Постанова № 68701449, 06.09.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2017р. справа № 908/3262/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача за первісним позовом: ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача за первісним позовом: ОСОБА_5 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від20.02.2017р. по справі№ 908/3262/16 (суддя Зінченко Н. Г.)за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжяпро за зустрічним позовом до прозобов'язання виконати умови договору та прийняти обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ визнання недійсним договору та стягнення 1 396 282,64 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ (далі Позивач за первісним позовом, ТОВ «АББ ЛТД») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжя (далі Відповідач за первісним позовом, ТОВ «Електра») виконати умови договору та прийняти обладнання.

26.01.2017р. на адресу Господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 60 ГПК Господарського процесуального кодексу України у цій справі від ТОВ «Електра» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 20.01.2017р. до ТОВ «АББ ЛТД» про визнання договору поставки № 96/1 від 15.04.2016р. недійсним та стягнення 1 396 282 ,64 грн передоплати.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2017р. (повний текст підписано 24.02.2017р.) по справі № 908/3262/16 у задоволенні первісного позову ТОВ «АББ ЛТД» відмовлено, зустрічний позов ТОВ «Електра» задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним Договір поставки № 96/1 від 15.04.2016р., укладений між ТОВ «АББ ЛТД» та ТОВ «Електра». Стягнуто з ТОВ «АББ ЛТД» на користь ТОВ «Електра» 1 396 282,64 грн. передоплати та 22 544,24 грн судового збору за подання зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2017р. по справі № 908/3262/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «АББ ЛТД» в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області, в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача суми пені, у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що договір поставки № 96/1 від 15.04.2016р. був виконаний лише однією зі сторін, зокрема, відповідачем за первісним позовом. Окрім того, незаконним висновком суду, на думку апелянта, є й те, що саме позивач за первісним позовом несе відповідальність за помилку у виборі товару, що не відповідає нормам Закону, обставинам справи і є підставою для скасування такого рішення.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді Радіонова О. О., Стойка О. В.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2017р. до Донецького апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення № 31/08-03 від 31.08.2017р. до відзиву на апеляційну скаргу, який було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

Окрім того, 05.09.2017р. на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» було надано пояснення № 935 від 01.09.2017р. по справі, яке також було досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та зазначених вище поясненнях.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях на останню.

Під час апеляційного перегляду спірного судового акту, у судовому засіданні, відповідач за первісним позовом надав колегії суддів клопотання б/н від 06.09.2017р. про приєднання копій документів до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З матеріалів справи не вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач за первісним позовом звертався до суду із відповідним клопотанням.

З огляду на зазначене, апеляційний суд не вбачає наявності обєктивної неможливості у відповідача за первісним позовом надати усі наявні у нього докази своєчасно суду першої інстанції. Відтак не приймає до уваги зазначене вище клопотання як доказ по справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з порушенням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.2016р. між ТОВ «АББ ЛТД» (Постачальник) та ТОВ «Електра» (Покупець) було укладено Договір поставки № 96/1 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Постачальник постачає Покупцю електротехнічне обладнання, в подальшому Обладнання, за типами, ціною, технічними характеристиками та в кількості згідно з Додатком 1, який є невідємною частиною цього Договору, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.08.2016р. до Договору) ціна за одиницю Обладнання вказана в Додатку 1. Загальна вартість Обладнання складає 1163568,87 грн, крім того податок на додану вартість складає 232 713,77 грн. Загальна вартість Обладнання з ПДВ складає 1 396 282,64 грн, що є гривневою складовою вартості Обладнання.

Сторони погодили, що гривнева складова вартості Обладнання може бути перерахована на умовах п. 2.3 цього Договору, загальна вартість, разом з ПДВ, у розмірі 48780,00 євро залишається сталою та може бути змінена тільки на основі додаткової угоди, підписаної обома Сторонами.

Ціна за одиницю Обладнання та загальна вартість Обладнання визначені включаючи умови поставки DDP за адресою: для вводів 150 кВ ПС Кіровоградська вул ОСОБА_6, 1, м. Кіровоград; для вводів 110 кВ ПС Новомиргород, пер. Франко, 6, м. Новомиргород, Кіровоградська обл. у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно з п. 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.08.2016 до Договору) оплата Обладнання Покупцем здійснюється виключно на підставі наданого рахунку Постачальника шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи:

2.2.1. І етап попередня оплата у розмірі 704 871,00 грн, в тому числі ПДВ 117478,50 грн, - сплачено 26.04.2016р., за курсом Міжбанку на 25 квітня 2016 року 28,55 грн за 1 євро;

