеної Угоди про співпрацю, надіславши ректору НМУ ім. О.О. Богомольця результати складання студентами ліцензійного іспиту «Крок 2» у 2017 році, а саме:

- 02.06.2017 №0617.02/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Крок 2. Загальна лікарська підготовка»;

- 03.06.2017 №0617.92/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Krok 2.Medicine»;

- 02.06.2017 №0617.08/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Крок 2. Медична психологія»;

- 12.06.2017 №0617.16/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Крок 2. Технологія парфумерно-косметичних засобів»;

- 12.06.2017 №0617.4/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Крок 2. Стоматологія»;

- 12.06.2017 №0617.05/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Крок 2. Фармація»;

- 12.06.2017 №0617.51/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Krok 2. Pharmacy»;

- 12.06.2017 №0617.94/10 - результати складання ліцензійного іспиту «Krok 2. Stomatology»;

- 27.06.2017 №0617.02./10 - результати складання ліцензійного іспиту студентів, які були відсутні з поважної причини на іспитах «Крок 2. Загальна лікарська підготовка», «Крок 2. Стоматологія», «Крок 2. Фармація» та «Крок 2. Технологія парфумерно-косметичних засобів».

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами оформити та видати відповідні сертифікати, що підтверджується листом вих. № 120/2-767 від 21.06.2017, вих. №120/1-821 від 05.07.2017 (а.с. 27-28, т. 1, а.с. 25-26, т. 2).

Однак, як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідних сертифікатів відповідачем оформлено та видано у встановлений строк не було.

При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача, який наголошував на тому, що листом від 22.02.2017 ДО «Центр тестування» повідомила НМУ ім. О.О. Богомольця про односторонню відмову від виконання Угоди в порядку ч. 3 ст. 538 ЦК України, враховуючи наступне.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що ДО «Центр тестування» попереджає позивача про те, що відмова останнього від розірвання Угоди потягне за собою наслідки звільнення відповідача від виконання зобов'язань за Угодою, у зв'язку із порушенням позивачем її умов та гарантій, у тому числі щодо заперечення законності перебування ДО «Центр тестування» у приміщеннях по вул. Пушкінська, 22 (а.с. 15-17, т. 2).

За приписами ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач не довів факту порушення позивачем умов Угоди чи норм чинного законодавства України щодо невиконання своїх зобов'язань, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування ДО «Центр тестування» положень ч. 3 ст. 538 ЦК України.

При цьому, твердження апелянта про істотне порушення позивачем умов Угоди, що виявилося, зокрема, у пред'явленні НМУ ім. О.О. Богомольця вимоги про виселення ДО «Центр тестування» з приміщень по вул. Пушкінська, 22, намаганні стягнути вартість «упущеної вигоди» за 11 років використання приміщень, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що спростовується рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/23284/16 (а.с. 117-126, т. 1).

Так, у вказаному рішенні, яке не було оскаржене та набрало законної сили, було встановлено, що фармацевтичний корпус за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 22, загальною площею 2433,6 кв.м знаходиться на балансі позивача - НМУ ім. О.О. Богомольця, та передане йому наказом МОЗ України від 08.04.2016 №329 в оперативне управління, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні позивачем нежитловими приміщеннями фармацевтичного корпусу шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 174,1 кв.м, є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім того, суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги про відшкодування відповідачем на користь позивача збитків за час користування приміщеннями, які складаються з витрат за сплачені комунальні послуги у розмірі 62 439,05 грн.

При цьому, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18,00 грн збитків у вигляді недоотриманої орендної плати та 395 017,56 грн упущеної вигоди було визнано судом недоведеними та відмовлено в їх задоволенні.

Колегія суддів зазначає, що пред'явлення відповідного позову до суду є правом НМУ ім. О.О. Богомольця на захист своїх порушених чи оспорюваних прав та законних інтересів, та не може вважатися порушенням умов укладеної між сторонами Угоди про співпрацю.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України, як на підставу зупинення відповідачем видачі сертифікатів, оскільки відповідно до вказаної норми зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Однак, як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції не було встановлено, а відвідачем не було доведено факту неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеною між сторонами Угодою.

Твердження апелянта про систематичне ухилення від укладання договору на компенсацію витрат ДО «Центр тестування» на проведення ліцензійних іспитів, відсутність намірів узгоджувати укладання таких договорів, що є порушенням НМУ ім. О.О. Богомольця як принципів господарського договірного права, так і загально-цивілістичних засад справедливості, добросовісності та розумності, колегією суддів відхиляється як необґрунтоване, оскільки відповідачем не зазначено яким чином відмова від укладення таких договорів виключає можливість видачі останнім сертифікатів про результати складання студентами ліцензійних інтегрованих іспитів.

Також апелянт не навів суду фактів порушення позивачем конкретних обов'язків, встановлених Угодою чи іншим нормативно-правовим актом України, від яких залежить виконання ДО «Центр тестування» свого законодавчо визначеного обов'язку з видачі сертифікатів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово на відповідні пропозиції ДО «Центр тестування» надавав свої обґрунтовані відповіді, зокрема, листами вих. №120/1-339 від 13.03.2017, №120/1-340 від 13.03.2017, №120/1-679 від 31.05.2017 (а.с. 16-26, т. 1)

Разом з тим, як правильно зазначив місцевий господарський суд, відповідач не позбавлений права з огляду на направлені ним проекти договорів про калькуляцію витрат, встановлення відповідності якості підготовки фахівців, тощо, звернутись з окремим позовом до суду з вимогами до позивача про зобов'язання укласти окремий договір про компенсацію витрат на проведення ліцензійних іспитів або про внесення змін до Угоди в частині обов'язку позивача здійснювати компенсацію витрат на проведення ліцензійних іспитів, адже згідно з п. 6.2 Угоди зміни та доповнення до неї приймаються шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, останній в порушення своїх зобов'язань не виконав покладеного на нього законом та Угодою обов'язку з оформлення та видачі сертифікатів про результати складення вітчизняними та іноземними студентами ліцензійних інтегрованих іспитів (ЛІІ), проведених у 2017 році в НМУ ім. О.О. Богомольця, а саме: «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Медична психологія» (вітчизняні студенти); «Крок 2. Стоматологія» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Фармація» (вітчизняні студенти, іноземні рос. та англ. форми навчання); «Крок 2. Технологія парфумерно-косметичних засобів» (вітчизняні студенти).

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем вищевказаних зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При цьому, судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, було правомірно покладено судовий збір на відповідача.

Доводи апелянта стосовно того, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 28.07.2017 у справі № 910/11082/17 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ДО «Центр тестування» - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі № 910/11082/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 у справі № 910/11082/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11082/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук