Рішення № 68700715, 29.08.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/94/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 Справа № 908/1140/17

м. Запоріжжя

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» (85043, Україна, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вулиця Красноармійська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37014600).

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Енергомаш» (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Єгорова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32787127).

про стягнення штрафу.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

ВСТАНОВЛЕНО:

01.06.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 37014600) надійшла позовна заява з вимогами до ТОВ «Науково - виробниче підприємство «Енергомаш» (код ЄДРПОУ 32787127) про стягнення штрафу в розмірі податкового кредиту в сумі 46 250, 48 грн.

Ухвалою від 01.06.2017р. за поданими позовними матеріалами порушено провадження № 24/94/17, розгляд господарської справи № 908/1140/17 був призначений на 26.06.2017р. о 15-20.

Термін вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України за клопотанням сторони, провадження у справі зупинялось, у звязку з неявкою в судові засідання відповідача.

В судовому засіданні 26.06.2017р. перевірені повноваження представника позивача.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України представнику позивача розяснені права та обовязки.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача не наполягав на здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідач в судові засідання не зявився, своїм процесуальним право направити в судові засідання компетентних представників та надати вмотивований відзив на позов не скористався.

В судовому засіданні 29.08.2017р. у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України спір вирішено за наявними у справі матеріалами.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. 15.06.2015р. між ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» (замовник) та ТОВ «НВП « Енергомаш» (підрядник) був укладений договір № 1306-ПУ-УМТС про виконання з власних матеріалів ремонту обладнання, вузлів ГШО та комплектуючих, а саме капітальний ремонт насосу ЦНС 300/300- 2 шт, капітальний ремонт насосу ЦНС 300/420 ВСП «Шахтоуправління Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», зазначених в специфікації № 1, яка є невідємною частиною договору. Пунктами 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено, що передача обладнання для виконання ремонту по договору здійснюється зі складанням акту прийому передачі, повернення із ремонту проводиться сторонами з оформленням відповідного акту прийому передачі, відповідно до п. 4.1 договору. Акти приймання передачі з ремонту оформлені сторонами по договору 04.04.2016р. та 11.05.2016р. Вартість виконаного ремонту по кожному акту становить 138 751,46 грн., по кожному акту ПДВ складає 20% від вартості робіт, тобто 23 125,24 грн. + 23 125,24 грн. = 46 250,48 грн. Позивач вказує, що ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» виконало свої зобовязання щодо оплати коштів за виконані роботи та перерахувало на рахунок ТОВ «НВП «Енергомаш» загальну суму по двом актам в розмірі 277 502,92 грн. Відповідно до п. 2.1.17 договору підрядчик зобовязується надати оформлену відповідно до діючого законодавства, податкову накладну в електронній формі не пізніше 3-х календарних днів від дати підписання акту прийому передачі виконаних робіт. У випадках, які передбачені діючим законодавством підрядчик зобовязаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку порушення підрядчиком термінів надання або реєстрації податкової накладної, підрядчик, за письмовою вимогою замовника сплачує замовнику штраф в розмірі, який еквівалентний сумі податкового кредиту за такою податковою накладною. Позивач вказує, що акти підписано 04.04.2016р. та 11.05.2016р., а відповідач в порушення вимог пункту 2.1.17 договору станом на день подання позову до суду податкові накладні не зареєстрував та не направив замовнику. Посилаючись на статті 193,629 ЦК України та 230 ГК України, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом направити в судові засідання уповноважених представників та надати суду вмотивований відзив на позов не скористався.

Розглянувши матеріали господарської справи № 908/1140/17, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» (замовник), та ТОВ « Науково виробниче підприємство «Енергомаш» (підрядчик) підписаний договір підряду (ремонт на території підрядчика) № 1306-ПУ-УМТЄ, відповідно до предмету якого в порядку та на умовах цього договору, підрядчик приймає на себе зобовязання на свій ризик та по замовленню замовника виконати з власного матеріалу ремонт обладнання, вузлів ГШО і комплектуючих, зазначених в специфікаціях, підписаних обома сторонами та які є не відємними частинами договору.

Місце виконання робіт Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Мелітопольське шосе,77.

За умовами розділу 2 договору, підрядчик зобовязується виконати роботи визначені пунктом 1.1 договору, якісно у відповідності до вимог договору, діючих норм і стандартів, а також Технічного завдання замовника, виданого на підставі дефектації обладнання, та погодженого підрядчиком.

У відповідності до положень пункту 2.1.17 договору підрядчик зобовязаний надати оформлену, у відповідності з вимогами діючого законодавства податкову накладу в електронній формі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати події, яка наступила раніше: з дати підписання акта приймання передачі виконаних робіт або з дати здійснення оплати. Якщо 3 (третій) календарний день припадає на вихідний і/або святковий, податкова накладна надається замовнику у перший робочий день після такого вихідного і/або святкового дня. При цьому, під здійсненням оплати сторони розуміють дату списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

У випадку порушення підрядчиком термінів надання і / або порядку реєстрації податкової накладної, підрядчик за письмовою вимогою замовника сплачує замовнику штраф у розмірі, еквівалентному сумі податкового кредиту по такій податковій накладній. Не реєстрація і /або відмова від реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і/або її не надання у визначений строк, розцінюється як відмова від надання підрядчиком податкової накладної.