2.2.2. ІІ етап попередня оплата у розмірі 691 411,64 грн, в тому числі ПДВ 115235,27 грн, - підлягає оплаті не пізніше 31.08.2016р., згідно курсу Міжбанку на 30 серпня 2016 року 28,70 грн за 1 євро.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка Обладнання за цим Договором здійснюється на умовах DDP за адресою: для вводів 150 кВ ПС Кіровоградська вул ОСОБА_6, 1, м. Кіровоград; для вводів 110 кВ ПС Новомиргород, пер. Франко, 6, м. Новомиргород, Кіровоградська обл. у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно з п. 3.2 Договору Постачальник постачає Обладнання:

- поз. 1, 2 не пізніше ніж через 21 тиждень від дати отримання попередньої оплати за І етапом (за умови виконання п. 2.3.), але за умови, що в цей же строк отримає попередню оплату за ІІ етапом (за умови виконання п. 2.3. та п. 2.2.2. Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що приймання Обладнання за кількістю та комплектністю відбувається у Місці поставки уповноваженими (на підставі довіреності, або іншого документу за підписом та печаткою Покупця) представником Покупця в день фактичного прибуття Обладнання до Місця поставки. У випадку виявлення невідповідності за кількістю або комплектністю, Покупець має право обрати один з наступних варіантів: 1) прийняти Обладнання із зазначенням відповідного факту із вказанням кількості та переліку недопоставленого та/або некомплектного Обладнання у відповідній товарній накладній; 2) відмовитися від приймання некомплектного Обладнання, та в той же день скласти рекламаційний акт із представником Постачальника.

Відповідно до п. 3.4 Договору Постачальник зобов'язаний у найкоротший термін, але у строк не більший ніж строк поставки Обладнання, передбачений цим Договором за умови отримання відповідного документу (товарної накладної або рекламаційного акту) здійснити допоставку Обладнання у належній кількості/комплектності.

Згідно з п. 3.5 Договору Покупець зобов'язаний організувати усі необхідні умови для приймання Обладнання в Місці поставки в строк визначений у відповідному повідомлення Постачальника або зазначений у відповідній Специфікації до цього Договору, а саме (включаючи але не обмежуючись): забезпечити прибуття транспорту придатного для вивозу Обладнання з території Місця поставки, відповідний кваліфікований персонал для проведення завантаження, наявність уповноваженого представника Покупця (із завіреними, печаткою Покупця, оригіналом документу що уповноважує його прийняти Обладнання; така копія передається представнику Постачальника, або водію транспорту, що доставив Обладнання до місця поставки, в день поставки). Покупець зобов'язується прийняти Обладнання в строк визначений у відповідному повідомлення Постачальника або у відповідній Специфікації до цього Договору та в цей же строк підписати товару супровідні документи.

Якщо Покупець передбачає, що він не зможе прийняти Обладнання у вказаний у повідомленні Постачальника або Специфікації строк, він має негайно письмово повідомити про це Постачальника із вказанням причини та строку, у який він зможе прийняти поставку. На підставі вказаного повідомлення Покупця Постачальник узгоджує із Покупцем новий строк поставки Обладнання, про що укладається відповідна додаткова угода до цього Договору. В такому випадку до Постачальника не застосовується відповідальність, передбачена цим Договором за прострочку поставки Обладнання. Якщо встановлення нового строку поставки спричинило додаткові витрати Постачальника (включаючи додаткові витрати на транспортування, простій транспорту, зберігання Обладнання), Покупець зобов'язаний відшкодувати такі витрати Постачальнику протягом 15 календарних днів з моменту направлення Постачальником відповідної претензії.

Згідно з п. 3.6 Договору якщо Покупець не приймає поставку в узгоджений відповідно до п.3.5 цього Договору термін, або якщо Сторони не дійшли згоди щодо такого нового терміну поставки, він у будь-якому випадку має виплатити загальну вартість Обладнання так, як би поставка мала місце, якщо Сторони не погодять інше.

Якщо Покупець безпідставно (без надання відповідного рекламаційного акту, з відповідними додатками) відмовився приймати Обладнання, або не забезпечив умов (визначених у п. 3.5. цього Договору) для приймання Обладнання, тоді Обладнання вважається поставленим Постачальником, в останній день строку поставки Обладнання визначений у відповідному повідомленні Постачальника або у відповідній Специфікації на основі супровідних документів підписаних Постачальником (видаткова накладна).

У випадку, якщо така ситуація спричинила додаткові витрати Постачальника (включаючи додаткові витрати на транспортування, простій транспорту, зберігання Обладнання), Покупець зобов'язаний відшкодувати такі витрати Постачальнику протягом 15 календарних днів з моменту направлення Постачальником відповідної претензії.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що день поставки Обладнання є днем (дата вказана у видатковій накладній) його фактичної передачі Покупцю у Місці поставки за відповідними супровідними документами визначними цим Договором, а у випадку порушення Покупцем вимог п. 3.5, 3.6. цього Договору - день (дата вказана у видатковій накладній) підписання відповідної супровідної документації Постачальником. Обладнання приймається Покупцем шляхом підписання уповноваженим представником Покупця відповідної супровідної документації видаткової накладної), або на умовах визначених в п.3.6. цього Договору. Ризик випадкової загибелі Обладнання переходить до Покупця в день поставки Обладнання, а право власності на Обладнання в день підписання Покупцем відповідної супровідної документації.

