Рішення № 68700590, 05.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 Справа № 908/1668/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.2016р.

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпроенергосталь, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергомашекологія, м. Запоріжжя

про стягнення 198 831,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.08.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпроенергосталь з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергомашекологія про стягнення заборгованості за договором поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р. у розмірі 198 831,79 грн.

16.08.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/122/17 та призначено розгляд справи на 05.09.2017р. о 10 год. 30 хв.

Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те, що 26.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергомашекологія (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпроенергосталь (Продавець, позивач) було укладено Договір поставки № 50-14-04, згідно з п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити продукцію (далі «Продукція») відповідно до специфікації № 1, яка є невідємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем здійснено постачання продукції згідно специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору від 26.06.2014р.) на загальну суму 936 480,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000498 від 22.08.2014р. на суму 281 424,00 грн. та № РН-000570 від 01.10.2014р. на суму 655 056,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки здійснюються в наступному порядку 3.1.1 Покупець здійснює передплату у розмірі 60% (561 888,00 грн.) протягом пяти банківських днів з моменту підписання Договору; п. 3.1.3. оплата залишку 40% (374 592,00 грн.) здійснюється Покупцем протягом десяти банківських днів по факту постачання Продукції на склад Покупця.

Враховуючи викладене, строк оплати за Договором настав 15.10.2014р.

В порушення умов Договору відповідач розрахувався за поставлену продукцію у розмірі 768 288,00 грн. згідно банківських виписок: № БВ-0000355 від 26.06.2014р. на суму 300 000,00 грн.; № БВ-0000369 від 27.06.2014р. на суму 261 888,00 грн.; № БВ-0000440 від 11.08.2014р. на суму 166 400,00 грн.; № БВ-0000657 від 21.11.2014р. на суму 40 000,00 грн. та № БВ-0000093 від 16.06.2015р. на суму 100 000,00 грн. Свій обовязок щодо повної оплати за поставлену продукцію за Договором відповідач не здійснив, у звязку з чим сума заборгованості відповідача за Договором складає 68 192,00 грн.

Претензії позивача від 22.10.2014р. за вих. № 14-857, від 09.02.2015р. за вих. № 15-99 та від 08.08.2016р. за вих. № 16-472 відповідач залишив без відповіді та задоволення.

В звязку з неналежним виконання відповідачем своїх грошових зобовязань позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 26 978,88 грн., 3% річних у розмірі 7 916,61 грн. та інфляційні втрати у сумі 95 744,50 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р. у розмірі 198 831,79 грн., а саме: 68 192,00 грн. основної заборгованості, 26 978,88 грн. пені за період з 16.10.2014р. по 16.04.2015р., 7 916,61 грн. 3% річних за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. та 95 744,50 грн. інфляційних втрат за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2017р. підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.2017р. не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.08.2017р. не виконав, клопотань про розгляд справи за його відсутністю або про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/1275/17 направлялась на зазначену в позові адресу відповідача та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69057, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 39-Б, а/с 3337.

На час розгляду справи ухвала про порушення провадження у справі була отримана 29.08.2017р. уповноваженим представником відповідача Медвиром, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.08.2017р., а тому суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а в матеріалах справи достатні докази для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Дніпроенергосталь (далі Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергомашекологія (далі Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 50-14-04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Продавець зобовязався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (далі - Продукція) відповідно до специфікацій № 1, яка є невідємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна сума даного договору складає 936 480,00 грн. з урахуванням ПДВ, сума ПДВ 20 % складає 156 080,00 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору, розрахунки здійснюються в наступному порядку 3.1.1 Покупець здійснює передплату у розмірі 60% протягом пяти банківських днів з моменту підписання Договору; п. 3.1.3. оплата залишку 40% здійснюється Покупцем протягом десяти банківських днів по факту постачання Продукції на склад Покупця.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.3.).

Датою поставки Продукції вважається дата підписання Сторонами видаткових накладних (п. 3.4.).

Відповідно до п. 4.1. Договору, продукція виготовляється протягом семидесяти календарних днів після отримання Продавцем передплати згідно п. 3.1. Договору.

Прийом-передача обладнання здійснюється у відповідності з інструкціями № П-6 та П-7, затвердженими Постановами Держарбітражу при СМ СРСР від 15.06.1965р. та 25.04.1966р. та положеннями, які не суперечать Цивільному Кодексу України (п. 4.3.).

Документи, що додаються до Продукції: рахунок-фактура, видаткові накладні, податкові накладні, паспорт (сертифікат якості) на Продукцію (п. 4.4.).

Пунктами 7.1. та 7.3. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання обовязків по цьому Договору у відповідності до діючого законодавства України. За кожний день прострочки оплати понад строки, передбачені п. 3.1.3. Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості виконаної та неоплаченої в строк роботи, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 9.3. Договору, одностороння зміна або розірвання Договору не допускається, за винятком випадків, передбачених Договором.

Строк дії даного Договору починається з дати його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх обовязків (п. 10.1.).