В свою чергу замовник зобовязаний передати підрядчику обладнання по акту приймання передачі обладнання. Своєчасно оплатити роботи у терміни, визначені договором. Прийняти від підрядчика виконані роботи по акту приймання передачі виконаних робіт.

Розділом 8 договору передбачено, що договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони погодили, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобовязань, термін дії договору встановлюється до 31.12.2015р. включно.

Із змісту договору підряду (ремонт на території підрядчика) № 1306-ПУ-УМТЄ від 15 червня 2015р. слідує, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

За своєю правовою природою договір № 1306-ПУ-УМТЄ від 15 червня 2015р, є договором підряду, який містить усі суттєві умови для договорів даного виду.

З матеріалів справи слідує, що сторонами на виконання договору складені наступні акти здачі прийняття робіт (надання послуг): - від 04 квітня 2016р. на суму 138 751, 46 грн.; - від 11.05.2016р. на суму 138 751,46 грн. Сума ПДВ по кожному акту здачі прийняття робіт (надання послуг) становить 23 125,24 грн., разом 46 250,48 грн.

У відповідності до вимог договору підряду, сторонами складена та погоджена специфікація № 1 від 31.07.2015р.

Також, на виконання умов договору підряду, сторонами складений акт від 14.07.2015р. прийому передачі обладнання в капітальний ремонт.

Позивачем на підтвердження факту оплати виконаних відповідачем підрядних робіт надані наступні платіжні доручення: - № НОМЕР_1 від 28.07.2016р. на суму 13 397,25 грн.; - № НОМЕР_2 від 23.08.2016р. на суму 123 488,80 грн.; - № НОМЕР_3 від 30.08.2016р. на суму 1 865,41 грн.; - № НОМЕР_4 від 31.08.2016р. на суму 10 989,51 грн.; - № НОМЕР_5 від 21.09.2016р. на суму 112 499,29 грн.; - № НОМЕР_6 від 27.10.2016р. на суму 4 273,15 грн.; - № НОМЕР_7 від 27.10.2016р. на суму 10 989,51 грн. Загальна сума перерахованих коштів становить 277 502,92 грн.

Позивач зазначив, що не має претензій в частині виконання відповідачем договірних зобовязань щодо ремонту обладнання.

Оцінивши надані сторонами документальні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодекс у України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: - договори та інші право чини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно із положеннями ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторонами виконані договірні зобовязання в частині виконання підрядних робіт та їх оплати.

Предметом позову є вимога про стягнення штрафу в розмірі податкового кредиту в сумі 46 250,48 грн.

Вимогами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Пунктом 2.1.17 договору підряду передбачено, що підрядчик зобовязаний надавати оформлену у відповідності з вимогами діючого законодавства, податкову накладну в електронній формі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати події, яка наступила раніше: з дати підписання акта прийому передачі виконаних робіт або з дати здійснення оплати. У випадках, передбачених діючим законодавством, підрядчик зобовязується зареєструвати в установленому законом порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку порушення підрядником термінів надання і/або порядку реєстрації податкової накладної, підрядчик за письмовою вимогою замовника оплачує замовнику штраф у розмірі, еквівалентному сумі податкового кредиту по такій податковій накладній.

27.02.2017р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова претензія з вимогою перерахувати на рахунок замовника штраф у розмірі податкового кредиту, згідно умов договору підряду в сумі 46 250,48 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 216, частини 1 статті 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сум і, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Отже, зобовязання щодо своєчасності внесення відповідачем податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних не є зобовязанням господарським, відповідальність за порушення якого може врегульовуватися умовами договору, а за своєю правовою природою це зобовязання є податковим, яке регулюється нормами податкового зобовязання, та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Також Кодексом врегульований порядок дій сторін внаслідок невиконання однією з них вимог щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Також, слід зазначити, що пунктом 2.1.17 договору не визначений розмір штрафних санкцій, оскільки він може бути визначений або у вигляді конкретної суми, або у відсотках від суми невиконаного зобовязання, посилання в договорі на необхідність визначення такого розміру на суму податкового кредиту не може розцінюватись як визначений сторонами розмір штрафних санкцій відповідно до вищенаведених норм закону, що підлягає стягненню в примусовому порядку.

Оскільки визначений позивачем вид відповідальності у вигляді штрафної санкції в розмірі суми податкового кредиту, що вказана в податковій накладній, не заснований на діючих нормах закону, він не підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог.

За результатами розгляду спору у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.

За правилами положень статті 49 ГПК України, витрати з судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

СуддяТ.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 07.09.2017р.