Відповідно до п. 7.1 Договору Постачальник не несе відповідальності за помилки у виборі чи неправильне використання Обладнання Покупцем.

Згідно з п. 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2016р.

Відповідно до п. 10.8 Договору після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри, що стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.

Так, на виконання умов договору, 15.04.2016р. сторони підписали Додаток № 1 до Договору поставки № 96/1 від 15.04.2016р., в якому погодили специфікацію зведених цін Обладнання (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.08.2016р. до Договору) всього з ПДВ на суму 1 396 282,64 грн:

- артикул: 1.9.004 RY; ввід BRIT R-90-110-550/800 (KH1.9.004RУ); кількість 3 шт.; ціна за одиницю 131 670,77 грн; ціна всього 395 012,31 грн;

- артикул: BRIT170(KH1.9.020); ввід BRIT R-90-170-750/800 (KH1.9.020); кількість 3 шт.; ціна за одиницю 256 185,52 грн; ціна всього 768 556,56 грн.

На виконання умов Договору ТОВ Електра було здійснено оплату на загальну суму 1 396 282,64 грн:

-І етап оплати 26.04.2016р. у розмірі 704 871,00 грн;

-- ІІ етап оплати 31.08.2016р. року у розмірі 691 411,64 грн.

Укладенню Договору передувало обговорення та листування між сторонами з приводу технічних характеристик та вартості Обладнання, термінів поставки та інших умов.

Керуючись визначенням та маркуванням продукції, яка раніше постачалася ТОВ АББ ЛТД в адресу ТОВ Електра для виконання робіт для ПАТ Кіровоградобленерго, 11.02.2016р. ТОВ Електра надіслало на адресу ТОВ АББ ЛТД запит комерційної пропозиції щодо постачання високовольтних вводів виробництва АВВ Місаfil (Швейцарія) згідно замовлення:

1)заміна високовольтних вводів (3 шт.) ГТГ II-44-150/800 на RТКF-170, 2012.02-ПЗ, 2012.02-ЕП (в запиті зазначено, що передбачається монтаж вводів з твердою ізоляцією типу RТКF-170-750/800 КSІ (прим. КSІ - абревіатура, що використовується виробником вводів, які раніше замовлялись ТОВ Електра у ТОВ АББ ЛТД,- АВВ Місаfil - для визначення матеріалу ізоляції "полімер");

2)заміна герметичних маслонаповнених вводів на сухі вводи силових трансформаторів 110 кВ: 1Т ПС "Новомиргород - 150/110 кВ": монтаж вводів з твердою ізоляцією типу STARIP-Si 550-126-800 ЕЗ 104S 3 шт.

Запитана ТОВ Електра була пропозиція щодо продукції виробництва Швейцарії, відповідно до маркування типу продукції виробника АВВ Мicafil, у звязку з тим, що раніше, згідно Договору № 198 від 27.04.2012р. ТОВ АББ ЛТД вже виконувало постачання такої продукції на адресу ТОВ Електра.

У відповідь на запит від 11.02.2016р. ТОВ АББ ЛТД були надіслані комерційні пропозиції на поставку обладнання іншого виробника - АББ Росія, та відповідно - з іншою назвою продукції:

- 19.02.2016р. - Комерційна пропозиція для ТОВ "Електра" від 19.02.2016р. на поставку обладнання для ПС "Новомиргород -150/110кВ": 1) назва продукції ВRIТ-R-90-110-550800 (КН1.9.004R.У) - 3 шт., ціна за одиницю 4 652,00 Євро, усього 16 747,20 Євро;

- 02.03.2016р. - Комерційна пропозиція для ТОВ "Електра" від 19.02.2016р. на поставку обладнання: 1) назва продукції: вимикаючий ввід ВRІВ-90-35-195/1000 (КН1.9.009) - 6 шт., ціна за одиницю 2 229,00 Євро, усього 16 048,00 Євро.

В подальшому 29.03.2016р. ТОВ АББ ЛТД були надіслані опитувальні листи для узгодження технічних характеристик обладнання, що поставлятиметься згідно комерційної пропозиції, та особливих вимог замовника.

Опитувальні листи були заповнені ТОВ Електра спільно із замовником робіт - ПАТ Кіровоградобленерго, та надіслані 06.04.2016р. на електронну адресу ТОВ АББ ЛТД.

