Рішення № 68701188, 05.09.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.2017

Справа № 920/732/17

За позовом Приватного підприємства «Явір-2005», м. Полтава,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод», м. Буринь Сумської області,

про стягнення 62415 грн. 00 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви, поданої до господарського суду 07.08.2017, просить стягнути з відповідача на свою користь 62415 грн. 00 коп. заборгованості, а саме: 52012 грн. 50 коп. основного боргу за договором про надання послуг з фізичної охорони № 69/16/НП від 11.10.2016, 10402 грн. 50 коп. штрафу; а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неприбуття останнього у судове засідання суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання також не прибув, однак надіслав до суду клопотання № 1031 від 04.09.2017 про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Також у поданому клопотанні представник позивача повідомив суд про те, що відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 52012 грн. 50 коп.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 між Приватним підприємством «Явір-2005» (позивачем у справі, за договором - охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» (відповідачем, замовником за договором) було укладено договір №69/16/НП про надання послуг з фізичної охорони.

Згідно п. 2.1 договору № 69/16/НП від 11.10.2016 замовник замовляє, а охорона надає послуги з охорони, а саме приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об'єкті замовника згідно додатку № 2 до договору. Охорона об'єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно у календарні дні тижня згідно з додатком № 1 до даного договору.

У розділі 3 договору № 69/16/НП сторони узгодили ціну договору та порядок розрахунків. Так, ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у додатку №1 до договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється із внесенням сторонами відповідних змін до договору. Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 5-го числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок охорони, згідно виставлених охороною рахунків. Підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 05-го числа місяця, наступного за звітним, підписати Акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник охороні. У випадку непідписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п.3.4., вважається, що замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору. В разі наявності обґрунтованих зауважень до охорони, замовник зобов'язаний в термін 5 (п'яти) календарних днів з дня виявлення зауважень, направити охороні свої письмові претензії. Якщо замовник не заявить свої письмові претензії, він втрачає право у подальшому, при підписанні Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за відповідний місяць посилатися на ці зауваження, як на підставу відмови від підписання Акту або на порушення умов договору (пункти 3.1 – 3.6 договору).

Перелік об’єктів та розрахунок вартості послуг охорони об’єктів міститься у додатку № 1 до договору від 11.10.2016, згідно якого позивач надавав охоронні послуги відповідачеві на об’єкті – Комплекс «Бобровицький молокозавод», вартість наданих послуг визначена у розмірі 52012 грн. 50 коп.

За даними згідно додатку № 2 до договору від 11.10.2016 об’єкт, що переданий під охорону, розташований по вул. Чернігівській, 50 у м. Бобровиця Чернігівської області.

Відповідно до Акту приймання під охорону від 11.10.2016 позивач прийняв під охорону наступні об’єкти: Комплекс «Бобровицький молокозавод», Комплекс «Очисні споруди Бобровицького молокозаводу».

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем був виставлений відповідачеві на оплату рахунок № 338 від 01.02.2017 щодо сплати 52012 грн. 50 коп. вартості наданих охоронних послуг.

Судом також встановлено, що листом № 40 від 22.02.2017 відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання договору № 69/16/НП від 11.10.2017 з 28.02.2017.

У свою чергу, позивач направив на адресу відповідача для підписання два примірника Акту надання послуг № 325 від 28.02.2017.

Враховуючи, що відповідачем не був повернутий позивачеві підписаний примірник Акту наданих послуг, та не було проведено оплату за охоронні послуги, надані у лютому 2017 року, позивач направив відповідачу лист № 816 від 21.07.2017 з вимогою оплатити надані охоронні послуги згідно виставленого рахунку № 338 від 01.02.2017. Однак, як зазначав позивач, відповідачем не були вчинені дії, спрямовані на погашення виниклої заборгованості і тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п.3 ст. 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, в силу приписів ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з цим, положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Протягом судового розгляду справи відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 52012 грн. 50 коп., відповідні докази на підтвердження даного факту наявні у матеріалах справи (позивачем подана для долучення до матеріалів справи копія платіжного доручення № 5094 від 17.08.2017).

Враховуючи, що сплата суми основного боргу відбулась після порушення провадження у справі, суд зазначає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10402 грн. 50 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.3 договору № 69/16/НП від 11.10.2016 у разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше тридцяти календарних днів, замовник сплачує охороні штраф у розмірі 20% від вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов’язань щодо оплати послуг.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Види штрафних санкції у сфері господарювання визначені ст. 230 ГК України, а саме: штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняться у письмовій формі.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10402 грн. 50 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, також підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Конотопське шосе, 1; код ЄДРПОУ 39580318) на користь Приватного підприємства «Явір-2005» (36007, м. Полтава, вул. Хлібозаводська, 1; код ЄДРПОУ 33574487) 10402 грн. 50 коп. штрафу, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 52 012 грн. 50 коп. основного боргу – провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.09.2017.

Суддя В.Л. Котельницька