Відповідно до специфікації № 1 (на поставку двох фільтрів рукавних з імпульсною регенерацією ФРІРЦ-500) (в розібраному для транспортування вигляді ) до договору № 50-14-04 від 26.06.2014р., загальна вартість товару із 8 найменувань у вигляді: камера чистого газу, комплект у кількості 2 шт.; клапан продув очний Ду70 у кількості 32 шт., накопичувач стисненого повітря з арматурою на 16 клапанів у кількості 2 шт. та інше ) становить 963 480,00 грн.

На виконання п. 3.1.1. Договору, відповідач здійснив передоплату у розмірі 728 288,00 грн. згідно банківських виписок: БВ-0000355 від 26.06.2014р. на суму 300 000,00 грн., БВ-0000369 від 27.06.2014р. на суму 261 888,00 грн. та БВ-0000440 від 11.08.2014р. на суму 166 400,00 грн.

Згідно Специфікації № 1 позивачем на адресу відповідача здійснено постачання продукції на загальну суму 936 480,00 грн. відповідно до видаткових накладних № РН-0000498 від 22.08.2014р. на суму 281 424,00 грн. та № РН-000570 від 01.10.2014р. на суму 655 056,00 грн.

Враховуючи умови п. 3.1.3. Договору, строк оплати продукції настав 15.10.2014р.

21.11.2014р. та 16.06.2015р. ТОВ Енергомашекологія частково розрахувалось за поставлену продукцію у розмірі 140 000,00 грн. згідно банківських виписок: БВ-0000657 від 21.11.2014р. на суму 40 000,00 грн. та БВ-0000093 від 16.06.2015р. на суму 100 000,00 грн., у звязку з чим загальна сума заборгованості ТОВ Енергомашекологія за Договором поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р. складає 68 192,00 грн.

У звязку з порушенням умов договору позивачем на адресу відповідача направлені претензії вих. № 14-857 від 22.10.2014р., вих. № 15-99 від 09.02.2015р., вих. № 16-472 від 08.08.2016р. з вимогою виконати зобовязання щодо оплати товару та у відповідності до п. п. 7.1. та 7.3. Договору сплатити пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, однак вказані претензії залишились відповідачем без відповіді що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки від 26.06.2014р. № 50-14-04 у розмірі 198 831,79 грн., а саме: 68 192,00 грн. основної заборгованості, 26 978,88 грн. пені за період з 16.10.2014р. по 16.04.2015р., 7 916,61 грн. 3% річних за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. та 95 744,50 грн. інфляційних втрат за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено, відповідач свої зобовязання у встановлений строк за договором у повному обсязі не виконав, сплативши лише частково від загальної суми поставленого товару, яка складає 868 288,00 грн.

ТОВ НВП Дніпроенергосталь направляло на адресу відповідача претензії, а саме: претензію за вих. № 14-857 від 22.10.2014р., вих. № 15-99 від 09.02.2015р., вих. № 16-472 від 08.08.2016р., щодо оплати боргу, який виник у ТОВ Енергомашекологія перед позивачем відповідно до договору поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р., у т.ч. 68 192,00 грн. основного боргу та 111 463,22 грн. штрафних санкцій.

На надіслані позивачем претензії не відреагував.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобовязання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав, як і не надав доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати.

На підставі вищевикладеного, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Енергомашекологія» основної заборгованості за договором поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р. у розмірі 68 192,00 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за кожен день порушення строків оплати, передбачених п. 3.1.3. договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни виконаних та несплачених в строк робіт, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена пеня за період з 16.10.2014р. по 16.04.2015р. на загальну суму 26 978,88 грн. Перевіривши розрахунок пені за допомогою програми «Законодавство» судом встановлено, що розрахунок здійснено вірно та підлягає стягненню в заявленій сумі 26 978,88 грн.

Також позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 7 916,61 грн. за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. та інфляційні втрати в сумі 95 744,50 грн. за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

За розрахунком суду (який перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство) в період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. 3 % річних становить 7 911,00 грн., інфляційні втрати становлять 92 790,98 грн.

З огляду на викладене, судом вимоги позивача про стягнення 3 % річних задовольняються частково в сумі 7 911,00 грн., інфляційні втрати задовольняються частково в сумі 92 790,98 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відхиляються.

В силу приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вище викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергомашекологія (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39-Б, а/с 3337, код ЄДРПОУ 35755522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Дніпроенергосталь (69008. м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 23881078) суму основного боргу за Договором поставки № 50-14-04 від 26.06.2014р. у розмірі 68 192 (шістдесят вісім тисяч сто девяносто дві) грн. 00 коп., пеню за період з 16.10.2014р. по 16.04.2015р. у розмірі 26 978 (двадцять шість тисяч девятсот сімдесят вісім) грн. 68 коп., 3% річних за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. у розмірі 7 911 (сім тисяч девятсот одинадцять) грн. 00 коп., інфляційні втрати за період з 16.10.2014р. по 15.08.2017р. у розмірі 92 790 (девяносто дві тисячі сімсот девяносто) грн. 98 коп. та 2 938 (дві тисячі девятсот тридцять вісім)грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 07.09 2017 р.

Суддя О.А. Топчій