В опитувальних листах було чітко зазначено, що при виробництві вводів повинен використовуватися полімерний ізолятор:

1)титульний лист, таблиця з описом продукції: навпроти слів "полімерний ізолятор (сірий)" зазначено відмітку "х" та напис "так";

2)стор.1(2), пункт 2 "Матеріал ізолятора" - підтверджуючу відмітку зазначено навпроти слова "полімер".

На підставі опитувальних листів ТОВ АББ ЛТД, як постачальником, було сформовано загальну комерційну пропозицію, яку надіслано на електронну пошту ТОВ Електра 11.04.2016р..

Комерційна пропозиція для ТОВ Електра на поставку обладнання для ПАТ Кіровоградобленерго від 11.04.2016р. на загальну суму (з ПДВ) 49 680,00 Євро, містила в собі наступні позиції:

1.Назва продукції: ВRIТ-R-90-110-550/800 (КН1.9.004RУ) - 3 шт., ціна за одиницю 4 600,00 Євро, усього 13 800 Євро (крім того, ПДВ 2 760,00 Євро);

2.Назва продукції: ВRІТ-R-90-170-750/800 (КН1.9.020) - 3 шт., ціна за одиницю 9 200,00 Євро, усього 27 600 Євро (крім того, ПДВ -5 520,00 Євро).

Так, 12.09.2016р. позивачем за первісним позовом було доставлено обладнання до місця поставки, зазначеного у Договорі, автомобільним перевізником ТОВ «ДМС Транс», про свідчить товарно транспорта накладна № 4826 від 09.09.2016р. а також акт № ОУ-0000171 здачі приймання робіт (надання послуг) від 16.09.2016р. про транспортно-експедиторське обслуговування.

Втім, відповідачем за первісним позовом не було організовано приймання обладнання в місці поставки, що змусило позивача за первісним позовом повернутися у місце завантаження обладнання та призвело до додаткових витрат скаржника.

Ухвалюючи спірне рішення у справі, суд першої інстанції відмовив ТОВ «АББ ЛТД» у задоволенні позову та дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову з посиланням на те, що Договір був виконаний лише однією з сторін, а саме - ТОВ «Електра», яке повністю оплатило продукцію, стосовно характеристик якої воно помилилося, відтак повернення сторін в первісний стан (реституція) має відбуватися шляхом повернення відповідачу за первісним позовом сплачених ним коштів за недійсним правочином на загальну суму 1 396282,64 грн.

Донецький апеляційний господарський суд, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог ТОВ «АББ ЛТД» та ТОВ «Електра», дослідивши всі обставини в їх сукупності, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач за зустрічним позовом повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Підставою визнання недійсним Договору поставки № 96/1 від 15.04.2016р., укладеного між сторонами, позивач за зустрічним позовом вважає те, що даний правочин вчинений ним під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а тому зазначений договір має бути визнаний недійсним. Крім того, враховуючи недійсність договору та виконання його з боку ТОВ Електра в частині сплати позивачу за первісним позовом поредоплати 1 396 282,64 грн, зазначена сума підлягає поверненню ТОВ Електра в порядку реституції.

Проте, на думку колегії суддів, вказані доводи позивача за зустрічним позовом є недоведеними, безпідставними та такими, що не можуть слугувати правовою підставою для визнання недійсним спірного договору.

Відповідно до частини 1 статті 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства (п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що правомірно породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору у справі, що переглядається, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016р. у справі № 6-232цс16.

Відповідно до погодженого сторонами п. 7.1 Постачальник не несе відповідальності за помилки у виборі чи неправильне використання Обладнання Покупцем.

З наведеного, апеляційний господарський констатує недоведеність відповідачем за первісним позовом факту укладення оспорюваного договору під впливом помилки у контексті приписів ст..229 ЦК України, адже ТОВ Електра не доведено, що:

- ізолятори електричні «керамічні» менш якісні ніж «полімерні»,

- використання останніх неможливе або це зумовить виникнення труднощів у використанні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач за первісним позовом в установленому статтями 32, 33 ГПК України порядку обставини справи не спростував, не надав суду доказів, що спірний правочин було вчинено саме під впливом помилки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте при неповному зясуванні усіх обставин справи та при не правильному застосуванні норм матеріального права, що зумовлює скасування цього рішення з прийняттям нового про задоволення первісного позову ТОВ «АББ ЛТД» і відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ Електра.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сума витрат по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою та апеляційною скаргою покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2017р. по справі № 908/3262/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 19276348) виконати умови договору поставки № 96/1 від 15.04.2016р. та прийняти обладнання, визначене у Додатку № 1 до Договору поставки № 96/1 від 15.04.2016р.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжя відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 19276348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД», м. Київ (ЄДРПОУ 21664678) суму судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 600,00 грн. та суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 27 300,00 грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 позивачу;

2 відповідачу;

1 до справи;