Рішення № 68701095, 06.09.2017, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
06.09.2017
Номер справи
916/1646/17
Номер документу
68701095
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2017 р.

Справа № 916/1646/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Кам`янський»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР»;

про стягнення

Суддя: Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 13.07.2017р. Приватне акціонерне товариство «Кам`янський» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 100000,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2017 року порушено провадження у справі № 916/1646/17; призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.07.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив суд відкласти розгляд справи, у зв’язку з перебуванням уповноваженого представника підприємства у відпустці по 15.08.2017р., додатково зазначивши, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» позовні вимоги не визнає повністю.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 06.09.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.06.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Кам'янський» (на сьогоднішній день відповідно до рішення загальних зборів від 28.04.2017р. - Приватне акціонерне товариство «Кам`янський») (далі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» (далі – Покупець) було укладено Договір поставки № 17-06/2016, відповідно до якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцеві товар - виноматеріал столовий сухий білий в кількості 6000 декалітрів, по ціні 100,00 гривень за 1 дал. на загальну суму 600 000,00 гривень.

12.09.2016р., сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 17-06/2016, про поставку - виноматеріалу столового сухого білого «Рислінг» в кількості 10 200 декалітрів, по ціні 130,00 гривень за 1 дал. на суму 1 326 000,00 гривень.

Відповідно до умов п.8.1., даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 3.10. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується надати товар Покупцеві у строк до 30.10.2016р.

Згідно п.4.1. Договору Покупець проводить передплату 25% кожної окремо взятої партії товару в безготівковій формі не пізніше дня відвантаження товару та 75% на протязі 60-ти днів від відвантаження, відповідно підписаних накладних на відпуск товару.

Приватне акціонерне товариство «Кам`янський» зазначає, що належним чином виконало взяті на себе договірні зобов’язання, однак ТОВ «Південьтехнобуд» не виконало умови договору в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу.

Враховуючи викладені обставини, Приватне акціонерне товариство «Кам`янський», звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 626 ЦК України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки № 17-06/2016, Приватне акціонерне товариство «Кам`янський» забезпечило передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» товару, а саме: виноматеріал столовий сухий білий та виноматеріал столовий сухий білий «Рислінг» на загальну суму 1784378грн., що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: видатковими накладними №146, №349, №368, №386, №402, №148, №149, що скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДАР".

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДАР" сплатило на користь Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» лише 1684378грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень №624, №428, №469, №531, №342, №159, № 119, № 12, №25, №22, №75, №883, №891, № 930, №784, №833, №1204, №698, №590, №1095, №622, №652, № 757, №715, №473.

Інших доказів оплати по Договору поставки № 17-06/2016 сторонами не надано.

Отже, суд прийшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» порушило договірні зобов’язання взяті на себе відповідно до умов Договору поставки № 17-06/2016 у зв’язку з чим, за останнім рахується заборгованість з основного боргу у розмірі 100000,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Засадами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, з огляду на доведеність та обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Кам`янський», вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.49 ГПК України з відповідача стягується на користь позивача 1600грн. судового збору, сплаченого останнім за розгляд даного позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ДАР» (138 км. дороги Одеса-Рені, Татарбунари, Татарбунарський район, Одеська область, 68100 код ЄДРПОУ 32272111) на користь Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» (вул.Вишнева,1, Одрадокам'янка, Бериславський район, Херсонська область, 74341 код ЄДРПОУ 00413713) суму основного боргу у розмірі 100000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова

Попередній документ : 68701092
Наступний документ : 68701153